Сенікація як ефективний агрозахід підвищення продуктивності зернових культур

Сенікація покращує умови наливу зернівок і, відповідно, посівні якості насіння. Цей вплив значніший на насіння з низькими посівними якостями, тобто сеніканти сприяють зсуву фенотипового прояву ознаки в сприятливий бік у межах норми реакції генотипу.

В онтогенезі у рослин послідовно змінюються конкурентні відносини між органами: пагін–корінь, листок–квітка, листок–плід, за володіння метаболітами. На кожному етапі розвитку у рослини існує свій фізіологічно активний центр або свій "центр запасів", до якого направляється найбільша кількість асимілятів. На останніх стадіях розвитку рослини конкурентні відносини в системі листок–плід складаються на користь останнього, і пластичні речовини транспортуються саме до них, як до найбільш фізіологічно активного центру на даному етапі онтогенезу.

Перед формуванням урожаю в метаболізмі листя відбувається різкий зсув у бік посилення гідролітичних процесів, що призводять до розпаду білків і крохмалю на більш прості сполуки: амінокислоти та цукри, які й пересуваються в генеративні органи – плоди та насіння.

Цілеспрямоване регулювання відтоку пластичних речовин із листків і стебел у генеративні органи є вузловою ланкою управління продуктивністю рослини. Як відомо, пластичні речовини аттрагуються в дозріваючі плоди та насіння далеко не повністю, оскільки їх значна частина залишається у вегетативних органах до їх відмирання. До того ж затяжна "молодість" вегетативних органів, що часто має місце через несприятливі погодні умови, супроводжується непродуктивною витратою пластичних речовин на шкоду врожаю. Тому й зародилася ідея прискорення старіння листків з метою більш інтенсивного "викачування" з них пластичних речовин. У результаті наукових пошуків було розроблено способи дефоліації та десикації, що виявилися корисними в бавовництві, а також для рицини, соняшнику, картоплі, цукрового буряку та низки інших сільськогосподарських культур. Для зернових культур найкориснішою виявилася сенікація – агроприйом, що забезпечує прискорене завершення рослинами свого життєвого циклу та збільшення їх продуктивності.

Сенікація схожа з десикацією, але на відміну від останньої, що викликає загибель листків і стебел, забезпечує лише прискорення обміну речовин у рослинному організмі. Як сенікант використовується фізіологічно активна суміш, що складається з мікродози амінної солі 2,4-Д та азотовмісного добрива, яка у високій концентрації значно посилює гідролітичні процеси в рослинах і слугує додатковим джерелом азоту. Сенікація є, по суті, пізнім некореневим підживленням рослин макро- та мікроелементами з метою підвищення швидкості відтоку пластичних речовин із вегетативних органів у генеративні – плоди та насіння. Вона забезпечує кращий налив і прискорення дозрівання зернівок. Причому прискорення дозрівання є лише супутнім і вельми корисним фактором. Сенікація як найважливіший і обов'язковий агроприйом увійшла в технологію вирощування рису та пшениці.

Особливості сенікації рису та ефективність обробки

Ефективність сенікації рису

Сенікація рису сприяє скороченню вегетаційного періоду рослин на 4–6 днів, кращому наливу зернівок – маса 1000 зерен зростає на 3–7 %, зниженню вологості зерна на 1,5– 3,0 % і підвищенню врожайності на 5–7 ц/га (табл. 171; Шеуджен А.Х., 2005). Цей агроприйом проводять у фазу молочно-воскової стиглості зерна.

Як сенікант для рису використовується склад:

• водний розчин сечовини (35 кг/га);
• амінна сіль 2,4-Д (22 мл/га);
• борна кислота (0,4 кг/га за д. р.).

Норма витрати робочої рідини – 150 л/га.

Таблиця 171 – Ефективність сенікації рису

Застосування сенікації для пшениці та кукурудзи

При сенікації пшениці врожайність зерна зростає на 3–5 ц/га і на 3– 5 днів скорочується тривалість вегетаційного періоду. Це відбувається за рахунок прискорення природного старіння рослин, що виражається в посиленні процесів гідролізу та прискоренні відтоку пластичних речовин із листків у зернівки.

Найбільш ефективна сенікація пшениці на початку воскової стиглості зерна 5 % водним розчином аміачної селітри з додаванням мікродози амінної солі 2,4-Д.

Сенікація може бути перспективною і при вирощуванні кукурудзи на зерно. При її проведенні у фазу молочно-воскової стиглості в листках кукурудзи посилюються процеси гідролітичного розпаду складних сполук та їх відтік, характерні для природного старіння.

У результаті обробки листків у зерні кукурудзи посилюються процеси синтезу вуглеводів, білків, зменшується вміст води. Усе це зрештою призводить до збільшення врожаю качанів, прискорення дозрівання, підвищення якості зерна. Найкращі результати отримують при використанні як сеніканту суміші 0,1 % 2,4-Д та аміачної селітри.