Раціональне застосування добрив і зниження екологічних ризиків у землеробстві

Мінеральні добрива залишаються головним інструментом підвищення продуктивності полів — вони забезпечують не менше половини приросту урожаю. Однак при нераціональному підході хімізація обертається серйозними втратами діючих речовин та забрудненням навколишнього середовища. Щоб цього уникнути, агроному необхідно розуміти, як саме поживні речовини втрачаються у процесі виробництва і як мінімізувати ці витоки.

• Приріст урожаю за рахунок добрив — не менше 50 %
• Втрати при логістиці та внесенні — 10–15 %
• Оптимальний розмір гранул — 1,5–3 мм
• ГДК нітратного азоту в кормах — 0,25 %
• Небезпечний поріг калію в кормах — понад 3 %

Основні причини витоку елементів та вплив ерозії

Забруднення природного середовища добривами відбувається через технологічні збої та помилки у плануванні. Поживні речовини втрачаються на всіх етапах роботи з туками. До основних факторів втрат належать недосконалість транспортування, зберігання, тукозмішування та внесення, а також порушення норм і строків застосування. Ситуацію погіршує низька якість самих добрив та безконтрольне використання промислових або побутових відходів.

Серйозної шкоди ефективності добрив завдає водна та вітрова ерозія ґрунту. Через змив та вимивання поживних речовин господарства щороку недоотримують значну частину урожаю. Обсяги цих втрат прямо залежать від ступеня ерозії ґрунту на конкретному полі.

Навіть після потрапляння у ґрунт добрива використовуються не повністю. Вимивання катіонів із ґрунту підпорядковується закономірності NH4, аніонів — 3 4. Через технологічні порушення та низьку якість самих туків гектар ріллі щороку втрачає колосальні обсяги діючих речовин, а коефіцієнт їхнього реального засвоєння рослинами залишається низьким.

Рівномірність внесення та контроль безпеки продукції

Одна з головних причин слабкого засвоєння поживних речовин — нерівномірний розподіл добрив по площі поля. При поганому налаштуванні техніки одні рослини отримують надлишок живлення, а інші голодують. Це призводить до строкатості посівів, неоднакових темпів дозрівання та зниження якості продукції. Причому що вища концентрація діючої речовини у добриві, то сильнішими будуть втрати урожаю через його нерівномірний розподіл.

Особливо складно рівномірно розподілити по полю тукосуміші, виготовлені з компонентів із різним розміром гранул. Для якісної роботи тукових сівалок та розкидачів оптимально використовувати добрива з розміром гранул у межах 1,5–3 мм. Такі гранули гарантують точність розкладання та створюють кращі умови для засвоєння поживних речовин кореневою системою.

Надмірно високі норми добрив можуть призвести до забруднення поверхневих і ґрунтових вод, акумуляції в них нітратів, нітритів, сульфатів, хлоридів і важких металів у концентраціях, що перевищують гранично допустиму (табл. 254; Іонас В.А., Вільдфлуш І.Р., Кукреш С.П., 1998).

Надмірне підвищення концентрації поживних речовин у водоймах викликає посилене розмноження планктону, розростання прибережної флори, що поступово призводить до скорочення площі дзеркала водної поверхні, обміління, замулення, а також загибелі водних організмів через дефіцит розчиненого у воді кисню.

Таблиця 254 – Гранично допустима концентрація шкідливих речовин у природних водах, мг/л Господарсько- Рибогосподарські Речовина* питні води водойми

 Аміак 2,0 0,005 Анілін 0,1 0.0001 Бор 0,5 0,1 Мідь 1,0 0,004 Молібден 0,25 0,0012 Сечовина 0,1 80 Миш’як 0,05 0,05 Нітрати 45 40 Нітрити 3,3 0,08 Сульфати 500 100 Хлориди 350 30 Циклогексанол 0,5 0,001 Циклогексанон 0,2 0,0005 Цинк 1,0 0,01 *Доповнено А.Х. Шеудженом

Небезпека забруднення навколишнього середовища значною мірою залежить від виду добрив.