Вірусні хвороби тепличних томатів та заходи профілактики їх поширення

Аспермія рідко зустрічається на тепличному томаті й уражає зазвичай лише кілька рослин у посіві. Вірус аспермії патогенний також для хризантеми, викликаючи деформацію квіток (див. стор. 315). Тому за наявності розташованих по сусідству з теплицями насаджень хризантеми, зараженої аспермією, захворювання зустрічається і на томаті, оскільки збудник переноситься попелицями.

Найбільш типові симптоми аспермії:

• затримка росту верхівки головного стебла і розвиток бічних пагонів (пасинків);
• рослина стає кущистою;
• на поверхні листків з'являється жовто-зелена крапчастість;
• на нижній стороні — легке забарвлення;
• розмір плодів зазвичай зменшений;
• сформовані після зараження плоди не містять насіння.

Активна боротьба з попелицями-переносниками запобігає появі аспермії на томаті.

Збудник хвороби, що уражає декоративні культури, на томаті зустрічається рідко. Його симптоми — освітлення жилок і бліда плямистість на молодих листках уражених рослин. Пізніше листки набувають бронзового відтінку, верхівкові листки скручуються човником донизу. На плодах може з'явитися бліда нерівномірна крапчастість, іноді — чіткі концентричні кола. Вірус переноситься трипсами, на відміну від збудника аспермії, і при наявності поруч із теплицею посадок жоржини або аруму плямистого необхідні регулярні заходи боротьби з трипсами та не менш регулярні обстеження рослин для виявлення перших симптомів ураження.

Це дуже поширене захворювання, але на томаті воно зустрічається рідко. Ознаки ураження — крапчастість і деформація листків, аналогічно до тих, що розвиваються при зараженні ВМТо. У всіх випадках, незалежно від умов навколишнього середовища, спостерігається повна вузьколистість рослин. ВОМ переноситься попелицями і має велике коло рослин-господарів, включаючи огірок, салат і хризантему. Боротьба з переносником зазвичай дозволяє запобігти появі хвороби на томаті.

Збудники чорної кільцевої плямистості томата, мозаїки резухи, латентної та кільцевої плямистості суниці та кільцевої плямистості малини переносяться ґрунтовими нематодами і можуть уражати тепличний томат. Іноді, хоч і дуже рідко, відбувається і природне інфікування. При зараженні кільцевою плямистістю томата на листках з'являються плями, на стеблах і черешках листків — чорна штрихуватість. Молоді рослини іноді гинуть, але, витримавши зараження, ростуть нормально, хоча на них помітна слабка мозаїка. Ці хвороби не становлять серйозної проблеми в тих теплицях, де практикується регулярне знезараження ґрунту.

На листках з'являються дрібні, часто кутасті сріблясті ділянки, на більш дорослих рослинах — таке саме забарвлення.

Рис. 7.27. Пошкодження, спричинене сублетальною дозою гербіциду типу регулятора росту: а — типове розташування жилок у результаті дії 2,4-Д і МЦПА:;: 6 — сильна деформація сім'ядоль, спричинена 2,3,6-ТБК. а 44 $ < 18. #4 ЕЙ й а: % р г |. у а м. к па 2 Е к ы » | 9“ “ к“ ий ы Уф 4 >] й д;; р 0. ГГ а, Ро ы О. } -. а $ %... р в. # * ь \ > всіх часток складних листків. При дуже сильному ураженні плоди не зав'язуються. Як правило, чим довший вегетаційний період культури, тим сильніша ураженість сріблястістю, хоча в парниках для розсади симптоми захворювання посилюються при знижених температурах. Рано висаджений томат відповідно найбільш сильно уражається сріблястістю.

Захворювання контролюється генетично, причому деякі сорти значно менше схильні до ураження, а частина сортів навіть «стійка». На хворих рослинах іноді не проводять пасинкування, з тим щоб пасинки, що розвинулися зі здорових тканин, згодом замінили уражену верхівку, яку видаляють.

У деяких сортів починається одностороння деформація листків, що дещо нагадує папоротеподібність при ураженні ВМТо, проте такі рослини не відновлюються. Іноді з неураженої сторони рослини з'являються нормальні пагони, і цим компенсуються втрати в результаті односторонньої деформації. Подібний тип ураження характерний для сортів, на яких не буває симптомів сріблястості, наприклад для Сигосгоз$ ВВ.

Деформація листків може бути також результатом застосування гербіцидів типу регуляторів росту. Наприклад, 2,4-Д, МЦПА, 2,3,6-ТБК у сублетальних дозах викликають сильну деформацію рослин. Типовою для пошкодження цими гербіцидами є зміна характеру жилкування часток листків: жилки стають більш паралельними і до верхівки сходяться в одну точку. Часто наймолодші листки набувають форми ковпачків. Плоди уражених рослин подовжуються, стають сливоподібними, на вершині з'являється помітний «дзьобик». Деякі гербіциди, наприклад мекопроп, викликають проліферацію — розвиток додаткових коренів уздовж стебла без деформації листків.

Верхівкова гниль (гниль кінця квіткової гілки)

Це поширене непатогенне захворювання томата, що вирощується в поліетиленових жолобах або мішках. На вершині плодів з'являються вдавлені округлі бурі плями, хворі плоди всередині чорніють і передчасно дозрівають. Вершинна гниль такого роду зумовлена дефіцитом кальцію, який виникає при засиханні рослин у період розвитку плодів. Зазвичай появі вершинної гнилі можна запобігти, забезпечивши рівномірне постачання рослин водою, хоча іноді виникає необхідність в обприскуванні нітратом кальцію. Деякі сорти, наприклад ЗопаИпе, дуже сприйнятливі до цієї гнилі.

Причини появи плям і нерівномірного забарвлення плодів томата

Поява плям на плодах томата в теплиці сигналізує про помилки в догляді або про розвиток небезпечних хвороб. Чорні та бурі округлі плями на поверхні є чіткою ознакою розвитку вершинної гнилі. Якщо ж плоди дозрівають нерівномірно, формуючи великі жовті та зелені плями з боків або біля основи, це вказує на комплекс інших проблем. Агроному важливо оперативно визначити причину дефекту, щоб врятувати товарний вигляд урожаю.

Нерівномірне забарвлення плодів зазвичай викликане такими чинниками:

• ураження рослин вірусом мозаїки томата (ВМТо);
• нестача доступного калію в ґрунті;
• дуже високі денні температури, через які тканини плода прогріваються нерівномірно;
• сильна дефоліація кущів, що позбавляє китиці природного захисту від сонячних променів.