Ефективні методи боротьби із сірою пліснявою на хризантемах у теплицях

4 я ь 2 и:1 к “ р {

І \ \ + $ й ло, ь > 7. В

, АА м, = | „ * ий у “о. и В ох 348 0% 3 р ы я № РЯ безе” | 2: м 4 _ и а й х р к % % А. й ги 2 `ъь 4 де“.. д‘ “.\ * в. ШЗ А и ВЫ - к. #14 = \ Рис. 13.8. Квітки хри зантеми, уражені сірою пліснявою (збудник B. cinerea). Плями плісняви більш розпливчасті, ніж при ураженні I. chrysanthemi (знизу). на багатьох культурах, особливо часто — восени та на початку зими. На поверхні листя та на пелюстках хризантем утворюється безліч базидіоспор, саме вони зумовлюють появу нальоту на уражених ділянках. Базидіоспори викидаються в повітря, і таким шляхом патоген швидко поширюється з повітряними течіями.

Боротьба. Хвороба не становить проблеми в теплицях, де відносна вологість повітря підтримується на низькому рівні і немає поверхневої конденсації вологи. Хризантеми, що вирощуються восени або на початку зими, уражаються найчастіше і найсильніше, оскільки для запобігання ранньому цвітінню їх витримують при низьких температурах. Високооб'ємні обприскування фунгіцидами забезпечують помірний ефект, починати їх слід ще до появи хвороби. Непоганий результат дають регулярні обробки цинебом, але при цьому на листі залишається наліт фунгіциду, що погіршує зовнішній вигляд квітів. Сіра пліснява квіток (Botrytis cinerea)

Сіра пліснява — дуже поширене захворювання. Гриб заселяє квітки, вже уражені будь-яким іншим патогеном або пошкоджені шкідником. В умовах низьких температур і високої вологості збудник сірої плісняви може бути й первинним патогеном, уражаючи здорові квітки. Перші симптоми сірої плісняви схожі на ураження Itersonilia perplexans, але плями стають водянистими, а побурілі тканини не вкриваються білим нальотом. Зазвичай у першу чергу уражаються зовнішні квітки суцвіття, на яких поступово розвивається типовий сірий пухнастий наліт B. cinerea. Гриб уражає велику кількість культурних і бур'янових рослин, його спори присутні в більшості теплиць. В умовах, сприятливих для інфікування, симптоми сірої плісняви з'являються протягом кількох днів, і з початком спороношення патогена поширення інфекції спорами, що переносяться повітрям, може відбутися дуже швидко.

Боротьба. Невелике підвищення температури та вентиляція, достатні для циркуляції повітря в теплиці, і зниження відносної вологості — це умови, несприятливі для ураження. Високооб'ємне обприскування іпродіоном, вінклозоліном або одним із бензимідазолів забезпечує ефективне пригнічення патогена за умови, що він не має стійкості до цих препаратів (див. стор. 131).

Безсім'яність, або аспермія (вірус аспермії томатів)

Ураження цим вірусом визначають за деформуванням суцвіть, що часто супроводжується їх пониканням, скручуванням або хвилястістю пелюсток і загальною зміною забарвлення та величини. На листі симптоми хвороби не з'являються. У рослин, уражених при дозріванні, симптоми можуть бути слабкими або взагалі непомітними. Господарем вірусу аспермії є також томати (див. стор. 180).

Єдиним переносником збудника аспермії є зелена персикова попелиця. Це неперсистентний вірус, для накопичення і передачі якого попелиці потрібен дуже короткий проміжок часу. Він погано передається із соком, тому інфекція рідко поширюється при роботі з ураженими рослинами. Основним джерелом хвороби слугують живці.

мои и х 4 = эр х и ы.

я “ \ = 7 й \! 9 74 24 \ СУ АЙ- - р чз. `* № 4 у

Бо 3 * и. Зы й, м

‚р ”ч —% ® у} р ох 4 в а: кг в: 9%, = А < 3 ь вых 7 а ьх ь Рис. 13.9. Зліва — здорове суцвіття хризантеми, справа — ураження аспермією, що супроводжується типовими ознаками деформації (неправильна форма, пірчастість пелюсток, зменшення розміру).

Боротьба. Для оздоровлення уражених аспермією рослин використовують термотерапію і культуру меристем (див. стор. 77), хоча ці методи застосовуються головним чином фахівцями з розмноження. Вирощування здорових живців із матеріалу, отриманого від національного об'єднання з виробництва маточних рослин, призвело до майже повного оздоровлення більшості сортів хризантеми. Регулярне внесення інсектицидів знижує ризик поширення інфекції попелицями.

У Великобританії встановлено три малопоширені захворювання суцвіть, що дають типові симптоми. Неідентифікований вид Alternaria викликає на пелюстках дрібні хлоротичні плями, зазвичай оточені рожевою облямівкою. Ці плями розростаються, темніють і можуть уразити більшу частину квіток. Захворювання можна пригнітити, використовуючи деякі агротехнічні та хімічні заходи боротьби, описані в розділі про сіру плісняву квіток (див. стор. 315).

Іноді на хризантемі з'являється пероноспороз (збуд. Регопо5рога гай). Уражені суцвіття здаються присипаними чорним порошком. Пероноспороз іноді розвивається на зрізаних хризантемах у тимчасових сховищах. Проти нього ефективним є підтримання режиму вологості та високов'ємне обприскування

Як у теплицях, так і у відкритому ґрунті хризантема іноді уражається однією з бактерій Рзеи4отопаз, що викликає осипання суцвіть. Патоген проникає в суцвіття під час розкриття бутонів, на яких розвивається чорна гниль. Заходи боротьби з цим ураженням не розроблені.