Механізми переміщення та принципи роботи системних засобів захисту рослин

Як системний препарат розподіляється всередині рослини

Головна відмінність системних засобів від контактних — здатність проникати всередину тканин і пересуватися судинною системою. Контактний препарат працює виключно на поверхні, куди потрапила крапля робочого розчину. Системний препарат розподіляється по організму культури й бере під захист не лише оброблений листок, а й молодий приріст, що з'явився вже після обприскування, а також органи, приховані від прямого потрапляння.

Для розуміння роботи системних діючих речовин рослину слід розглядати як гідравлічну мережу з двома головними магістралями — ксилемою та флоемою. Саме цими транспортними коридорами разом із рослинними соками пересуваються хімічні сполуки. Швидкість і напрямок захисту безпосередньо залежать від того, в який саме потік потрапила речовина.

• Ксилема (деревина): забезпечує висхідний струм води та мінеральних солей від коренів до листя. Рух тут відбувається в одному напрямку — знизу вгору (акропетально), за рахунок випаровування вологи через продихи. Препарат, нанесений на нижній ярус або внесений у ґрунт, піднімається до верхівки в міру транспірації. Якщо патоген або шкідник атакував верхній пагін, він неминуче стикається з накопиченим там пестицидом. Проте вниз, до коренів, по ксилемі речовина не повертається.
• Флоема (луб): відповідає за перенесення продуктів фотосинтезу від зрілого листя до точок росту, плодів і кореневої системи. Цей потік працює в обох напрямках, але переважно зверху вниз (базипетально). Препарати з флоемною рухливістю зустрічаються рідше, але саме вони здатні спускатися з листкового апарату в підземні органи. Це критично важливо при захисті культури від ґрунтових шкідників або прикореневих гнилей.

Окремо виділяють трансламінарні властивості деяких діючих речовин. Такі препарати не пересуваються по всій рослині, але легко проникають крізь листкову пластину з верхньої сторони на нижню. Це дозволяє успішно знищувати об'єкти, що ховаються на звороті листка, куди краплі обприскувача не потрапляють прямо.

Чому системний ефект знижується в польових умовах

Ефективність системного захисту безпосередньо зав'язана на фізіологічний стан посадок. Пересування препарату відбувається лише тоді, коли в рослині йдуть процеси фотосинтезу, транспірації та активного сокоруху. У стресовому стані метаболізм культури сповільнюється, і перенесення діючої речовини призупиняється.

У польових умовах системні властивості препаратів обмежують три головні фактори:

• Температурний режим: при занадто низьких температурах біохімічні процеси гальмуються. Препарат не може увійти в судинну систему і залишається «замкненим» у місці нанесення.
• Вологість ґрунту та повітря: при дефіциті вологи рослина закриває продихи для економії води. Транспіраційний потік по ксилемі зупиняється, і акропетальний транспорт препарату припиняється.
• Фаза розвитку культури: у період інтенсивного росту тканини швидко прокачують поживні речовини, забезпечуючи швидкий і рівномірний розподіл пестициду. У фазі спокою або при пригніченні очікувати повноцінного системного захисту не варто.

Плануючи хімічні обробки, завжди співставляйте регламент застосування конкретної діючої речовини з поточним станом поля. Грамотна оцінка погоди та активності вегетації гарантує, що системний препарат відпрацює по цільовому об'єкту на повну силу.