Діагностика хлорозу рослин за локалізацією дефіциту поживних речовин

Локалізація симптомів: дефіцит рухомих та нерухомих елементів

Хлороз — це стан, при якому в тканинах порушується синтез або збереження хлорофілу. У здоровій рослині зелений пігмент оновлюється безперервно, але при нестачі будівельних елементів або ферментів цей процес зупиняється. Щоб швидко поставити діагноз у полі або теплиці, оцінюють локалізацію ураження за ярусами. Рослина перерозподіляє ресурси на користь молодих точок росту, тому саме рухливість елемента всередині організму визначає, де проявиться пожовтіння.

Якщо культурі не вистачає елемента, здатного переміщатися судинною системою (рухомого елемента), вона вилучає його з нижніх органів. Старі листки «віддають» накопичений запас для підтримання життєдіяльності верхівкових бруньок і молодих пагонів. До цієї групи належать азот, фосфор, калій і магній. Нестача поживних речовин проявляється на нижньому ярусі за такими сценаріями:

• Азот (загальний хлороз): листкові пластинки нижнього ярусу жовтіють рівномірно по всій площі. Процес поступово поширюється знизу вгору по стеблу. При тривалому голодуванні пожовтіння охоплює весь травостій, рослини сповільнюють ріст і виглядають пригніченими.
• Магній (міжжилковий хлороз): простір між жилками на старих листках жовтіє або набуває червонуватого відтінку. При цьому самі жилки залишаються яскраво-зеленими. Симптом зачіпає суворо нижню частину рослини через відтік магнію до молодих приростів.

Нерухомі елементи — залізо, сірка, кальцій, марганець і бор — практично не здатні реутилізуватися і переміщатися зі старих тканин. Як тільки їх надходження з ґрунту припиняється, верхівки, що формуються, миттєво опиняються в умовах дефіциту. Старі листки при цьому залишаються повністю зеленими. Ураження завжди локалізуються на верхньому ярусі та молодих листкових пластинках:

• Залізо: виражений міжжилковий хлороз на молодих листках. Верхні листкові пластинки жовтіють, але жилки зберігають насичений зелений колір. На відміну від дефіциту магнію, ураження спостерігається виключно у верхній частині рослини.
• Сірка: загальне пожовтіння верхівки, зовні схоже на азотне голодування. Уражаються насамперед молоді листки, які стають блідо-зеленими або жовтуватими, при цьому жилки часто виглядають світлішими за навколишні тканини.
• Марганець і мікроелементи: плямисті форми хлорозу на молодих листках. Окрім пожовтіння, на тканинах можуть формуватися відмираючі (некротичні) точки, спричинені локальним збоєм в обміні речовин.

Істинний і несправжній хлороз: оцінка умов ґрунтового середовища

Візуальні симптоми дефіциту елементів не завжди пов'язані з їхньою відсутністю в ґрунті. У практиці часто зустрічається так званий несправжній хлороз, коли елемент присутній у субстраті в достатньому обсязі, але фізико-хімічні умови блокують його поглинання корінням. У такій ситуації стандартне внесення добрив не дає результату до усунення причини недоступності живлення.

Головним хімічним чинником блокування мікроелементів виступає рівень кислотності (pH) ґрунтового розчину. На сильнолужних або надмірно вапнованих ґрунтах залізо, марганець та інші елементи утворюють нерозчинні сполуки. Рослина демонструє класичну картину хлорозу на фоні високого вмісту елементів у ґрунтовому профілі.

Другою частою причиною порушення живлення стає погана аерація та перезволоження. При затопленні або сильному ущільненні ґрунту коріння відчуває дефіцит кисню, що призводить до зупинки поглинальної функції. Зовні ознаки голодування повністю збігаються з фізичною нестачею елементів, але проблема криється у фізіологічному пригніченні кореневої системи.