Захист рослин

Афеленхоїдоз суниці: ознаки шкідливості та методи боротьби з нематодою

Агрономові

6 хв читання

ЗАХИСТ РОСЛИН З

5 р \. Арнеепспо!аез [гадапа. А У т —

ІІ. ^ -: = Я РИ | Е - < Е | | 'Троте, 1961). Умовні позначення: А — статевозріла самка; Б — головний кінець; В — хвостовий кінець самки; сб | Г — хвостовий кінець самця; Д — спікула; с.б. — середній е ‚Я бульбус стравоходу; ст. — стилет; м. — мукро; в. — вульва. д |. `ч ‹ А < 1 < “А ЕЕ! А Ц. А 1“ | я \ \ / 7 = м #4 2.16.5. Нематодоз Сунична нематода (афеленхоїдоз)

Збудник — Арпеепсноае$ [гадата (Вихета Воз) СБе6е.

Шкідливість. Заражає близько 300 видів рослин із 50 родин, з них 70 видів папоротей. У закритому ґрунті уражає також декоративні рослини: амарилісові, лілійні, геранієві, бегонієві, фіалкові, розоцвіті, багатьох представників род. Айстрових та інші

Симптоми. Основні ознаки ураження — жовтувато-коричнева або червонувата плямистість листя та деформації пагонів і репродуктивних органів.

Афеленхоїдоз суниці: біологія шкідника та заходи боротьби

Афеленхоїдоз суниці викликають мікроскопічні нематоди, що паразитують всередині та зовні тканин рослини. Шкідники локалізуються переважно на листі, у бруньках та зачатках репродуктивних органів. Їхня життєдіяльність призводить до деформації органів рослини, пригнічення росту та суттєвого зниження врожайності. Розвиток одного покоління шкідника відбувається стрімко, що вимагає від агронома оперативних заходів контролю.

Для точної ідентифікації нематоди в лабораторії оцінюють її морфометричні параметри. Тіло шкідника тонке та високорухливе. Самки мають довжину 0,45–1,00 мм при ширині 15–23 мкм, стилет довжиною 10–11 мкм, вульву на рівні 64–72 % довжини тіла і задню матку довжиною близько 8 діаметрів тіла. Самці дещо дрібніші: їхня довжина становить 0,60–0,80 мм при ширині 13–21 мкм, спікули досягають 17–21 мкм, а стилет — 8–10 мкм.

Основою боротьби з афеленхоїдозом є ретельна підготовка посадкового матеріалу. Термічне знезараження дозволяє ефективно знищити нематод на всіх стадіях розвитку без пошкодження самих рослин. Також при підготовці розсади і для захисту маточників допускається застосування системних нематицидів. Своєчасна профілактика запобігає розповсюдженню небезпечного паразита по всій площі посадок.

  • Розвиток покоління — 2–3 тижні
  • Довжина самок — 0,45–1,00 мм
  • Довжина самців — 0,60–0,80 мм
  • Температура води для обробки — 46–47 °C
  • Час термообробки — 10–15 хвилин
  1. Проведіть термічний обробіток ґрунту (посадкового матеріалу) шляхом занурення розсади в гарячу воду.
  2. Витримуйте рослини у воді суворо визначений час, дотримуючись температурного режиму.
  3. Використовуйте системні нематициди для обробки маточників та підготовки чистого посадкового матеріалу.

Діагностика непатогенних порушень та дефіциту елементів живлення

Неправильний догляд за посадками часто провокує появу симптомів, які легко переплутати з інфекційними хворобами. Фізіологічні порушення можуть виражатися у в'яненні, плямистості або зміні забарвлення листя. Агроному важливо пам'ятати, що візуальна оцінка не завжди дає точний результат. Будь-який попередній діагноз повинен підтверджуватися лабораторними аналізами рослинних зразків на відсутність патогенів.

Симптоми неінфекційних порушень часто збігаються з ознаками небезпечних хвороб. Не починайте хімічні обробки фунгіцидами або бактерицидами до отримання результатів лабораторної експертизи, що підтверджує відсутність патогенних мікроорганізмів у зразках.

Більшість непатогенних порушень піддаються коригуванню при своєчасному виявленні та усуненні причин стресу. Агроному необхідно регулярно моніторити стан листкового апарату та пагонів на предмет відхилень. Для оперативного визначення причин погіршення стану рослин використовуйте наведену нижче таблицю орієнтовних симптомів.

Симптом Можлива причина порушення
Листя зберігає пружність, але жовтіє Вирощування на вапняних ґрунтах або полив жорсткою водою рослин, що не переносять вапно
Сухі коричневі точки або плями Недостача вологи в ґрунті (недостатній полив)
М'які темно-коричневі плями Полив холодною водою, потрапляння вологи на листя, опіки від сонячних променів або аерозолів, пошкодження шкідниками
Листя згортається і опадає Різкий перепад температур, холодні протяги, різке підвищення освітленості вдень або сильне пересихання ґрунту
Одночасне опадання кількох листків без втрати тургору Перезволоження ґрунту або розвиток інфекційної хвороби
Висихання кінчиків листя Низька вологість повітря (сухе повітря)
Пожовтіння, засихання або в'янення країв листя Пересихання або перезволоження ґрунту, надлишок світла (регулярне поникнення опівдні), занадто висока температура, недостача світла або дисбаланс поживних речовин
Зупинка росту надземної частини Недостатнє освітлення, надлишок або дефіцит поживних речовин, сухе повітря
Витягнуті стебла Недостатнє освітлення

Дефіцит поживних речовин також викликає характерні зміни у зовнішньому вигляді рослин. Симптоми нестачі елементів можуть локалізуватися як на старому листі, так і на молодій тканині, що росте. Розуміння цієї специфіки дозволяє швидко скоригувати схему підживлення у польових умовах або в теплиці. Нижче наведено визначник непатогенних порушень для ключових елементів мінерального живлення.

Зверніть увагу на кислотність ґрунту на вашій ділянці. Дефіцит заліза та марганцю зазвичай проявляється на лужних та вапнованих ґрунтах, тоді як магнієве голодування характерне для кислих ґрунтів.

Для точного розпізнавання дефіциту конкретного елемента живлення розроблені діагностичні ключі. Вони враховують локалізацію перших ознак голодування на рослині та характер зміни тканин. Зведена таблиця допоможе швидко визначити елемент, якого бракує, та скоригувати систему живлення.

Елемент живлення Локалізація симптомів Характерні ознаки голодування Умови прояву дефіциту
Залізо Молоде листя (спочатку тільки між жилок) Світло-жовте забарвлення, що переходить у пожовтіння всього листка. Некрозу та відмирання тканин зазвичай немає. Лужні або сильновапновані ґрунти
Марганець Спочатку на молодому листі між жилками, потім на старому Хлороз між жилками (жилки залишаються зеленими навіть при сильному голодуванні). Хлоротична тканина буріє або стає прозорою, поступово некротизується. Переважно лужні або надмірно вапновані ґрунти (зустрічається і на кислих)
Цинк Молоде листя Листя аномально дрібне, вкрите жовтими цятками або рівномірно хлоротичне. Характерний некроз та відмирання тканин.
Калій Старе листя у нижній частині рослини Сірувато-зелений колір листя переходить у бронзове або жовто-коричневе забарвлення, краї буріють. Плями вздовж жилок, розпад та відмирання тканин. Корені слабкі, бурі. Стебла тонкі, одревіснілі.
Магній Старе листя Хлороз між жилками (жилки залишаються зеленими). Листя ламке, краї закручені догори. Хлоротична тканина буріє та відмирає. На окремих листках можлива фіолетово-червона пігментація. Переважно кислі ґрунти
Молібден Старе листя (потім і молоде в міру росту) Ясно виражена плямистість при світло-зелених жилках. Ділянки хлоротичної тканини здуваються, краї листя закручуються всередину. Розвивається некроз по краях та на верхівках.
Кальцій Тканини коренів та стебел, що ростуть, молоде листя Товсті дерев’янисті стебла, уповільнений ріст. Кінчики коренів відмирають та руйнуються, на вцілілих утворюються дрібні кулясті здуття. Нове листя хлоротичне (старе залишається зеленим). Нові пагони втрачають тургор, при гострому дефіциті відмирають верхівкові бруньки.

Діагностика дефіциту елементів живлення за зовнішніми ознаками

Ознаки дефіциту елементів живлення важливо вчасно розпізнати на посадках. Нестача бору, міді, азоту або сірки напряму впливає на розвиток надземної частини та кореневої системи. Своєчасна діагностика дозволяє точно визначити причину пригнічення рослин та скоригувати схему живлення.

Симптоми нестачі елементів живлення легко переплутати з інфекційними хворобами, тому завжди оцінюйте ознаки в комплексі.

Нестача бору проявляється вираженою деформацією надземних органів. Новоутворені листкові бруньки та черешки листків мають світле забарвлення, вони ламкі та часто мають потворну форму. Міжвузля вкорочені, а на кінцях пагонів утворюються розетки листя. При тривалому голодуванні верхівкові бруньки відмирають, і нові пагони розвиваються з бруньок, розташованих нижче. Ріст коренів при цьому сильно уповільнюється.

Симптоми дефіциту бору також добре помітні на інших культурах. На поверхні коренеплодів редису та інших рослин з’являються темні ділянки коркової тканини. Для качанної та цвітної капусти характерне утворення порожнистих стебел. У селери при нестачі цього елемента розтріскуються стебла.

При діагностиці дефіциту бору орієнтуйтеся на наступні варіанти прояву симптомів:

  • ріст уповільнюється, на листі з’являється хлороз;
  • ріст уповільнений, хлорозу листя немає.

Нестача міді призводить до того, що тканини листя втрачають тургор, а самі пластини виглядають ніби вибіленими. На рослинах розвивається виражений хлороз. При цьому загальний ріст сильно уповільнюється.

Мідне голодування зазвичай спостерігається на ґрунтах, багатих на органічну речовину.

Нестача азоту виражається в уповільненні росту рослин, при цьому їхні стебла стають тонкими, волокнистими та твердими. На листі з’являються великі жовто-зелені плями, а при гострому голодуванні може пожовтіти вся рослина цілком. На початку азотного голодування коренева система розвивається краще за надземні органи. Однак у міру посилення дефіциту ріст коренів припиняється, вони буріють і відмирають.

Нестача сірки проявляється зміною стану нижнього листя — воно стає товстим, твердим і поступово набуває жовтувато-зеленого забарвлення. Стебла при цьому тверді, дерев’янисті, ненормально видовжені та веретеноподібно скручені. Коренева система при сірчаному голодуванні залишається сильно розвиненою.

При ще одному типі голодування стебла рослин стають тонкими та дерев’янистими, а листя дрібнішає і набуває темнішого забарвлення, ніж нормальне. У багатьох овочевих культур на нижній поверхні листя з’являються характерні пурпурно-фіолетові відтінки. Корені при таких симптомах розвинені дуже слабко. Процеси зав’язування та достигання плодів суттєво запізнюються.

Читайте також