Застосування хімічних та біологічних засобів захисту рослин у теплицях

Хімічні препарати та біологічні агенти для захисту рослин

Рослинні відвари та настої не завжди справляються зі шкідниками в теплиці. Вони працюють як превентивний захід або за мінімальної заселеності посадок. Якщо шкідники розмножилися масово, необхідно застосовувати спеціалізовані інсектициди хімічної або біологічної дії.

Для захисту посадок на присадибних ділянках дозволено низку ефективних препаратів. Їх підбирають залежно від конкретної проблеми — для знищення комах або для боротьби з хворобами.

• Проти шкідливих комах: «Банкол», «Децис Екстра», «Інта-Вір», «Карате», «Карбофос», «Моспілан», «Регент 25», «Сонет», «Фас», «Ф'юрі», «Фітоферм», «Ципершанс», «Шерпа».
• Проти хвороб (фунгіциди): «Агат», «Бордоська суміш» (бордоська рідина), «Вектра», «Топаз», «Фундазол», «Картоцид».

Захисні заходи планують заздалегідь, орієнтуючись на фітосанітарну обстановку минулих сезонів. Боротьбу зі шкідниками починають з агротехнічної профілактики, після чого підключають біологічні методи. Природні хижаки та паразити (ентомофаги) здатні швидко придушити осередки розмноження шкідників без застосування хімії.

1. Оцініть фітосанітарну ситуацію попереднього сезону та визначте шкідників і хвороби, що перезимували.
2. Розпочніть захисні заходи з профілактики та суворого виконання агротехнічних вимог.
3. Застосуйте біологічний метод боротьби, використовуючи природних ворогів шкідників (ентомофагів).

До корисних комах, яких доцільно розводити на ділянці для контролю шкідників, належать золотоочка, трихограма, жужелиця та фітосейулюс. Личинки золотоочки за період розвитку знищують тисячі щитівок, попелиць та павутинних кліщів, а хижий кліщ фітосейулюс спеціалізується на павутинному кліщі. Дрібний наїздник трихограма знищує шкідників ще на стадії яйця.

• Випуск трихограми — 50—60 тис. особин/га
• Період розвитку личинки золотоочки — близько 60 днів
• Ефективність сонечка — 4000—5000 тис. попелиць
• Добовий раціон жужелиці — близько 10 гусениць і 100 личинок

Нижче наведено точні дані щодо ефективності корисних комах, підтверджені практикою. П'ятиточкова сонечко контролює колонії попелиць, а жужелиця активно винищує гусениць і личинок у ґрунті та на рослинах.

Інфекційні хвороби рослин та шляхи їх розповсюдження

Усі захворювання тепличних культур діляться на інфекційні та неінфекційні (фізіологічні). Фізіологічні розлади не передаються від рослини до рослини і виникають через дефіцит живлення, нестачу вологи або невідповідний світловий режим. Інфекційні хвороби викликаються патогенами: грибами, бактеріями та вірусами.

До найбільш поширених інфекційних захворювань у теплицях належать сіра гниль, чорна ніжка, борошниста роса, несправжня борошниста роса, а також гнилі основи стебла, коренів і цибулин. Особливу небезпеку становлять вірусні інфекції. Віруси передаються із зараженим насінням, переносяться сисними шкідниками (попелицями, трипсами, цикадками, кліщами, клопами), а також передаються механічно із соком хворих рослин під час пікірування, підв'язування, обрізування та пасинкування.

Симптоми вірусного зараження проявляються у вигляді мозаїчності листя, його пожовтіння та гофрованості, а також карликовості всього куща. При виявленні перших ознак уражені рослини необхідно контролювати, орієнтуючись на характерні візуальні прояви хвороб.

• Огіркова мозаїка: чергування зелених і світло-жовтих плям на листі, склоподібність батогів.
• Мозаїка томатів: чергування світло- та темно-зелених ділянок на листі, зелені та червоні плями на плодах, що дозрівають.
• Стрік томатів: темні штрихи та смуги на стеблах, черешках і плодоніжках, кучерявість листя.

Профілактика вірусних та бактеріальних інфекцій

Лікувати вірусні інфекції рослин практично неможливо, оскільки віруси розвиваються прямо всередині клітин. Єдиний надійний спосіб захистити теплицю — запобігти появі хвороби. При перших симптомах зараження негайно видаляйте та знищуйте хворі кущі, особливо якщо ознаки з'явилися на ранніх стадіях вегетації.

Для сівби огірка та томата використовуйте тільки здоровий насіннєвий матеріал. Ніколи не висівайте насіння, зібране минулого літа. Для надійної профілактики використовуйте насіння після тривалого зберігання при кімнатній температурі та обов'язково проводьте його знезараження.

• Строк зберігання насіння огірка та томата — від 2 до 4 років
• Концентрація розчину марганцівки — 1 %
• Час протруювання насіння — 30 хвилин
• Пропорція для розчину — 1 г препарату на 100 мл води
• Строк карантину для сусідніх грядок — 2–3 роки

Для приготування дезінфікуючого розчину розведіть перманганат калію у половині склянки води. Отримана рідина буде майже чорного кольору, а оброблене насіння після замочування повністю потемніє. Після процедури промийте його чистою водою та підсушіть.

Бактеріальні інфекції проникають у рослини через продихи, нектарники або механічні пошкодження стебел і листків. Патогени зберігаються в ґрунті та на рослинних рештках, а переносяться комахами, нематодами або бризками води під час поливу. Особливо тяжкі форми бактеріозу розвиваються, коли бактерії проникають у пошкоджені нематодами корені або вражають судинну систему рослини. В умовах теплиці найбільшу небезпеку становлять кутаста плямистість та судинний бактеріоз огірка.

• Кутаста плямистість огірка. Передається з рослинними рештками та вражає сходи. На сім’ядолях проступають світло-коричневі плями, а на листках — кутасті маслянисті плями, які засихають і викришуються. На батогах і плодах утворюються виразки з клейким жовтуватим ексудатом.
• Судинний бактеріоз огірка. Переноситься насінням і викликає в’янення стебел і листків у період цвітіння та плодоношення. На листках утворюються червонувато-бурі плями з маслянистим ореолом і зоною хлорозу.

Як зупинити поширення кили капусти

Кила — небезпечна грибкова хвороба, що вражає всі види капусти, а також редис, редьку, ріпу, брукву, крес-салат і гірчицю. Найчастіше патоген заноситься на ділянку разом із покупною розсадою. Особливо схильні до зараження цвітна та рання білоголова капуста.

При зараженні на коренях рослин утворюються білі нарости різної величини. Якщо розсада була заражена від початку, великі здуття формуються на головному корені. При садінні здорових рослин на заражений ґрунт дрібні нарости у вигляді намистин утворюються на бічних коренях. До осені ці потовщення загнивають і руйнуються, звільняючи в ґрунт мільйони життєздатних спор.

Повністю очистити землю від спор кили неможливо, але ви можете локалізувати осередок інфекції. При збиранні врожаю на зараженій ділянці суворо дотримуйтесь санітарних правил.

1. Ретельно зберіть усі вражені корені з грядки.
2. Винесіть заражені рештки за межі ділянки та знищіть їх.
3. Виділіть для роботи на цій грядці окремий інвентар і не використовуйте його на чистих ділянках.

Щоб не перемішувати заражений ґрунт із чистим, не перекопуйте вражені грядки та відокремте їх глибокими борознами. Життєздатність спор у ґрунті зберігається кілька років. Протягом перших років після виявлення кили утримайтеся від садіння сприйнятливих культур на сусідні грядки, оскільки спори можуть переносити дощові черв'яки та слимаки.

Для поступового очищення ґрунту виключіть із сівозміни на зараженій ділянці такі культури та бур'яни:

• Усі види капусти;
• Редис, редьку, дайкон і ріпу;
• Крес-салат і салатну гірчицю;
• Бур'яни родини капустяних: сухоребрик, дику редьку, гірчицю польову, грицики, талабан.

Рекультивація ґрунту після кили та підбір стійких сортів капусти

При виявленні кили на грядках важливо правильно скоригувати сівозміну. Збудник хвороби не небезпечний для культур інших родин, тому на зараженій ділянці можна вирощувати будь-які овочі, крім капустяних. Однак у перші роки після зараження уникайте садіння коренеплодів, щоб з їхньої поверхні не розносити спори разом із частинками землі по всій теплиці. Якщо інфекція охопила більшу частину площі, найнадійніше на кілька років поміняти місцями городні грядки та картопляне поле.

Найактивніше спори кили проростають у кислому та надмірно вологому ґрунті. Для нейтралізації середовища потрібне регулярне вапнування, оскільки ґрунт швидко закислюється повторно. Як додатковий захід розкислення в період вегетації застосовують калійну селітру або підлужуючі органічні добрива.

• Максимальна доза вапна на грядці — 200 г/пог. м
• Кислотність органічного добрива АВТЕП — рН 8,2
• Періодичність вегетаційних підживлень АВТЕП — 1–2 рази
• Період повернення капусти на колишнє місце — не раніше 4–5 років
• Разова доза деревної золи в лунку — 30–40 г

Повертаючи капусту на колишню ділянку, виключіть з обороту цвітну та ранню капусту. Також категорично не підходять популярні, але сильно сприйнятливі до кили сорти. Замість них обирайте відносно стійкі гібриди та сорти вітчизняної селекції, адаптуючи схему садіння під фітосанітарний стан ґрунту.

При садінні розсади обов'язково використовуйте бар'єрні методи захисту. Вони допоможуть уберегти молоді корені рослин у період їхньої максимальної сприйнятливості до ґрунтової інфекції. Дотримання технології садіння мінімізує ризик зараження культури на ранніх етапах.

1. Підготуйте посадкові лунки на очищеній від бур'янів грядці.
2. Внесіть у кожну лунку просіяну деревну золу і ретельно перемішайте її з ґрунтом.
3. Якщо розсада вирощувалася без кореневої грудки, обваляйте її відкриті корені у вапняковому борошні.
4. Обережно висадіть розсаду в підготовлений ґрунт.

Заходи боротьби з антракнозом, пероноспорозом та гнилями в теплиці

Антракноз уражує переважно огірки, горох, кабачки, гарбуз та патисони. Хвороба проявляється жовто-бурими плямами на листках, мокнучими рожевими виразками на стеблах і батогах, а також зморщуванням плодів. Щоб запобігти зараженню, необхідно працювати на випередження і починати захист із знезараження посівного матеріалу.

Для дезінфекції насіння перед сівбою використовують доступні рослинні та мінеральні розчини. Насіння витримують у підготовленій суміші протягом 6 годин, після чого підсушують до сипкого стану. Обробіток дозволяє знищити приховану інфекцію на поверхні насіннєвої шкірки.

• Водний розчин соку алое у співвідношенні 1:1.
• Розчин коров'яку у співвідношенні 1:6.
• Зольний розчин із розрахунку 20 г золи на 1 л води.

Сіра гниль, коренева гниль та несправжня борошниста роса (пероноспороз) активно розвиваються при порушенні температурно-вологісного режиму в теплиці. Сіра гниль уражує капустяні, коренеплоди, огірки та томати, проявляючись пухнастим нальотом під час зберігання. Пероноспороз швидко губить листя в дощову погоду, а коренева гниль викликає відмирання коренів розсади огірків, томатів та гороху.

Для захисту тепличних овочів від комплексу гнилей та пероноспорозу суворо дотримуйтесь загальних правил профілактики. Ці заходи допоможуть мінімізувати накопичення спор у закритому ґрунті та зміцнять імунітет рослин. Особливу увагу приділіть якості поливної води та своєчасному очищенню гряд від рослинних решток.

• Поливайте рослини тільки теплою водою і не допускайте перезволоження повітря.
• Прогрівайте насіння перед сівбою для знищення прихованої інфекції пероноспорозу.
• Дозуйте азотні підживлення, уникаючи надмірного набору зеленої маси.
• Своєчасно прибирайте та спалюйте рослинні рештки, бур'яни та бадилля після збирання врожаю.
• Проводьте щорічне дезінфікування та мульчування тепличного ґрунту.

Фітофтороз. Найнебезпечніше захворювання томата та інших пасльонових культур в умовах Північного Заходу. Гриб з'являється на рослинах через 10-15 днів після ураження картоплі. Спочатку хворіють листки, потім плоди та стебла, на яких з'являються темно-коричневі плями. Особливо небезпечне захворювання плодів. На них утворюються розпливчасті маслянисті бурі плями, що швидко збільшуються в розмірі. Хворіють частіше зелені, але нерідко і плоди в стадії достигання. Зелені плоди, зібрані без зовнішніх ознак захворювання, при достиганні швидко чорніють і загнивають. Це — наслідок невидимого проникнення гриба в плід. Сприятливими для розвитку хвороби є висока вологість повітря та помірно тепла погода.

Із хімічних засобів ефективне обприскування рослин «Бордоською сумішшю»: 100 г мідного купоросу та 100 г вапна на 10 л води. Обробіток проводять не більше 3 разів, припиняючи за 15 днів до збирання врожаю. Можна використовувати і «Полікарбацин» із розрахунку 40 г на 10 л води, припиняючи обробіток за 20 днів до збирання врожаю.

Наприкінці першої декади серпня, після закінчення формування плодів, проти фітофтори рослини можна обприскувати 25—30 %-ним розчином кухонної солі. Рослини, оброблені в суху сонячну погоду, скидають обпалене концентрованим розчином листя. Тонкий шар солі, що вкрив при обприскуванні плоди, перешкоджає проникненню гриба. Під сонячними променями плоди швидко достигають, уникаючи захворювання. Найкращий спосіб захисту від гриба — використання найбільш скоростиглих сортів — Невський, Північ, Балтійський та інших, здатних уникнути захворювання завдяки раннім строкам достигання.

Борошниста роса. Гриб уражає листя огірка. На поверхні з'являються дрібні, білі плями, що швидко розростаються і поступово переходять на нижній бік. Хвороба посилюється при великих перепадах температури. Паразит зимує на рослинних рештках. У боротьбі з ним рослини 4 — 5 разів за сезон обприскують розчином колоїдної сірки з розрахунку 20 г у відкритому ґрунті та 40 г — у захищеному на 10 л води.

Бура або оливкова плямистість. Хвороба проявляється при знижених температурах. Уражаються плоди, листя та пагони огірка. На плодах утворюються плями, що швидко розростаються, а потім розтріскуються. У теплицях вони вкриваються буро-оливковим нальотом. Плоди змінюють форму, закручуються і швидко загнивають.

Заходи боротьби та профілактики:

• Гриб зимує на рослинних рештках, тому восени їх необхідно прибирати та спалювати.
• Для попередження захворювання рослини до цвітіння обприскують «Бордоською сумішшю».
• Перед сівбою або садінням розсади теплицю і парники необхідно продезінфікувати.
• При вирощуванні огірків підтримуйте оптимальну температуру та вологість.

Бактеріоз. Уражає рослини огірка, гарбуза, кабачка та патисона. На листі між жилками утворюються маслянисті кутасті плями, а потім дірки. Особливо у вологі роки, при сильному захворюванні, руйнується вся тканина листка, крім прожилок. Уражаються також пагони та плоди. На них утворюються водянисті плями, що переходять у виразки, які підсихають і продавлюються. Хвороба передається з рослинними рештками та насінням, тому хворі рослини обробляються розчином «Бордоської суміші».

Вірус тютюнової мозаїки (ВТМ). Уражає рослини томата в теплицях. На листі з'являються мозаїчні плями світло- та темно-зеленого кольору. Верхівки скручуються або стають сильно гофрованими. Хвороба переноситься комахами, тертям листя, а також руками або одягом людини. Хворі рослини сильно відстають у рості та погано розвиваються. Сформовані плоди часто зупиняються в рості. Урожай сильно знижується.

Основні методи боротьби:

• Восени після збирання врожаю виносять і знищують усі заражені рослини, видаляють верхній шар ґрунту на глибину не менше 5 см.
• Усі деталі теплиці обприскують 0,5 %-ним розчином тринатрійфосфату.
• Перед входом у теплицю встановлюють невисокі ящики з тирсою, які систематично змочують дезінфікуючим розчином цього ж препарату.
• Робочий одяг восени ретельно кип'ятять, оскільки вірус може зберігатися на ньому до 3 років.

Верхівкова гниль. Найбільш часте фізіологічне захворювання томата в теплицях і парниках. Хвороба проявляється у вигляді відмираючих тканин на вершині плода, які поступово темніють і засихають. Головна причина захворювання — нестача вологи в спекотну погоду. Хвороба виявляється через 2-3 тижні після того, як рослини почнуть відчувати гострий дефіцит вологи в нижніх шарах ґрунту. Іноді це трапляється через надлишок добрив або високу їх концентрацію. Захворювання може спостерігатися в посушливу погоду і у відкритому ґрунті, особливо на півдні.

Щоб уникнути появи хвороби, необхідно систематично і рівномірно поливати гряди на всю глибину пахотного шару. У теплиці не можна допускати зайвої сухості повітря, надмірного підвищення температури та високої концентрації добрив, особливо мінеральних.

Розтріскування плодів. Фізіологічне захворювання, що проявляється при різкій зміні вологості ґрунту. Розтріскуються як зелені, так і плоди, що дозрівають. Розрив шкірки і тканини відбувається через надмірний тиск усередині плода. Це спостерігається, коли після тривалої нестачі вологи ґрунт надмірно зволожують. У плодах швидко накопичується багато води, і шкірка, не витримавши напору, розривається. Для попередження захворювання необхідно постійно підтримувати оптимальну вологість ґрунту та нормальну концентрацію солей у ґрунтовому розчині.

$ за й < Заз 0 зе й зах $ зе Й зах й <

Як часом хочеться, щоб зелена ягода журавлини, суниці, лохини або брусниці швидше дозріла і порадувала своїм смаком. Вирощування ягідних культур в тепличних умовах дозволить вам отримувати не тільки ранній, а й гарантований якісний урожай.