Захист огірків від хвороб та агротехніка гарбузових культур у теплиці

Боротьба з хворобами огірка в теплицях

В умовах захищеного ґрунту огірки часто уражаються бактеріозом та комплексом плямистостей. Бактеріоз, або кутаста плямистість, проявляється масляними плямами на листках, які з часом темніють, засихають і викришуються. На плодах при цьому захворюванні утворюються характерні водянисті плями, що знижують їхній товарний вигляд. Щоб стримати розвиток інфекції, агроному необхідно дотримуватися сівозміни та своєчасно видаляти уражені плоди з плантації.

Для профілактики бактеріозу посадки регулярно обприскують 1%-ною бордоською рідиною з інтервалом у 10–12 днів. Оливкова плямистість, аскохітоз та антракноз також здатні завдати серйозної шкоди врожаю в закритому ґрунті. Головний спосіб захисту рослин від цих патогенів — суворе підтримання оптимальної температури та вологості повітря.

Агротехніка кабачка, патисона та гарбуза

Кабачки та патисони більш стійкі до холоду, ніж огірок, і менш вимогливі до освітленості порівняно з гарбузом. Ці культури вирощують як прямим сівбою насіння в ґрунт, так і через 25–30-денну горшкову розсаду. При садінні розсади на постійне місце важливо дотримуватися схеми садіння 70х70 см.

Для прискорення росту коренів і загального розвитку рослин ґрунт мульчують плівкою, в тому числі вживаною. На нарізаних шматках плівки роблять хрестоподібні розрізи, у які висаджують розсаду, заглиблюючи її до сім'ядольних листків. При вирощуванні під малогабаритними укриттями плівку обов'язково знімають під час цвітіння для доступу комах-запилювачів, а при сильному загущенні видаляють 2–3 листки з кожного куща.

• Оптимальна температура росту — 20–25 °С
• Вік розсади для садіння — 25–30 днів
• Схема садіння кабачків — 70х70 см
• Схема садіння гарбуза — 100х100 см
• Світловий день для гарбуза — 12–14 годин

Гарбуз — світлолюбна культура короткого дня, яка добре переносить посуху завдяки потужній кореневій системі, але зупиняє ріст при температурі нижче 10 °С. Для його вирощування обирають пухкі, багаті на гумус ґрунти. Перед сівбою обов'язково проводять відбір великого насіння та його попередню підготовку.

Для підвищення холодостійкості насіння гарбуза піддають температурному загартовуванню за певною схемою.

1. Намочіть насіння гарбуза.
2. Через 2–3 години помістіть його в умови з температурою 0–5 °С на 18 годин.
3. Перенесіть насіння в тепло з температурою 15–18 °С на 6 годин.
4. Повторюйте цей цикл протягом 5–6 діб.

Оскільки гарбуз погано переносить пересадку, розсаду вирощують індивідуально в горщиках розміром 8х8 або 10х10 см. У захищеному ґрунті до появи сходів підтримують температуру 18–25 °С, потім на тиждень знижують її до 12–16 °С і посилено вентилюють. Надалі встановлюють режим: у сонячні дні 24–26 °С, у похмурі — 20–22 °С, вночі — 15–18 °С з обов'язковим захистом від заморозків.

Розсаду гарбуза поливають у міру необхідності та двічі підживлюють для зміцнення кореневої системи. Перше підживлення проводять на 10–12-й день після сходів розчином коров'яку у співвідношенні 1:10. Ще через 10 днів вносять мінеральний комплекс із 15 г аміачної селітри, 30 г суперфосфату та 20 г сульфату калію на 10 л води.

У відкритому ґрунті гарбуз розміщують після будь-яких попередників, крім споріднених гарбузових культур. Восени під оранку вносять 6–8 кг перегною на 1 м², а навесні — мінеральні добрива: 10 г аміачної селітри, 30–40 г суперфосфату та 20 г хлористого калію на 1 м². Розсаду висаджують в лунки за схемою 100х100 см, поливають і встановлюють плівкові укриття висотою 80–90 см із відстанню між кінцями дуг не менше 100 см.

У період вирощування гарбуза під плівкою укриття обов'язково вентилюють, інакше у вологому застійному повітрі квітки не запиляться, а зав'язь загниє. На постійному місці рослини підживлюють через 2 тижні після садіння коров'яком 1:6 або аміачною селітрою (20 г на 10 л води) при витраті 7–8 л на 1 м². Друге підживлення дають через 14–15 днів після першого, використовуючи 15–20 г аміачної селітри, 20–30 г суперфосфату та 10–20 г сульфату калію на 10 л води.

Агротехніка кавуна в парниках

Кавун — світлолюбна і теплолюбна культура, яку в умовах середньої смуги вирощують переважно в парниках. Для створення оптимального мікроклімату парники набивають біопаливом і додатково утеплюють шаром плівки. Отримання стабільного врожаю потребує точного дотримання температурного режиму на всіх етапах вегетації.

• Мінімальна температура проростання насіння — 18 °C
• Оптимальна температура росту — 18–32 °C
• Діаметр розсадних горщиків — 8–10 см
• Схема садіння на постійне місце — 100х150 см або 150х150 см

Підготовку до сівби починають з ретельного ручного калібрування насіння, відбираючи для роботи найбільш велике. Щоб захистити майбутні сходи від патогенів і стимулювати їх ріст, посівний матеріал піддають послідовному обробітку. Весь процес підготовки включає кілька обов'язкових етапів.

1. Протруїть насіння протягом 30 хвилин у розчині марганцевокислого калію (10 г препарату на 10 л води).
2. Замочіть насіння на 12 годин у розчині борної кислоти (0,2 г на 1 л води) або харчової соди (10 г на 1 л води).
3. Промийте насіння чистою водою після замочування і відправте на пророщування.
4. Висадіть проросле насіння в горщики діаметром 8–10 см, коли довжина ростків досягне 3–4 мм.

Розсаду найкраще вирощувати в кімнатних умовах при хорошому освітленні та регулярному провітрюванні. Температуру повітря підтримують на рівні 19 °C, але не вище 27 °C. Сіянці необхідно берегти від протягів, різких похолодань та весняних заморозків.

Для активного росту, формування міцних батогів і високої урожайності рослинам потрібні регулярні підживлення. У процесі вирощування поєднують органічні та мінеральні компоненти. Точні дозування і фази внесення добрив представлені в таблиці.

Після пересаджування в парник батоги кавуна спрямовують кільцем у міру їх розвитку, а потім розкладають поперек гряди і пришпилюють до ґрунту. Формування рослин починають, коли зав'язі досягають розміру волоського горіха. На одній батозі залишають від 4 до 6 зав'язей, прищипуючи пагін над п'ятим листком вище плода. Усі інші батоги, особливо безплідні бічні пагони, повністю вирізають.

Збирати врожай у парниках рекомендується вибірково, у міру досягнення плодами потрібної кондиції. Стиглість кавуна визначають за вусиком, що підсихає у пазусі плодоніжки, і глухим звуком при постукуванні нігтем по корі. Повністю визрілі на батозі плоди мають найкращі смакові якості.