Технології вирощування якісної розсади овочів у парниках

Добротна розсада — основа високого урожаю овочів у відкритому ґрунті та можливість отримати продукцію в більш ранні строки. Розсадний метод також скорочує цикл вирощування деяких дворічних культур. Наприклад, цибуля-ріпка при такому підході дає повноцінну цибулину в перший же рік замість двох років при звичайній сівбі насінням.

• Урожайність томатів у відкритому ґрунті — 56 т/га
• Максимальна урожайність капусти в дослідах — 1367 ц/га
• Урожайність огірків — 28,5 т/га
• Потреба в парниках при подвійній пікіровці томатів — 40 рам замість 120

Подвійна пікіровка томатів та загартовування розсади

Застосування методу подвійної пікіровки дозволяє суттєво скоротити площу під розсаду в парниках на початкових етапах. У практичних випробуваннях насіння томатів висівали 6 квітня в теплі парники. Через два тижні сіянці пікірували в напівтеплі парники з площею живлення 6х6 см. 15 травня проводили повторну пікіровку у відкритий ґрунт на утеплені гряди, збільшуючи площу живлення для кожної рослини до 10х10 см.

Гряди для повторної пікіровки обкладали гноєм і дошками, а на ніч укривали матами. Такий підхід дозволив виростити здорову, загартовану розсаду з добре розвиненою кореневою системою і зайняти під неї всього 40 парникових рам замість звичайних 120 при стандартному вирощуванні. Метод суттєво економить корисну площу тепличного господарства на початку сезону.

При вирощуванні капусти загартовування розсади та пересаджування її з грудкою землі без пошкодження коренів також відіграють вирішальну роль. Пізній сорт капусти «Славянка» висівали в парники 2 квітня, підтримуючи температуру на рівні 10–12 °C. Для загартовування рами регулярно провітрювали, а в теплі дні повністю знімали. За 10 днів до садіння парники залишали відкритими і на ніч, захищаючи тільки при загрозі заморозків.

Технологія вирощування капусти в парниках

Вибір типу парника та строків сівби капусти залежить від скоростиглості сорту. Своєчасна сівба та дотримання температурного режиму виключають витягування рослин і гарантують високий вихід життєздатних сіянців.

Догляд за сіянцями капусти після появи сходів будують у суворій послідовності:

1. Почніть провітрювання парників при перших сходах (через 4–5 днів після сівби), злегка прочиняючи рами.
2. Підтримуйте температуру 5–7 °C протягом наступних 2–3 днів.
3. Стежте за температурою в період подальшого росту, не допускаючи її підвищення вище 15 °C.
4. Проведіть пікіровку у фазі першого справжнього листка у вільні парники під кілочок або під палець із площею живлення 6х6 або 6х5 см (400–500 штук під раму).

За весь період вирощування розсади проводять від 2 до 3 удобрювальних поливів. Перший полив роблять через 10–12 днів після появи сходів органічним розчином. Для приготування концентрату ємність заповнюють на 3/5 об'єму коров'яком, гнойовою жижею або фекаліями, а останні 2/5 об'єму доливають водою.

Друге підживлення проводять через 15–20 днів після першого тими ж органічними розчинами або сумішшю мінеральних добрив. Для мінерального розчину на одне відро води (10–12 л) беруть:

• Азотисті добрива — 20 г;
• Суперфосфат — 30 г;
• Калійна сіль — 15 г.

За відсутності повного набору мінеральних добрив можна приготувати розчин з одних азотистих або калійних добрив у тих же кількостях. Полив калієм благотворно позначається на морозостійкості розсади у відкритому ґрунті. Третє підживлення органічними або мінеральними добривами проводять через 10–12 днів після другого.

Висаджують розсаду капусти у відкритий ґрунт, коли у неї буде сформовано 4 — 5 листків (а у цвітної капусти — 3 — 4 листки). За 7 — 10 днів до садіння, ще в парниках, розсаду привчають (загартовують) до зовнішнього повітря. Для цього, спочатку протягом 3 — 4 днів, у сонячні дні знімають рами на ранні ранкові та пізні вечірні години. Вдень же, приблизно з 10 години ранку до 5 години вечора, рами закривають. У похмурі дні рами залишають відкритими на весь день. У наступні 4 — 5 днів рами знімають і на ніч, і лише у разі очікуваних заморозків їх на ніч закривають.

Так поступово готують розсаду до умов росту у відкритому ґрунті.

Пересадка з парників у відкритий ґрунт, так само як і пікірування, все ж таки болісно сприймається рослинами. У рослин частково пошкоджуються коренева система і листя, і потрібен деякий час, щоб вони прижилися на новому місці.

Пікірування, крім того, вимагає додаткових витрат робочої сили, через що нерідко затягується проведення цієї роботи. Ось чому окремі радгоспи та колгоспи відмовляються від пікірування, вирощують розсаду, не застосовуючи його. У цьому випадку роблять більш розріджену сівбу — 4 — 5 г насіння під раму з виходом сіянців у кількості 400 — 500 штук. Але нам здається, що в умовах Ленінградської області відмовлятися від пікірування все ж таки не слід. Це підтверджують і практика отримання високих урожаїв стахановцями-овочівниками нашої області, і досліди Ленінградського плодоовочевого інституту.

Треба намагатися пересаджувати рослини з грудкою землі біля коріння, тоді коріння буде менше пошкоджуватися.

Гы м К сч.- ы гт А < т

Щоб повністю уникнути болісного періоду в рості рослин при їх пересадці, найкраще вирощувати розсаду в торф'яних або торфо-гнойових горщиках.

Перевага вирощування в торф'яних або торфо-гнойових горщиках і полягає в тому, що при пересадці разом С а Фа мора > } Вх ВЕНЫ у хе

Г рис. 8. Загальний вигляд верстата для виготовлення горщиків, А — рукоятка; Б — штамп; В — болт; Г — скоба; Д — стійка; Е — педаль; з горщиком коріння і листя рослини не пошкоджуються, і рослина нормально продовжує розвиватися.

Техніка виготовлення цих горщиків проста і доступна кожному господарству, а матеріал є скрізь на місцях.

Верстат для виготовлення горщиків можна зробити самим. Він являє собою стіл на ніжках із брусів перерізом 80x80 мм і висотою 745 мм. Кришку столу роблять розміром 700x500 мм із дощок товщиною 60 мм. У кришці роблять шестигранний отвір діаметром 72 мм; над яким прикріплюють колодку з отвором, трохи більшим, ніж отвір у столі. В отвір столу і колодки вставляють залізну пресувальну форму з міліметрового заліза.

Зверху форму притискають залізним листом із таким самим отвором. Поверх листа знаходиться залізна кришка, що вільно обертається на осі, з ручкою. Вісь являє собою болт діаметром 10 мм і довжиною 130 мм. Збоку на ручці встановлюють обмежувач ходу кришки.

А до верстата шарнірно прикріплюють важіль (А) зі штампом (Б), що вільно обертається на скобі (Г). Важіль роблять із смугового заліза товщиною 10 мм.

Під час заповнення форми торфом важіль кладуть на стійку (Д). Внизу столу влаштований поршень із педаллю (Е), який служить для виштовхування сформованого горщика шляхом натискання педалі.

Формування горщика йде таким порядком: форму на три чверті заповнюють торфом і закривають залізною кришкою. Натисканням на важіль вводять штамп в отвір кришки і формують горщик. Потім важіль піднімають, відкривають кришку форми і натисканням на педаль виштовхують готовий горщик.

На описаному верстаті можна виготовляти горщики тільки одного розміру. Але є верстати більш складні за конструкцією, на яких можна виготовляти горщики різного діаметру.

Сушать горщики поступово в затінених від сонця місцях або спеціально пристосованих приміщеннях.

Рекомендується також і інший спосіб сушіння — заморожування горщиків. Цей спосіб більш простий і зручний. Горщики найкраще виготовляти в зимовий час. Сушити їх у приміщеннях (на боровах у теплицях, у будинках, лазнях тощо) важко, тим часом процес їх заморожування дуже простий. Горщики виносять під навіс, у сарай або інше холодне приміщення, і там їх тримають кілька днів. Після заморожування їх укладають у ящики, кошики і зберігають штабелями. Перед настанням теплої погоди, щоб горщики не відтали, штабелі вкривають торфом, тирсою, матами або іншими матеріалами. За 2—3 дні до сівби (садіння) горщики ставлять у ґрунт парника, теплиці. Сформована маса в ґрунті прогрівається, відтає, і в неї можна сіяти або висаджувати розсаду при пікіруванні.

У заморожених горщиках створюються і кращі умови для росту рослин. При відтаванні торфова маса стає вологою, м'якою, і коріння рослин легко проникає в неї;

До підготовки суміші для виготовлення горщиків Рис. 10. Стелаж для сушіння торф'я- слід підійти особливо них горщиків, уважно.

Найкращим матеріалом для виготовлення горщикової маси є низинний середньорозкладений осоковий торф. До торфу можна додати 10—20% дернової землі або 10% дернової та 10% коров'яку.

З одного кубічного метра торфу виходить 1500—2000 горщиків.

У підготовлені горщики пікірують сіянці, вирощені в парниках або теплицях. Горщики перед початком пікірування розставляють у парниках щільними рядами.

Вирощування розсади в горщиках — надійний метод отримати якісні рослини із захищеною кореневою системою. Технологія особливо рекомендована для томатів, огірків, кабачків, гарбуза та ранніх сортів капусти. Рослини переносять на постійне місце разом із ємністю, що запобігає травмуванню коріння і виключає затримку в рості.

Для правильного закладення горщиків у парнику дотримуйтесь такої послідовності роботи:

1. Якщо вирощування розсади йде в першому рамообігу, насипте поверх гною шар ґрунту завтовшки 5—6 см.
2. Заповніть горщики поживною сумішшю з дернової та старопарникової землі.
3. Встановіть горщики в парник, засипте проміжки між ними ґрунтом, а зверху насипте шар ґрунту завтовшки 1—2 см, щоб ємності були повністю закладені.
4. Зробіть кілочком ямку по центру кожного горщика і пікіруйте туди сіянці.
5. Щільно обтисніть ґрунт навколо стебел рослин, полийте їх водою і притініть парник матами.

• Товщина шару ґрунту на гній — 5—6 см
• Товщина укривного шару над горщиками — 1—2 см
• Витрата води на полив — 1 відро на раму
• Період притінення матами — 2—3 дні

Потребу в площі парників розраховують виходячи з планового виходу готової розсади з однієї площі живлення.

Безпікірувальний метод вирощування середніх сортів капусти

Середні сорти капусти, такі як Вальватьєвська та Слава, можна вирощувати за спрощеною схемою без пікірування. Для цього використовують розсадники або утеплені гряди. Сівбу проводять рядами за схемою 4х4 см, залишаючи інший догляд стандартним. Якщо весна видалася теплою, розсаду цих сортів капусти можна вирощувати безпосередньо в полі.