Технологія вирощування цибулі-порею розсадним та дворічним способами

Цибуля-порей не утворює цибулину. Їстівна частина цієї цибулі – щільно скручена в рулончик нижня частина листя. Її відбілюють, високо підгортаючи рослини порею. Тоді вона особливо смачна. Зазвичай вирощують порей у дворічній культурі через те, що у нього великий строк вегетації, приблизно 180 днів після сходів.

У перший рік рано навесні сіють насіння-чорнушку так само, як насіння цибулі ріпчастої. Потім, на початку серпня, підрослі рослини пересаджують на спеціально підготовлене місце і залишають зимувати. І тільки на наступний рік отримують товарну цибулю-порей.

Але можна виростити порей і за один сезон, якщо попередньо виростити розсаду, посіявши її вдома одночасно з кореневою селерою, і пересадити розсаду на спеціально підготовлене місце в травні. До кінця вересня ви отримаєте цілком пристойні рослини, але, звичайно, не такі потужні, як при дворічному вирощуванні. Потужні рослини добре виходять за один рік, якщо вирощувати порей в укривному ґрунті. Я саджаю 5 рослин у теплиці, знову ж таки, щоб почати рано їх використовувати.

При вирощуванні розсади порей має особливість у порівнянні з розсадою цибулі ріпчастої, вирощеної з чорнушки (насіння). Річ у тім, що перо цибулі ріпчастої при вирощуванні вдома, вилягаючи, ламається, а тому на розсаду її можна висівати не раніше початку квітня. А ось перо цибулі-порею – жорстке і при виляганні не ламається, тому його можна висівати дуже рано, до того ж його можна сіяти густо, наприклад, у коробку з-під масла.

Як підготувати місце для пересадки порею на дорощування

На сонячному місці треба зробити глибоку траншею, не менш ніж на глибину штика лопати. Весь ґрунт із траншеї треба складати по один бік – утворюється земляний валик. У нижню частину траншеї треба внести перегній завтовшки приблизно 5–7 см. Розсаду витрушують із коробки в глибоку тарілку, розмивають клубок коренів водою, підрізають коріння та надземну частину, залишаючи всього по 5–7 см тих і інших. Розсаджують розсаду приблизно через 15 см одна від одної.

Підрослі рослини порею треба розкласти в траншеї так, щоб коріння не загнулося вгору, а рівномірно розподілилося по перегною. Надземну частину рослин потрібно укласти на тому боці траншеї, який знаходиться навпроти земляного валика. Тепер залишається тільки присипати їх ґрунтом із валика, засипавши рослини на 2–3 см глибше, ніж вони росли. Через пару днів пересаджена розсада підніметься.

Далі треба поступово, у міру росту порею, підсипати ґрунт із валика. Таким чином, порей буде поступово засипатися ґрунтом. Вийде відбілена нижня частина цибулі без додаткового підгортання. Якщо хочете отримати ще довшу відбілену частину, то можете додатково підгорнути рослини. Чим довша відбілена ніжка, тим вища якість цибулі-порею.

Підживлення порею потрібні регулярні. Кожні два тижні треба давати порею підживлення, чергуючи органічне з мінеральним. Як органічне підживлення найкраще давати розчин гною або пташиного посліду. Гній розбавляють водою в 10 разів, а пташиний послід – у 20. Якщо гною та посліду немає, то підгодовуйте настоєм бур'янів, розведених водою у два рази. Як мінеральне підживлення можна взяти будь-яке добриво, що містить азот, фосфор і калій (три столові ложки на 10 л води).

Збирання врожаю та способи зберігання порею

У їжу цибулю-порей можна починати вживати, як тільки у неї відростуть 4–5 листків. Порей росте до глибокої осені, тому можна не поспішати з його збиранням.

Рекомендації зі збирання та підготовки врожаю:

• Викопувати треба вилами, щоб не перерізати стебла.
• Після збирання коріння та надземну частину зеленого листя обрізують.

Цибулю-порей можна зберігати двома способами:

• У погребі в піску, поставивши рослини в ящик упритул одна до одної.
• У морозильнику, попередньо її вимивши.

Надземну частину листя зазвичай використовують при консервуванні. Але все одно зелені залишається занадто багато, і її викидають. Цього робити не слід, оскільки листя порею так само багате на корисні для людини солі, як і відбілена частина, але воно грубе. Листя треба дрібно нарізати і висушити. Потім змелоти на кавомолці й висипати отримане борошно в скляну банку. Зберігати в закритій банці в кухонній шафі й використовувати при смаженні риби та м'яса замість панірувальних сухарів або пшеничного борошна. Смак риби та м'яса виходить чудовий!

Особливості агротехніки та корисні властивості

Ця цибуля особливо вимоглива до родючості ґрунту. Восени на місце, де ви збираєтеся вирощувати цибулю-порей, слід внести під перекопування не менше 1 відра на 1 кв. м органіки, додавши склянку комплексного добрива.

Як і всі види цибулі, вона добре росте тільки на сонячному місці. Поливають порей у суху погоду на початку літа. З другої половини літа полив слід припинити, але в дощову погоду жодних тунелів над ним ставити не треба, оскільки він не утворює цибулини.

Цибуля-порей має приємний аромат і ніжний слабко гострий смак. Порей містить велику кількість мінеральних солей, необхідних людині. Дуже корисний порей тим, хто страждає на ревматизм, порушення обміну речовин, особливо ожирінням, подагрою і має камені в нирках. У їжу його можна вживати в сирому, відвареному та сушеному вигляді. Або додавати в супи та другі страви. При сушінні та заморожуванні порей зберігає всі свої корисні якості.