Особливості вибору та правила експлуатації аркових і конькових теплиць

Теплиці зазвичай бувають двох видів: арочні та з дахом у вигляді коника.

Арочна теплиця зазвичай має такі габарити:

На мій погляд, зручніше використовувати теплиці довжиною близько 6 м і шириною 3 м.

Арочна теплиця має двоє широких дверей, а над ними – дві фрамуги, розташовані по торцях. Існує певний регламент провітрювання:

• Як тільки нічна температура стане додатною, фрамуги можна не закривати на ніч.
• Обидві двері в теплу пору треба відчиняти рано, поки всередині теплиці температура не піднялася до 10 градусів і вище.

Тож не проспите цей час. Якщо навіть на вулиці температура лише 8–10 градусів, то всередині теплиці вона може виявитися близько 20 градусів. Якщо ви в цей час відчините двері, то температура всередині та зовні почне вирівнюватися.

Рис. 1а

Іншими словами, вранці, з появою сонця, температура в теплиці швидко підвищується до 20 градусів, а коли ви відчините двері в неї, то температура почне швидко знижуватися і лише потім повільно знову почне підніматися в міру прогрівання зовнішнього повітря.

Що при цьому відбувається з рослинами? Вони завмирають в очікуванні стабільного температурного режиму. Справа в тому, що хлорофіл у зеленому листку реагує не стільки на температуру, скільки на її градієнт, тобто на швидкість зміни температури. Якщо відбувається швидка зміна температури, то хлорофіл призупиняє свою діяльність години на півтори-дві.

Таким чином, відчиняючи теплиці пізнім ранком, коли нарешті дочекаєтеся температури повітря 12–15 градусів, ви фактично змушуєте рослини припинити вегетацію в найкорисніші ранкові години: спочатку в той час, коли всередині теплиці температура швидко підвищується, а потім – коли вона різко знижується після відчинення теплиці. Теплицю треба відчиняти рано, поки зовнішня температура повітря відрізняється від внутрішньої в теплиці не більше ніж на 2–3 градуси.

Рис. 1б

Остання модель арочних теплиць має різні за висотою дуги. Фрамуги, розташовані по всій довжині теплиці, зазвичай відчиняються автоматично, як тільки температура всередині підніметься вище заданої межі. У таких теплицях гарне провітрювання, немає занадто високої температури, при якій стерилізується пилок рослин, а тому не відбувається запліднення. В арочній теплиці найзручніше розташовувати три грядки, як це в.

Рис. 1в

Коникові теплиці зазвичай мають ширину 2 м і довільну довжину. Вертикальні стійки вздовж стінок зазвичай розташовують через 50–60 см при склінні і дещо рідше (70–80 см) при використанні плівки або полікарбонату. Всередині розташовують дві грядки, розташовані вздовж стінок.

Рис. 2а

Рис. 2б

Треба сказати, що арочні теплиці дають кращу освітленість висадженим у них рослинам, але з них погано сходить сніг, його постійно доводиться скидати самим садівникам, тому що снігове навантаження такі теплиці тримають погано і просто складаються під ним. Крім того, краплі, що утворюються на стелі, не падають вниз на верхівки рослин, які дуже цього не люблять, а скочуються по стінках.

З дахів коникової теплиці сніг легко зісковзує сам, тому не потребує прибирання, але зате вертикальні стінки дають погане освітлення, основний потік світла йде через дах, а тому освітлення всередині теплиці значно гірше, ніж в арочній. Садівники одразу ж помітили різницю, як тільки з'явилися арочні теплиці: у них усе росте набагато краще.

Для постійного укриття теплиць зазвичай використовують скло, що підходить тільки для коникових теплиць. У засклених теплиць є мінус – скло погано пропускає ультрафіолетовий спектр світла.

Новий укривний матеріал – полікарбонат, який теж використовують для постійного укриття, пропускає весь спектр сонячного світла. Він набагато легший і дешевший за скло і при цьому такий самий довговічний. Крім того, полікарбонат, маючи комірчасту структуру, набагато краще тримає тепло, ніж скло.

Однак у засклених теплиць є і своя перевага: скло легко вимити навесні, що покращує освітлення. А полікарбонат має і певний недолік. Оскільки він є практично двошаровим, восени в нього як у місце зимівлі легко проникають дрібні дощові черви, слимаки та інша дрібнота тваринного світу. Крім того, всередині розселяються бактерії та рослинні мікроорганізми, що з часом викликає позеленіння полікарбонату, а тому прозорість матеріалу з роками падає.

Для тимчасового укриття теплиць зазвичай використовують різні види плівки. І тут перевага в арочних теплиць, оскільки вкрити таку теплицю і зняти з неї укриття набагато простіше, ніж конькову.

Сучасне тепличне виробництво потребує матеріалів, які не просто захищають рослини від вітру, а й активно працюють на мікроклімат. Полімерна плівка «Светлица» від компанії «Шар» відрізняється від стандартного поліетилену та ПВХ підвищеною довговічністю та еластичністю. Вона ефективно утримує тепло і вирішує проблему конденсату: волога не капає на рослини, а стікає по стінках, знижуючи ризик розвитку хвороб через холодну нічну росу.

• Гарантійний строк служби — 7 років
• Прибавка освітленості — майже в 1,5 раза
• Відстань між дугами — не більше 50–60 см
• Прискорення достигання томатів — на тиждень
• Випередження достигання ягід — на 5–7 днів

Правила експлуатації плівки «Светлица» на арочних та конькових каркасах

На арочних теплицях плівку «Светлица» можна використовувати цілорічно без демонтажу протягом 5–7 років. При цьому важливо дотримуватися жорсткості конструкції: відстань між дугами каркаса повинна бути не більше 50–60 см. На зиму матеріал із таких конструкцій знімати не потрібно.

При сезонному демонтажі та зберіганні плівки необхідно враховувати її схильність до злипання. Щоб зберегти еластичність і цілісність полотна, дотримуйтеся правил зберігання:

1. Перекладайте листи плівки газетами при укладанні на зберігання.
2. Навесні розділяйте шари, що злиплися, з зусиллям. Розтягнення, що виникає при цьому, повністю компенсується і вирівнюється відразу після натягнення матеріалу на каркас.

Здатність плівки утримувати тепло підтверджена практичними випробуваннями. При температурі зовнішнього повітря мінус 4 градуси показники в різних типах укриттів розподілилися таким чином:

У нічні години температура в теплицях під «Светлицею» в середньому на 2–3 градуси вища, ніж під звичайною полімерною плівкою, і на 1–2 градуси вища, ніж під поліхлорвініловою плівкою або склом. За температурним режимом матеріал аналогічний стільниковому полікарбонату.

Застосування світловідбивальних та світлонепроникних плівок у виробництві

У регіонах із нестачею сонця та частою хмарністю дефіцит освітлення компенсують за допомогою світловідбивальних плівок. Випускаються два типи таких матеріалів: двостороння біла та комбінована чорно-біла плівка. Їх використання дає прибавку в освітленості майже в 1,5 раза.

Чорно-білу плівку застосовують для мульчування ґрунту. Її розстилають безпосередньо на грядках, висаджуючи розсаду в прорізані отвори. Це повністю запобігає росту бур'янів і знижує випаровування вологи, скорочуючи витрати праці на прополювання та полив.

У теплицях із щільним садінням світловідбивальний матеріал натягують уздовж бічних стін на висоту 50–60 см (як зсередини, так і зовні). Біла сторона повинна бути звернена всередину теплиці для відбиття світла на рослини, а чорна — назовні, для акумуляції тепла. У дослідах на ділянках із таким екраном червоні плоди томатів з'явилися приблизно на тиждень раніше, а врожай чорної смородини і суниці дозрів на 5–7 днів швидше.

Світловідбивальна плівка також ефективна при вирощуванні розсади в приміщеннях. Її розстилають на столах або натягують позаду ящиків із рослинами навпроти вікна. Відбите світло компенсує дефіцит природного освітлення у сіянців у другому та третьому рядах від скла.

Для боротьби з бур'янами на неокультурених ділянках застосовують чорну світлонепроникну плівку. Нею застеляють місця поширення багаторічних бур'янів на два роки. Також чорною плівкою закривають боки неокантованих грядок і розстилають її під кущами та деревами.

З інших полімерних плівок найбільш ефективна плівка «Стабілен», створена петербурзьким ученим І. М. Котовичем. Вона також має значну довговічність, а головне – пропускає корисні для рослин і тварин «м'які» ультрафіолетові промені та затримує шкідливі «жорсткі» ультрафіолетові промені. У цієї плівки є перевага, як і у всіх полімерних плівок, при їх утилізації. Їх можна спалювати в багатті, оскільки при горінні полімерні плівки (але тільки саме полімерні) розкладаються на вуглекислий газ та воду, і при цьому не виділяються діоксини. Інші ж плівки, як наприклад широко використовувана ПВХ (поліхлорвінілова), при горінні виділяють діоксини – вельми шкідливі для нашого організму хімічні сполуки, а тому залишки плівок ПВХ ні в якому разі не можна спалювати на ділянці.

Окрім конькових та аркових теплиць кілька років тому було створено купольні теплиці. Їх легко зробити самим із товстої арматури, яка продається у будь-якому будівельному магазині. Знадобляться лише три прути, вони зазвичай мають шестиметрову довжину.

1. Дві людини беруть їх за кінці й починають сходитися, виходять дуги.
2. Накресливши на землі коло потрібного діаметра, рівномірно встромляєте їх по колу в ґрунт приблизно на глибину 40–50 см.
3. Можна і менш глибоко, але за умови, що ви викопаєте неглибокі ямки, в які встромите кінці прутів і заллєте їх розчином цементу (використовуючи, як зазвичай, цемент і пісок у пропорції 1:3 та воду до консистенції густої сметани).

Виходить каркас із шести дуг. На них накидаєте лутрасил або плівку та обв'язуєте основу мотузкою, щоб укриття не роздував вітер. Теплиця готова.

Але ці теплиці не набули широкого поширення, оскільки площу під ними ефективно використовувати неможливо. Для порівняння наведемо параметри:

Якщо при цьому зробити прохід 50 см завширшки, то вийде всього дві напівкруглі малопродуктивні грядки. І хоча освітленість у них максимальна і сніг скочується з них самостійно, купольні теплиці на садових ділянках не прижилися.

Рис. 3а

Приблизно півтора десятка років тому виник великий бум з приводу теплиць у формі пірамід. У них дуже гарна освітленість, навіть краща, ніж в арковій теплиці. Але головне, фахівці з єгипетських пірамід стверджували, що всередині цих споруд відбувається концентрація ментальної енергії. Люди, що знаходяться в центрі такої піраміди, відчувають приплив надзвичайної бадьорості, у них зміцнюється здоров'я, минають багато хвороб, депресія і так далі й тому подібне. Відразу ж виникла ідея вирощувати рослини в пірамідальних теплицях, але не в будь-яких, а саме в таких, у яких всі розміри знаходяться в такому ж співвідношенні, як і в піраміди Хеопса. В основі цієї піраміди лежить квадрат зі стороною a, висота піраміди h = 0,66а, або, навпаки, якщо задати висоту піраміди h, то сторона квадрата в її основі виявиться а = h/0,66 = 1,66h, тобто співвідношення між висотою і стороною основи піраміди пов'язані числами Фібоначчі. Усі любителі нумерології побачили в цьому якесь знамення, але до ладу так нічого і не змогли обґрунтувати.

Рис. 3б

Тим не менш така засклена піраміда була побудована в передмісті Ленінграда, і щоб посидіти в ній, досі вишиковується велика черга. Цікавість стражденних уже давно була б задоволена. Отже, справа не тільки в цікавості, якщо інтерес до піраміди досі не згас.

Рис. 4а

Садівники як народ допитливий відразу ж набудували на своїх ділянках таких пірамід, у яких стали проводити власні експерименти. Розкид результатів був великий, але одне безсумнівно: на рослини ці піраміди справляють позитивний вплив, хоча й не такий грандіозний, як спочатку передбачалося. Думаю, оскільки площу основи піраміди не можна ефективно використовувати, то це багатьох садівників відвадило від будівництва пірамідальних теплиць.

Особисто я використовувала таку піраміду для вирощування перців, причому як покриття брала щільний лутрасил. Перцям у ній рости явно сподобалося, і урожай у ній дозрів на 5–7 днів раніше, ніж у коньковій теплиці. Оскільки я розставила біля кожної рослини пляшки-годівельниці (щоб часто не влазити в неї рачки) та й літо під Санкт-Петербургом було вдалим для пасльонових культур, то чистого експерименту не вийшло, і сказати, чи вплинула на результат саме піраміда і наскільки, виявилося важко.

У вас, звісно ж, виникло запитання, чому мені довелося проникати в піраміду рачки? Та просто тому, що я відвела піраміді мало місця – виділила квадрат 1,5 ´ 1,5 м. Висота вийшла 0,66 ´ 1,5 м = 0,99 м, тобто близько 1 м, ось і довелося залазити всередину поповзом.

Якщо ви проявите цікавість до будівництва такої пірамідальної теплиці, то я підкажу, як це зробити. Припустимо, ви можете відвести для неї ділянку 2´2 м, тоді її висота виявиться всього 1,32 м. Щоб можна було в неї входити, доведеться поставити піраміду на основу заввишки не менше 40–48 см, тоді висота споруди буде 1,8 м. На цій основі напроти одне одного закріплюєте дві трикутні рами з рівними сторонами по 2 м, які скріплюєте похило у вершинах трикутників, а основи трикутників закріплюєте на двох сторонах квадратної підставки, розташованих напроти одна одної, за допомогою пістолета-степлера. Усередині зручніше розташовувати грядки.

З полотна лутрасилу завширшки не менше 1,7 м і завдовжки 4,4 м нарізаєте грані піраміди. Перевернувши трикутник 1 і 3, зшиваєте чохол (по похилих лініях), залишивши не зшитими вертикальні відрізки 6, 7 (вхід). Надягаєте отриманий чохол на верхівку каркаса. Тепер залишилося тільки прикріпити чохол до дерев'яних деталей каркаса за допомогою звичайного степлера (пістолета). Додаткові полотнища 6 і 7 потрібні, щоб закривати вхід. Але якщо у вас знайдеться блискавка завдовжки близько 2 м (наприклад, від старого спальника), то й додаткових полотнищ 6 і 7 вам не знадобиться: просто вшиєте блискавку в розріз полотнищ 4 і 5. Провітрювати таку теплицю не потрібно, оскільки лутрасил дозволяє повітрю вільно гуляти всередині, але при цьому добре зберігати тепло.

Рис. 4б

Поїлки-годівниці з пластикових дволітрових пляшок зробити елементарно. Робите по бічній поверхні від дна до 15 см висоти отвори гарячим товстим цвяхом. У цьому випадку поживний розчин буде подаватися прямо в зону залягання коріння. Вкопуєте заздалегідь пляшки біля лунок так, щоб усі отвори опинилися в ґрунті. Кілька разів повертаєте їх у ґрунті, щоб в отворах утворилася земляна пробка, і заповнюєте пляшки поживною сумішшю. Я віддаю перевагу використанню розчину «Уніфлор-бутону» з розрахунку 1 чайна ложка на 2 л води.

Рис. 4в

Якщо використовувати азофоску, то треба розчинити 1 столову ложку азофоски в 1 л гарячої води і залишити на 5–10 годин, щоб розчинився суперфосфат, який входить до складу азофоски. Після цього розмішати і процідити через один шар марлі. На марлі залишиться нерозчинний осад – заповнювач, зазвичай це гіпс, який становить близько 40 % добрива. Розчин вилити в 9 л води, додати 1 столову ложку калійного добрива (бажано без хлору), потім добре розмішати і налити в пляшки. Пляшки слід залишити відкритими. Доливати розчин у пляшки (не виймаючи їх із ґрунту) доведеться не частіше одного разу на 2–3 тижні. Розчин зручно наливати зі старого чайника. Краще використовувати темні пляшки, тому що розчин буде в них добре нагріватися вдень і віддавати тепло вночі, вирівнюючи температуру.

Рис. 4 г

Рис. 4д

Рис. 4е

При стороні основи піраміди 3 м вона займе площу 3 ´ 3 м = 9 кв.м. Висота буде 1,98 м, тобто практично 2 м, і можна, взагалі кажучи, не піднімати її на каркас. Але щоб більш ефективно використовувати вузькі грядочки вздовж периметра основи, треба підняти піраміду на каркас хоча б близько 25 см заввишки (дошка, поставлена на ребро).

Рис. 5

Теплиця-комуналка. Як виростити високі врожаї томатів, перцю, баклажанів і огірків під одним дахом