Огляд комплексних мінеральних добрив та регуляторів росту рослин

Нітрофоска містить три основні елементи живлення: азот, фосфор і калій. Випускається в гранулах, добре розчиняється у воді. Застосовують нітрофоску на всіх ґрунтах:

• на важких її вносять восени під глибоку оранку землі;
• на легких піщаних і супіщаних — навесні з більш дрібним зароблянням.

Нітроамофос містить азот і фосфор. Застосовують на всіх ґрунтах, доповнюють будь-яким калійним добривом.

Нітроамофоска відрізняється від нітрофоски вищим вмістом азоту, фосфору і калію.

Амофос — фосфорно-азотне добриво, фосфору містить удвічі більше, ніж азоту. Його краще вносити під час сівби та садіння рослин.

Калійна селітра складається з азоту і калію. Гарний ефект дає внесення селітри у вигляді підживлення в момент зав’язування плодів на огірках, томатах.

«Ідеал» — натуральне гумінове добриво. Містить основні поживні речовини, необхідні для здорового росту сільськогосподарських рослин. Внесення цього добрива у вигляді підживлення підвищує опірність рослин різним хворобам, покращує їхній ріст, підвищує урожайність. У розчині «Ідеалу» можна замочувати насіння, цибулини, бульби.

«Ісполін» — натуральне гумінове добриво, випускається в гранулах. Один вид добрива призначений для овочів і коренеплодів, а інший — спеціально для картоплі. «Ісполін» містить усі необхідні поживні речовини, стимулятори росту. Має довший строк зберігання порівняно з «Ідеалом». Покращує смакові якості та збільшує строк зберігання овочевих культур.

Останнім часом набувають усе більшої популярності стимулятори росту, які точніше було б назвати регуляторами росту. І справа не тільки в тому, що вони сприяють росту врожайності — вони підвищують споживчі та смакові якості овочів і фруктів.

Стимулятори росту успішно використовуються в садівництві та овочівництві для:

• прискорення вкорінення при розмноженні;
• зменшення передзбирального опадання плодів;
• уповільнення проростання бульб, коренеплодів і цибулин при зберіганні;
• боротьби з бур’янами тощо.

Як і всі біологічно активні речовини, регулятори росту вимагають дуже обережного поводження з ними. При передозуванні цих сполук можна не тільки не отримати очікуваного ефекту, а й зіткнутися з прямо протилежним результатом.

Більшість біологічно активних речовин у низьких і дуже низьких концентраціях відіграють роль стимуляторів росту, сприяють підвищенню імунітету, активізують плодоношення. У високих концентраціях ці ж препарати мають дію, що пригнічує природні процеси в рослині. Тож при використанні стимуляторів краще трохи недодати, ніж передати.

Для підживлення рослин добре використовувати гумінові добрива, гетероауксин, «Корневін», янтарну кислоту, «Епін», «Біостим», «Сілк», «Імуноцитофіт», «Циркон», «Цитовіт», «Гібберелін». Як стимулятор можна використовувати сік алое. Але в цьому разі потрібно враховувати біологічну сумісність рослин.

Особливості використання соку алое:

• Найбільш сприятливий для насіння помідор.
• Допустиме замочування насіння баклажана, капусти та салату.
• Категорично не слід застосовувати для обробки насіння перцю, цибулі, селери та гарбузових культур.

Для замочування насіння використовуйте нерозведений сік алое. Для його приготування підійдуть трирічні або ще старіші листки з інтенсивним зеленим забарвленням. У багаторічної рослини обламують нижні листки та поміщають на тиждень у холодильник, після чого з них витискають сік. Не використовуйте листки, що посвітлішали чи пожовкли, або листки із сухими кінчиками.

Замочування в соку алое не замінює знезараження, його слід проводити після прогрівання насіння. Насіння томата витримують у соку алое 24 години, а потім висівають або поміщають на пророщування, не змиваючи сік.

Гумінові добрива («Теллура» і «Флора») отримують із природної сировини: торфу, бурого вугілля. У цих добривах містяться азот, фосфор і калій, але їх настільки мало, що говорити про них як про джерело вказаних елементів не доводиться.

Гумінові речовини, внесені з добривами цього типу, насамперед змінюють фізичні властивості ґрунтів:

• підвищується вологоємність легких ґрунтів;
• підвищується водопроникність важких ґрунтів;
• покращується структура ґрунту;
• зменшується щільність ґрунту.

Спостерігається посилення мікробіологічної активності ґрунту, причому як у перший рік внесення добрив, так і згодом. Одночасно зі збільшенням чисельності мікроорганізмів посилюється і ферментативна активність ґрунту, що, своєю чергою, збільшує рухливість поживних елементів ґрунту. Таким чином, застосування гумінових добрив істотно змінює умови ґрунтового живлення рослин, спричиняючи активне посилення процесів мобілізації поживних речовин у формі, засвоюваній для рослин.

Е 2.9 а Фа | | а

Гетероауксин (із групи ауксинів) стимулює коренеутворення. Для стимуляції зазначеного процесу кореневу систему рослин перед садінням замочують на 8—24 години у водному розчині гетероауксину. Після садіння корисно полити рослину цим розчином.

Для підвищення ефективності дії гетероауксину при укоріненні живців використовують такі норми витрати:

Регулятори росту, коренеутворення та плодоношення

• Прибавка врожаю від «Циркону» — 35–60%
• Ріст урожайності овочів від «Силку» — 25–30%
• Прискорення достигання з «Цирконом» — на 1–2 тижні
• Концентрація гетероауксину для насіння — 500 мг/л
• Розчин бурштинової кислоти для томатів — 0,01%

Гетероауксин допомагає агроному стимулювати плодоутворення та отримувати безнасінні плоди в теплицях. Для обробки насіння томатів та огірків використовують робочу концентрацію препарату 500 мг/л. Посилити дію гетероауксину можна спільним застосуванням з вітамінами та нікотиновою кислотою. У таких бакових сумішах насіння моркви, буряку та цибулі витримують протягом 10–12 годин. Допускається використовувати один із таких варіантів робочих розчинів:

• 600 мг/л гетероауксину + 100 мг/л вітаміну В1;
• 600 мг/л гетероауксину + 100 мг/л нікотинової кислоти;
• 600 мг/л гетероауксину + 100 мг/л вітаміну В1 + 100 мг/л нікотинової кислоти.

Бурштинова кислота прискорює цвітіння рослин і стимулює плодоутворення. Обприскування томатів 0,01%-ним водним розчином у фазу бутонізації підвищує врожайність і захищає посадки від фітофторозу. Для отримання максимального ефекту вегетуючі рослини обробляють за таким регламентом:

«Корневін» працює як прямий аналог гетероауксину, але в зручнішій для садіння формі. Перед висаджуванням розсади в ґрунт її кореневу систему просто опудрюють сухим порошком препарату, що забезпечує швидке приживлення. Для комплексної підтримки рослин підходить «Біостим» — природний регулятор на основі ауксинів та гіберелінів. Він активує імунну систему, допомагає пережити стреси та стимулює ріст вегетативної маси при обприскуванні.

«Біостим» рекомендується використовувати для таких технологічних операцій:

• передпосівна обробка насіння для прискорення проростання;
• пікірування та висаджування розсади;
• покращення укорінення саджанців.

Імунопротектори та антистресові препарати

Препарати «Епін» та «Епін-екстра» допомагають захистити тепличні культури від різких перепадів температур, заморозків, затоплення, посухи та засолення ґрунту. Діючі гормони підтримують імунітет рослин при стресах і нейтралізують негативні наслідки обробок пестицидами. Оброблена насіння сходить швидше, а вирощена з них розсада набуває стійкості до чорної ніжки, фітофторозу, ризоктоніозу та борошнистої роси.

Для підготовки робочого розчину дотримуйтесь такої послідовності дій:

1. Прогріти закриту пробірку з препаратом при кімнатній температурі до повного розчинення осаду, після чого енергійно збовтати.
2. Приготувати робочий розчин: для насіння більшості овочів взяти 3–6 крапель на 50 мл теплої кип'яченої води, для бульб та цибулин — 1 ампулу на 2 л води.
3. Витримати насіння, бульби або цибулини в розчині протягом 18–24 годин.
4. Підсушити оброблений матеріал перед сівбою або викласти його на пророщування в талу воду.

Природний фунгіцид і стимулятор «Силк» збільшує врожайність овочевих культур на 25–30% і підвищує їх життєстійкість при заморозках та посусі. Препарат застосовують на томатах, огірках, капусті, цибулі та картоплі. Він суттєво знижує ризики ураження посадок фітофторозом, несправжньою борошнистою росою, бурою іржею, кореневими гнилями, в'яненням та чорною бактеріальною плямистістю.

Препарат ауксинової природи «Імуноцитофіт» забезпечує захист рослин від хвороб на строк до одного-двох місяців. Його застосовують для передпосівної обробки насіння та бульб, а також для обприскування в період вегетації. Препарат призначений для обробки картоплі, томатів, огірків, капусти, цибулі, винограду, плодових, ягідних та квіткових культур. Він підвищує опірність до фітофторозу, альтернаріозу, ризоктоніозу, різних видів парші, чорної ніжки, борошнистої роси та бактеріозів.

Природний регулятор «Циркон» стимулює коренеутворення, прискорює розвиток рослин на 5–10 днів і наближає строки збирання врожаю на 1–2 тижні. Його застосування підвищує схожість насіння, прискорює приживлення живців та розсади, знижуючи при цьому накопичення важких металів у тканинах. Прибавка врожайності при використанні «Циркону» становить 35–60%. Крім того, препарат ефективно захищає посадки від фітофторозу картоплі та томатів, пероноспорозу огірків, парші картоплі та яблуні, сірої гнилі суниці, борошнистої роси чорної смородини, а також бактеріозу та фузаріозу овочевих і квіткових культур.

Температура робочого розчину при обробці насіння перцю повинна становити 23—25 °С.

Цитовіт (мікродобриво) — містить повний комплекс мікроелементів в органічній формі, найбільш доступній для рослин. Підвищує урожайність плодово-ягідних та овочевих культур, декоративність квіткових культур.

Замочування насіння та підживлення «Цитовітом» прискорюють проростання насіння та ріст рослин, підвищують стійкість рослин до несприятливих умов вирощування і перезимівлі, знижують опадання зав'язі, запобігають відмиранню точок росту та захворюванню підживлюваних культур такими хворобами, як хлороз, різні плямистості листя, «розеточність» плодових, гнилі і т. д.

Найбільший позитивний ефект досягається при спільній обробці насіння, розсади та вегетуючих рослин «Епіном-екстра» та «Цитовітом», а для коренеплодів — «Цирконом» із «Цитовітом». С ак бе 59.5 595.5395]_|

«Гіберелін» (на сьогодні виявлено близько 60 різних гіберелінів) — справляє вплив на роботу хромосомного апарату. Здатний значною мірою впливати на довжину стебла, а також стимулювати як поділ клітин, так і їх розтягнення.

При цьому «Гіберелін» не впливає на ріст кореня, а в підвищених концентраціях у водній культурі навіть погіршує стан коренів. «Гіберелін» активує проростання насіння, ріст плодів, затримує почервоніння томатів.

Відомо, що сплячі бруньки та насіння низки видів виводяться зі стану спокою дією знижених температур. Температурний фактор у цих випадках може бути замінений обробкою «Гібереліном». Для проростання світлочутливого насіння необхідна дія світла. Вона також може бути замінена дією «Гібереліну».

«Гіберелін» використовують для підвищення урожайності кишмишних (безнасінних) сортів винограду, що характеризуються порівняно дрібними ягодами. Обприскування виноградної лози розчином «Гібереліну» (30 мг на 10 м²) під час цвітіння або через 5—7 днів після закінчення цвітіння сприяє збільшенню розміру ягід у 1,5-2,5 раза та підвищенню урожайності на 50-100 %. До того ж на кілька днів прискорюється достигання винограду.

Але справедливості заради, треба сказати, що кишмиш з обробленого винограду — гірший за смаковими та деякими іншими якостями. Позитивно діє «Гіберелін» і на деякі насінні сорти винограду: збільшується кількість ягід, зростає масонасінність і безнасінність, розпушується китиця (що знижує ураженість ягід фітопатогенами), прискорюється достигання. З метою підвищення урожайності «Гіберелін» використовують і для обробки плантацій суниці.

Підживлення бувають кореневі та позакореневі. Кореневі підживлення корисно вносити в початковий період росту овочевої розсади та під час цвітіння. Позакореневі підживлення застосовують, в основному, в пізні фази розвитку рослин.

Підживлення слід проводити після поливів, краще під вечір, попередньо виполовши всі бур'яни. При внесенні органічні речовини розводять водою:

• коров'як та кінський гній — у 5 разів;
• деревну золу — 1 склянка на відро води.

Відра рідкого підживлення з органічних або мінеральних добрив достатньо на 20 лунок розсадних культур або на 10—20 погонних метрів культур, що висіваються насінням.

При позакореневих підживленнях рослини обприскують слабкими розчинами (1—2 %) мінеральних добрив або мікродобрив, а також запилюють їх. Найкраще проводити цю роботу ввечері або рано-вранці.

З добрив останнього покоління становлять інтерес склади, які об'єднують у собі органічні та мінеральні добрива. Такі препарати не тільки ефективно «годують рослини», а й підвищують їхній імунітет, сприяють кращій приживлюваності розсади. Крім того, цими добривами можна обробляти насіння, бульби та цибулини, що значно підвищує схожість паростків та їх товарний вигляд.

До таких препаратів належить «Гумісол» — комплексне гумінове добриво, до складу якого входить витяжка з біогумусу. Перевага «Гумісолу» полягає в тому, що його основа — продукти життєдіяльності живих червів, що містять найцінніші біологічно активні компоненти.

Які добрива потрібні рослині на даному етапі розвитку, може підказати їхній зовнішній вигляд:

• при нестачі азоту в рослини сповільнюється розвиток стебла, листя має блідо-зелене забарвлення.

При визначенні стану посадок важливо враховувати візуальні сигнали:

• при нестачі фосфору листя набуває червоного відтінку. Особливо чутливий до нестачі фосфору помідор. На нижньому боці листя рослини з'являються червоно-фіолетові плями;
• при нестачі калію краї листя буріють, верхівки стебел закручуються. На плодах з'являються жовті плями;
• при нестачі магнію листя набуває блідо-зеленого забарвлення і поступово жовтіє. У огірка краї листя буріють;
• при нестачі кальцію верхівкові бруньки рослин відмирають, коріння перестає рости. На молодому листі з'являються темні цятки;
• при нестачі бору верхівкові бруньки відмирають, опадають квітки та зав'язь. У цвітної капусти буріють головки, у буряка загниває сердечко;
• при нестачі міді кінчики листя біліють.

Специфіка живлення овочевих культур при тепличному вирощуванні

Ефективність добрив для капусти безпосередньо залежить від типу ґрунту, вмісту в ньому поживних речовин та режиму поливу. Культура дає максимальний результат при спільному внесенні органіки та мінеральних сумішей. Фосфор життєво необхідний цвітній капусті, броколі та пізній білоголовій, а калій — середньопізнім та пізнім качанним сортам.

Підживлення білоголової капусти проводять усього 1–2 рази за сезон. Перше внесення приурочують до фази розетки, друге — до початку масового зав'язування качана.

Столові коренеплоди гостро реагують на рівень живлення, але мають жорстке обмеження щодо органіки. Свіжий гній або торф затягують дозрівання коренеплодів, погіршують їхній товарний вигляд та смак. Органічні компоненти вносять суворо під попередник, а безпосередньо під буряк та моркву заробляють перегній, торфокомпости або мінеральні туки.

Огірки вкрай вимогливі до родючості ґрунту та кількості органіки. Під цю культуру ґрунт рясно заправляють гноєм, який створює оптимальні умови для розвитку та покращує смакові якості зеленців. Починати підживлення в період вегетації слід з моменту утворення плодів.

• Споживання елементів у плодоношення — 70–80%
• Строк першого підживлення — 10–15 днів після сходів

Томати віддають перевагу окультуреним легким та середнім ґрунтам і відмінно відгукуються на фосфор. При роботі з азотом важлива помірність, оскільки його надлишок стимулює ріст гички та пасинків на шкоду дозріванню плодів. Фосфорно-калійна група, навпаки, прискорює дозрівання томатів та знижує вміст нітратів.

Цибулеві культури чутливі до родючості субстрату та концентрації солей у ґрунтовому розчині. Цибуля-ріпка краще росте на окультурених супісках. Надмірне азотне живлення затягує дозрівання цибулини, тому азот дозують суворо за технологією.

Цибуля-порей потребує багатих на органіку суглинків. Вона активно відгукується на гній та азотні добрива, при цьому її потреба у фосфорі та калії оцінюється як середня. Частину азоту доцільно вносити у вигляді сечовини разом із поливною водою.

Часник висаджують на легких суглинках із високим вмістом гумусу. Культура не переносить високу концентрацію ґрунтового розчину, тому органіку вносять виключно під попередники. Зеленні культури (салат, шпинат, кріп) також вирощують на легких ґрунтах, органіку під них вносять заздалегідь, а азот дають із поливом у ранній період росту.

Бобові культури (горох, боби, квасоля) найменш вимогливі до рівня родючості. Вони здатні самостійно фіксувати атмосферний азот та засвоювати важкорозчинні ґрунтові фосфати.