Вплив географічного походження культур на агротехніку та розвиток рослин

Боротьба з бур'янами та вимоги до ґрунту: чому важлива батьківщина культури

Плануючи схему захисту та обираючи поле під культуру, агроному необхідно враховувати її географічне походження. При формуванні генотипів культур у 31 та субтропічних зонах напруженість інсоляції та температурного режиму вища, ніж на півночі, і тепло ніколи не лімітує їхній розвиток. Саме тому короткоденні культури завжди вимагають рясного «південного» сонця. У перший період вегетації вони спрямовують максимум асимілятів на формування потужної кореневої системи, щоб швидше досягти глибоких вологих шарів ґрунту, через що їхня надземна частина на перших етапах росте повільно.

У помірному кліматі ця фізіологічна особливість створює серйозні проблеми під час вирощування. Довгоденні бур'яни з перших фаз розвитку активно ростуть вгору і легко заглушують культурні сходи. Без своєчасних обробітків отримати хороший урожай короткоденних культур украй складно. Водночас місцеві довгоденні види завдяки швидкому стартовому росту надземної маси набагато успішніше конкурують з бур'янами.

Походження також диктує вимоги рослин до ґрунтових умов:

• Короткоденні культури вимагають нейтральних або слабокислих ґрунтів з високою ємністю ґрунтового поглинального комплексу. У зонах їхнього походження ґрунти зазвичай середні та важкі за гранулометричним складом, багаті на 1- та 2-валентні катіони, з нейтральною або лужною реакцією середовища.
• Довгоденні культури краще переносять кислі ґрунти легкого гранулометричного складу з низьким вмістом поживних речовин. Однак свою потенційну продуктивність вони повністю реалізують лише на слабокислих і нейтральних, багатих на поживні речовини землях.

Сума активних температур і просування культур на північ

При просуванні короткоденних культур на північ вегетаційний період подовжується, а рослини починають активно накопичувати зелену масу. У північних широтах тривалість вегетації жорстко обмежена безморозним періодом. Для короткоденних видів критичним фактором стають строки повернення весняних холодів і настання осінніх заморозків. Крім того, північне положення лімітує суму активних температур (середньодобових температур вище біологічного порогу в 10 °C), необхідних для повноцінного онтогенезу.

Для проходження кожного етапу онтогенезу рослині потрібна суворо визначена сума активних температур, закладена в генотипі. Знаючи цей показник для конкретного сорту, агроном може безпомилково визначити ареал стійкого визрівання насіння. Розрахунок накопиченого тепла за окремими міжфазними періодами дозволяє з високою точністю прогнозувати настання кожної фази розвитку безпосередньо в полі.

Для подолання цих обмежень селекціонери створюють нові екотипи. Наприклад, отримані методом радіаційного мутагенезу сорти сої північного екотипу вимагають усього 1700–1800 °C, що гарантує визрівання насіння під Москвою та Мінськом. Подібні результати досягнуті й щодо кукурудзи: сучасні гібриди цієї тропічної культури визрівають на зерно аж до 55° пн. ш., даючи урожай воскової та повної стиглості.

• Поріг активної температури для фізіологічних процесів — 10 °C
• Потреба північних сортів сої в теплі — 1700–1800 °C
• Межа визрівання гібридів кукурудзи на зерно — 55° пн. ш.
• Середня сума активних температур у районі Мінська — 2200 °C
• Середня сума активних температур у районі Москви — 2000 °C