Біологічні особливості та агротехніка вирощування могару і райграсу однорічного

Могар належить до однорічних мятликових культур, близьких за біологією до чумизи та пайзи. Рослина формує потужну мичкувату кореневу систему, що проникає в ґрунт на глибину 120–150 см, завдяки чому вирізняється високою посухостійкістю. Для отримання високого врожаю культурі потрібні родючі ґрунти, а також гарне освітлення і достатня кількість тепла. Запилення у могара перехресне вітром, але в рідкісних випадках спостерігається і самозапилення.

Стебло рослини пряме, округле в перерізі, опушене, заввишки від 50 до 150 см, з безліччю міжвузлів і доброю облиственістю. Залежно від умов кущистість становить від двох до семи пагонів, а забарвлення стебел і листя буває зеленим або антоціановим. Довжина листя сягає 30–60 см при ширині 2–4 см. Суцвіття являє собою циліндричну або веретеноподібну колосоподібну волоть завдовжки 10–25 см і завширшки 1–4 см з короткими гілочками і одноквітковими колосками. Плід могара — округло-еліптична плівчаста зернівка різного забарвлення (від білої до чорної з жовтими та червоними відтінками), при цьому маса 1000 насінин у плівках становить 2–3 г.

Агробіологічні особливості та технологія вирощування райграсу однорічного

Райграс (плевел) однорічний являє собою різновид багаторічного райграсу пасовищного. Це скоростиглий, рано квітучий рихлокущовий злак довгого дня, що має високу холодостійкість і швидкий темп росту. Рослина маловимоглива до тепла і поширена в Нечорноземній смузі (з 1928 року), успішно просуваючись далеко на північ, аж до Полярного кола. Культура формує тонкі стебла заввишки 60–90 см і лінійні листки, гладкі й блискучі знизу та злегка шорсткі з верхнього боку. Суцвіття — рихлий колос, де всі колоски (крім найверхнього) повернуті до осі вузьким боком і мають по одній шкірястій довгасто-ланцетній лусці, іноді з остю.

Райграс однорічний здатний рости на найрізноманітніших типах ґрунтів, проте найбільшу кормову продуктивність формує на суглинках та глинистих ґрунтах. Рослина вирізняється високою чуйністю на зволоження та інтенсивним кущінням, що дозволяє отримувати 1–2 укоси в північних районах і до 3 укосів у південних. Після скошування зелена маса швидко відростає, а у вологі роки культура підходить для організації післяжнивних посівів. У виробництві використовуються сорти райграсу однорічного Ізорський місцевий, Луч, Івацевицький місцевий, сорт райграсу пасовищного Пашави, а також сорт Сочностебельна 18.

• Мінімальна температура проростання — 3–4 °С
• Стійкість сходів до заморозків — до −4...−5 °С
• Норма висіву насіння — 10–12 млн схожих насінин на 1 га
• Глибина загортання насіння — 1–3 см
• Урожайність сіна — 45–60 ц/га
• Урожайність насіння райграсу — 2–5 ц/га (до 10 ц/га)

1. Ретельне вирівнювання та прикочування поля при передпосівному обробітку ґрунту.
2. Сівба насіння в ранні строки широкорядним або звичайним рядковим способом.
3. Проведення 1–3 укосів на корм у міру відростання зеленої маси протягом сезону.
4. Збирання врожаю насіннєвих посівів прямим комбайнуванням або роздільним способом.