Морфологія та основні структурні елементи крони плодового дерева

Крона плодового дерева — це його продуктивний каркас. Від її форми та стану безпосередньо залежать урожайність саду, зручність догляду за деревами та ефективність захисту рослин. У природних умовах силует дерева визначають помологічний сорт, підщепа та зовнішні фактори вирощування.

Найчастіше у природі зустрічаються такі типи природних крон:

• мітлоподібна;
• пірамідальна (конусоподібна);
• оберненоконусоподібна;
• куляста;
• розлога до плакучої.

У промисловому садівництві форму крони регулюють штучно, щоб оптимізувати освітленість і полегшити ручний або механізований догляд. Направляючи ріст гілок в одній або кількох площинах, деревам надають форми кулі, піраміди, чаші, куща або пальмети. При формуванні штучних крон стовбуру можна надати похилого, горизонтального або вигнутого положення, а в деяких технологіях — замінити його кількома рівноцінними гілками.

Будова надземної частини плодового дерева

Стовбур об'єднує кореневу систему з кроною і утримує на собі всю масу гілок, листя та плодів. Він починається від кореневої шийки — місця переходу стебла в корінь. У насіннєвих підщеп коренева шийка справжня, а у вегетативно розмножуваних — умовна, що визначається за місцем початку утворення коренів.

Стовбур поділяють на дві основні зони. Нижня частина від кореневої шийки до першого відгалуження називається штамбом. Вище за віссю йде центральний провідник (лідер), на якому ярусами або поодиноко розміщуються гілки першого порядку.

Гілки крони підпорядковуються суворій ієрархії. На гілках першого порядку розвиваються гілки другого порядку, далі — третього і наступних. Чим вищий порядок галуження, тим слабші прирости. Дрібні розгалуження, які не входять в остов крони, називають обростаючими або генеративними (плодоносними) гілками — саме на них формується основна частина врожаю.