Вплив Ель-Ніньо на молочну галузь Індії

Традиційні підходи до планування доступності молока більше не працюють через непередбачуваність погодних умов. Ель-Ніньйо призводить до зростання температур і нерегулярних опадів, через що тваринництво стикається з нестачею корми і підвищеною потребою худоби та культур у воді. Це знижує обсяги виробництва молока. У великих виробників період активного притоку (flush period) затримується на півтора місяця, профіцитний період скорочується, а період спаду (lean period) подовжується.

Фермери, що залежать від молочної продукції як джерела регулярного грошового потоку, стикаються з непередбачуваністю доходів і збитками для бюджетів. Водночас пункти збору фіксують нестачу обсягів, а переробники зазнають дефіциту сировини. На тлі зростання витрат на корми, працю і логістику збільшуються витрати на закупівлю колишніх обсягів молока, що позначається на всіх учасниках ланцюжка.

Особливої гостроти ситуація набуває в період свят, таких як Навратрі та Дівалі, коли попит на молоко, топлене масло, панір і солодощі різко зростає. На деяких ринках обсяг доступного молока не досягає й 70 відсотків від потреби, що веде до швидкого зростання цін.

Для адаптації до умов, що змінюються, потрібні покращене прогнозування, точні прогнози погоди для фермерів, допомога в пошуку альтернативних кормів і гнучкі канали придбання сировини. Також необхідні інвестиції в холодовий ланцюг і інфраструктуру зберігання, а здатність справлятися з варіативністю стає для молочної промисловості Індії важливішою за нарощування обсягів виробництва.