Уроки Шрі-Ланки: до чого призводить різкий перехід на органічне землеробство

Політика влади Шрі-Ланки щодо органічного землеробства призвела до тяжких наслідків для економіки та сільського господарства. За перші шість місяців внутрішнє виробництво рису скоротилося на 20%, ціни на продукти харчування зросли в деяких випадках на 50%, а врожай чаю виявився зруйнованим. Різка відмова від традиційних систем ведення сільського господарства посилила загальну економічну кризу в країні. Попри те, що економіка відновилася, за даними Світового банку на 2026 рік, рівень бідності залишається вдвічі вищим за показники 2019 року, зросли масштаби недоїдання та затримки росту, а відновлення ринку праці ще не завершено.

Попри цей приклад, продовжують лунати заклики перевести сільське господарство на агрокологічні практики, включно з органічними та регенеративними методами, з повною відмовою від викопного палива та синтетичних азотних добрив. Як зазначає доктор Жаклин Роварт (адюнкт-професор Університету Лінкольн, обраний фермерами директор DairyNZ та Ravensdown), подібні заходи не відповідають меті забезпечення населення безпечним, доступним та недорогим продовольством. Для Нової Зеландії, де переважають пасовища, а не рослинництво, наслідки були б не настільки миттєво катастрофічними, проте експерименти з виключення суперфосфату на вівчарських та м'ясних угіддях показали стійке зниження виробництва до 70–80% від рівня традиційних господарств навіть через десятиліття після завершення дослідів.

У статті наголошується, що органічні джерела азоту здатні вимиватися з ґрунту так само, як і синтетичні. Крім того, пропозиції різко скоротити використання синтетичного азоту часто спираються на дані щодо оранки земель, які займають лише невелику частину Нової Зеландії — 180 000 гектарів із 26,8 млн гектарів. Згідно зі звітом ОЕСР за 2023 рік, втрати азоту в Новій Зеландії (без урахування накопичення органічної речовини в ґрунті) склали 57 кг/га N (у 2024 році — 60 кг/га, у 2022 році — 63,4), тоді як у Великій Британії цей показник дорівнює 83, а в Нідерландах — 133.

Виробництво продуктів харчування залишається системою з неминучими втратами поживних речовин, проте органічні методи при розрахунку на кілограм продукції чинять більший вплив за низкою параметрів, включаючи втрати азоту, а самі продукти коштують дорожче через нижчі врожаї з гектара. Експерт робить висновок, що впровадження політичних рішень без урахування агрономічних реалій несе серйозні ризики непередбачуваних наслідків, прикладом чого стали наслідки ігнорування порад сільськогосподарських учених у Шрі-Ланці.