Морфологічні ознаки та географія поширення щириці звичайної

Щириця звичайна — один із найбільш часто зустрічаються бур'янів, що засмічують рослинну продукцію. Засмічення врожаю відбувається як ізольованим насінням, так і однонасінними плодами бур'янистої рослини. Насіння амарантових становить найбільшу небезпеку для городів, баштанних культур та бавовнику, хоча рідше зустрічається і в посівах інших культур. Для запобігання поширенню бур'яну важливо своєчасно виявляти його під час очищення насіннєвого матеріалу та контролю якості продукції.

Бур'ян має широкий ареал і пристосований до різних ґрунтово-кліматичних умов. Зустріти його можна з такою географією поширення:

• Європейська частина (майже повсюдно, за винятком північних районів);
• Кавказ;
• Західний та Східний Сибір;
• Далекий Схід;
• Середня Азія.

Морфологічні ознаки плодів та насіння

Плоди щириці звичайної яйцеподібно-видовжені, стиснуті, сірувато-зеленого забарвлення, з кришечкою. Насіння сочевицеподібне, округло-стиснуте, з гладкою, полірованою та блискучою поверхнею, яка при великому збільшенні виглядає слабкосітчастою. Зріле насіння має чорне забарвлення, а незріле — рубіново-червоне. По колу насінини проходить помітна облямівка, яка прикриває кільцеподібно розташований зародок.

Зародок закінчується біля насіннєвого рубчика виїмкою, де і розміщується сам насіннєвий рубчик. У цій зоні облямівка злегка виступає і утворює два характерні зубчики. Такі морфологічні особливості дозволяють надійно ідентифікувати насіння бур'яну під час лабораторного аналізу та насіннєвого контролю.