Морфологічні особливості насіння та токсичність буркуну лікарського

Родина: БОБОВІ

Раll. Боби зворотно-яйцеподібні, злегка стиснуті, однонасінні, рідше двонасінні. Верхівка округло-притуплена з невеликим загостреним виступом. Основа часто укладена в чашечку оцвітини, що утворюється трикутно-загостреними листочками. Поверхня поперечнозморшкувата, гола, слабкоточкова, матова. Забарвлення бурувато-жовте, світло-жовте, темно-сіре; чашечка темніша. Довжина 2,5-3,5 мм, ширина 1,75-2,25 мм, товщина 1,25-1,5 мм. Насіння овально-подовжене, слабко стиснуте. Корінець щільно прилягає до сім'ядолей і становить близько 3/4 їхньої довжини, утворюючи слабовиражений скошений вистyп. Насіннєвий рубчик круглий, невеликий, світлий, під виступом корінця. Поверхня гладка, матова, іноді слабко блискуча. Забарвлення жовте, жовтувато-зелене, світло-коричневе. Довжина 1,75-2,25 мм, ширина 1,25-1,75 мм, товщина 1-1,25 мм. Засмічує посіви зернових, бавовнику та конюшини; росте на луках, уздовж доріг. Поширення: Європейська частина (майже повсюдно), Кавказ, Західний та Східний Сибір, Середня Азія. Отруйні властивості. Надземна частина містить ароматичний лактон оксикоричної кислоти — кумарин, що надає приємної солодкості свіжому сіну. При загниванні сіна (під впливом пліснявих грибків) утворюється отруйний дикумарин, що має антикоагулянтну дію. Дикумарин є антагоністом вітаміну К, необхідного для синтезу в печінці факторів згортання крові (протромбіну та ін.).

Отруєння розвивається з латентним періодом у 3-5 днів і характеризується кровоточивістю, крововиливами, диспептичними розладами, пригніченням функції печінки, гематурією, можливі алергічні реакції. Проникаючи через плаценту, дикумарин може викликати летальну кровотечу у плода. Отруєння ускладнюється кумуляцією дикумарину в організмі, у зв'язку з чим вкрай небезпечно згодовувати тваринам зіпсоване сіно або силос із буркуну (особливо при нестачі в раціоні вітаміну К). Лікування: призначення вітаміну К. Інші види: Б. білий — поширений повсюдно), містить меншу кількість кумарину (виведені культурні безкумаринові форми), але також може чинити токсичну дію при псуванні сіна. Відомо ще до десяти видів буркунів у флорі РФ (що мають обмежене поширення), отруйні властивості аналогічні.