Характеристика насіння березки польової (повитиці) та ареал поширення паразита

Повитиця чебрецева (родина Cuscutaceae Dumort.) — небезпечний паразитичний бур'ян, який засмічує посіви культурних рослин і знижує якість урожаю. Під удар шкідника потрапляють конюшина, люцерна, тимофіївка, льон, а також дикорослі та бур'янисті багаторічні трави, особливо бобові. Щоб не допустити зараження полів, агрономам необхідно ретельно перевіряти чистоту насіннєвого матеріалу.

Цей бур'ян широко поширений на території європейської частини країни, особливо в районах вирощування конюшини: західних, північно-західних і середніх областях. Також осередки паразита зустрічаються на Кавказі, в Сибіру і Середній Азії. Своєчасне виявлення насіння повитиці допомагає запобігти засміченню угідь.

Морфологічні ознаки насіння повитиці чебрецевої

Коробочки бур'яну мають кулясту форму і розкриваються поперечною тріщиною. Саме насіння незграбно-кулясте або обернено-яйцеподібне. Його спинна грань сильно опукла, а на черевній стороні грані майже пласкі або злегка опуклі. Ребро, що утворюється цими гранями, тупе і не доходить до самої вершини.

Поверхня насіння шорстко-ямчаста або ямчасто-точкова, матова. При візуальному огляді вона здається вкритою дрібним зернистим пилом. Насіннєвий рубчик у них невеликий, плаский, округлої або овальної форми.

Забарвлення насіння змінюється залежно від ступеня зрілості:

• зріле насіння — сірувато-коричневе, світло-сіре або темно-коричневе;
• недозріле насіння — світло-жовте.

• Довжина насінини — 0,751 мм
• Ширина і товщина — 0,50,75 мм