Роль і структура бізнес-планування у розвитку підприємства

Роль планування в ринковій економіці

В умовах ринку та жорсткої конкурентної боротьби підприємство повинно вміти швидко й адекватно реагувати на зміни, що відбуваються у зовнішньому середовищі та всередині самого підприємства. Це можливо, якщо виконується кілька умов:

• адміністрація та інвестор правильно оцінюють реальний фінансовий стан підприємства та його місце на ринку, розуміють суть процесів, що відбуваються на ринку, у зовнішньому середовищі та всередині самого підприємства;
• існують конкретні цілі, до досягнення яких прагне підприємство; при постановці цілей підприємства менеджер активно використовує планування;
• кожний крок плану суворо контролюється та виконується.

Бізнес-план — форма представлення плану бізнесу, що містить всебічний опис існуючого та планованого бізнесу, середовища, в якому передбачається його розвиток, і управління, якого він потребує. Він складається для внутрішніх і зовнішніх цілей. У зв'язку з цим розрізняють бізнес-план інвестиційного проєкту та бізнес-план підприємства. У переважній більшості випадків бізнес-план підприємства починають складати, коли необхідно залучити інвестиції.

Цілі та значущість бізнес-планування

Зовнішніми цілями, для яких складається бізнес-план підприємства, є:

• обґрунтування необхідності залучення додаткових інвестицій або позикових коштів;
• демонстрація наявних у підприємства можливостей;
• залучення уваги інвесторів і банку, переконання їх у значній ефективності інвестиційного проєкту та високому рівні менеджменту підприємства.

Кожний інвестор бажає оцінити вигідність інвестування в пропонований проєкт та оцінити співвідношення можливої віддачі від проєкту і ризикованості вкладень, а кращий спосіб для цього — проаналізувати бізнес-план інвестиційного проєкту.

Даний документ являє собою повне представлення вигідності вкладення інвестицій. Він дає інвестору відповідь на запитання: чи варто вкладати кошти в даний інвестиційний проєкт; за яких умов він буде найбільш ефективним при допустимому для інвестора ступені ризику та вірності допущень, зроблених розробником інвестиційного проєкту.

Наявність бізнес-плану інвестиційного проєкту є обов'язковою умовою отримання банківського кредиту. Його відсутність у позичальника свідчить про низький професійний рівень менеджменту підприємства, і отримання кредиту в банку буде практично неможливим. Крім того, у майбутньому банк оцінюватиме видачу кредиту такому підприємству як високоризикову операцію і, враховуючи вищий ризик неповернення кредиту, обов'язково збільшить відсоток за кредитом і кредит відповідно стане дорогим і

Структура бізнес-плану інвестиційного проєкту складається з кількох основних розділів. 1. Резюме (вступна частина) містить основні положення проєкту, цілі та завдання, ступінь новизни пропонованої продукції (послуг), відомості про обсяги очікуваних продажів, витрати, прибуток, строки повернення кредитів. 2. Опис підприємства та галузі — інформація про підприємство, яке пропонує інвестиційний проєкт, його повні реквізити, інформація про засновників та їхні реквізити, цілі підприємства, відомості про керівництво, історія підприємства, його досягнення, організаційна структура, основні вироблювані продукти та місце підприємства на ринку. 3. Опис товару (послуг) — споживчі властивості товару (послуг), відмінність від товарів (послуг) конкурентів, технічні параметри тощо. 4. Стратегія маркетингу — прогноз цін, канали збуту, реклама, аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів реалізації, аналіз сильних і слабких сторін підприємства, прогнозування обсягів продажів. 5. Виробничий план — розрахункова потреба у виробничих потужностях, їх площа, потреба в додатковому обладнанні та матеріальних ресурсах, трудомісткість виробництва продукції, витрати та собівартість виробленої продукції тощо, пропозиції щодо постачання сировини, матеріалів і комплектуючих з повним переліком умов (за ціною, якістю, кількістю), перелік базових виробничих операцій, а також операцій з утилізації відходів і забезпечення охорони навколишнього середовища тощо. 6. Організаційний план — організаційно-функціональна структура підприємства, штатний розпис, порядок взаємодії між службами підприємства, потреба в робочій силі, умови праці, організація оплати праці тощо. 7. Фінансовий план — прогноз доходів і витрат, баланс грошових надходжень і платежів, зведений баланс активів і пасивів підприємства, загальна потреба в інвестуванні та передбачувані джерела фінансування, розрахунок строку окупності проєкту та графік досягнення точки беззбитковості, потреба в оборотному капіталі та оптимальних запасах ресурсів тощо. 8. Аналіз ризиків проєкту — надається опис можливих ризиків проєкту та їх характеристика, а також стратегія щодо їх мінімізації.

Внутрішні цілі — планування бізнесу, навчання та перевірка знань менеджменту підприємства, розуміння ним ринкового середовища та реального положення підприємства на ринку, підвищення ефективності виробничої та реалізаційної діяльності організації, покращення соціальних умов праці та відпочинку працівників.

Для чіткого бачення та розуміння внутрішніх цілей необхідно складати бізнес-план підприємства. На жаль, попри стрімкий розвиток інтересу до бізнес-планування, ще небагато підприємств АПК Росії займаються розробкою бізнес-планів, при цьому значна частина планів не повністю відповідає міжнародним вимогам, містить недостовірні або недостатньо обґрунтовані дані. Водночас широко поширена практика складання документів під такою ж назвою, призначених для обґрунтування отримання короткострокових (на строк 2—6 місяців) пільгових кредитів із гарантією повернення під урожай поточного року.

Проблематика формування та горизонту планування бізнес-планів

Для оцінки зворотності наданих АПК бюджетних ресурсів для пільгового кредитування велика частина підприємств розробляє бізнес-план розвитку сільгосппідприємства на майбутній календарний рік. Це пояснюється прагненням встановити горизонт планування, сумірний із річним циклом планування державного бюджету. Однак у реальних інвесторів, які бажають ефективно та надійно вкласти капітал, такі плани не викликають довіри.

Причина в тому, що одним із основних загальнометодологічних принципів прогнозування розвитку бізнесу є завершеність запланованих процесів, яка при річному горизонті планування не відображає реальну стратегію розвитку бізнесу в кредитованому господарстві та закінчення наслідків інвестиційної дії через інерційність технічної, технологічної та організаційної складових сільськогосподарського виробництва.

Мінімальна тривалість будь-якого пов'язаного з інвестиціями господарського рішення зумовлена такими чинниками:

• у рослинництві — післядією різних чинників на подальший розвиток господарства, яке, як правило, не може бути меншим за цикл застосовуваної сівозміни;
• у тваринництві — часом повного обороту стада.

Отже, річні бізнес-плани не відображають завершеність бізнес-процесу (вид діяльності підприємства, що здійснюється за окремою стратегією стосовно продуктів і ринків, результат якого входить у загальну стратегію бізнесу) за такі короткі строки і не дозволяють оцінити реальну ефективність вкладених коштів. Більше того, за цими планами не можна визначити, що буде з підприємством наступного дня після завершення кредитного періоду. Ясно, що в другому випадку немає реальної надії на своєчасне та повне повернення кредиту. Тому інвестори, які розглядають можливість надання кредиту навіть на один-два роки, вимагають надання бізнес-плану на строк, більший за строк повернення кредиту не менш ніж на рік.

Вимоги лізингодавців до строків бізнес-планування

Короткострокові бізнес-плани не влаштовують і лізингодавців, оскільки строк платежів лізингоодержувачів за поставлену техніку та племінну худобу розтягується на строк, представлений у таблиці нижче:

Як правило, представлений у бізнес-плані період діяльності.

Форма бізнес-плану остаточно не склалася, і існує кілька варіантів, які незначно відрізняються за кількістю та змістом розділів.

Найменування основних розділів бізнес-плану та їх зміст наведені нижче. 1. Можливості підприємства, його коротка характеристика — назва підприємства, його адреса, форма власності, стратегія та основні заходи щодо здійснення проєкту, коротка характеристика роботи підприємства за останній рік, оцінка його платоспроможності, економічне обґрунтування строків повернення позикових коштів та висновок про доцільність проєкту. 2. Види виробленої товарної продукції та послуг, їх якість і коротка характеристика — опис усіх товарів і послуг, які виробляються в господарстві, характеристика стійкості її реалізації, основні канали реалізації, якість продукції, її екологічні властивості, використання патентів, ліцензій у виробництві та реалізації. 3. Коротка характеристика ринків збуту (характеристика конкурентів) — аналіз можливості підприємства зайняти певну нішу на ринку, сегменти досліджуваного ринку, оцінка місткості ринку, його перспективності, ціна та якість продукції конкурентів. 4. План маркетингу та його стратегія — стратегія маркетингу, ціноутворення, можливі витрати на маркетинг (реклама, сервіс тощо), рекламна політика, формування громадської думки про підприємство. 5. Виробничий план — аналогічний відповідним розділам перспективних і річних планів. 6. Організація та управління підприємством — організаційна (на основі виробничо-фінансового плану). 7. Оцінка ризиків і страхування — найбільш імовірні ризики в процесі виробництва продукції та її реалізації, ймовірність їх настання, розробка методів запобігання або реагування на різні ситуації, програми страхування від ризиків. 8. План трудових ресурсів і соціальних відносин — можливості залучення працівників, їх заробітна плата, соціальна інфраструктура (виходячи з можливостей господарства). 9. План інвестицій — розрахунок потреби в інвестиціях, що ґрунтується на перспективних і середньострокових, річних планах діяльності. 10. Фінансовий план і стратегія фінансування — розгляд кількох сценаріїв фінансового плану з урахуванням імовірних ситуацій у виробництві та на ринку, розробка стратегій фінансування. 11. Національні, регіональні, господарські та соціальні обробку всіх факторів виробництва в галузях рослинництва, ної діяльності та містять дані про склад, строки виконання та трудомісткість операцій, витрати основних і допоміжних матеріалів, про використовуване обладнання, а також очікуваний результат робіт — норми та плановані обсяги виходу готової продукції (основної та побічної, використовуваних відходів тощо). При цьому технологічна карта повинна відповідати конкретному полю, стаду або іншому об'єкту, використовуваному обладнанню, інтенсивності технологічного процесу та необхідному ресурсному забезпеченню. Тому при розробці бізнес-плану підприємства складається такий набір технологічних карт, який відображав би планований розвиток і вдосконалення виробництва.