Стан і перспективи використання природних невідновлюваних ресурсів планети

Вичерпність невідновлюваних ресурсів визначається їх резервами в природі та інтенсивністю використання людським суспільством.

Відповідно до даних ООН населення Землі у лютому 2006 р. становило 6,5 млрд. Демографи вважають, що чисельність до 2110 р. досягне 10,5 млрд. осіб. При цьому середня щільність населення планети становитиме 70 осіб на 1 км2 суходолу.

Щільність населення на планеті вельми нерівномірна - в європейських країнах вона вища, ніж в інших, і становить у середньому 95 осіб/км2. У Росії щільність населення - 8 осіб/км2, причому 4/5 населення зосереджено в Європейській частині. У Молдові щільність населення становить 120 осіб/км2, у Грузії - 74 особи/км2, в Азії – 55 осіб/км2, в Індії - 130 осіб/км2, у Китаї - 110 осіб/км2, в Африці – 14 осіб/км2, у Північній Америці - 14 осіб/км2, у Південній Америці – 13 осіб/км2, в Австралії та Океанії - 3 особи/км2, у Нідерландах та Японії - 300 осіб/км2.

У осяжному майбутньому виникнення проблеми вичерпності простору проживання не очікується. Оптимізація використання суходолу може здійснюватися шляхом освоєння необжитих і малообжитих регіонів зі штучним покращенням на них умов життя людини.

Вичерпність енергетичних ресурсів річок визначається рентабельністю спорудження та експлуатації гідроенергетичних пристроїв на річках, каналах і водосховищах. Каскад ГЕС, зведених на Ангарі, Волзі та інших великих річках, істотно уповільнює швидкість течії води. Наприклад, до будівництва ГЕС на Волзі вода «добігала» від Рибінська до Волгограда за 1,5 місяця, зараз - за 1,5 року.

Ресурси корисних копалин відновлювані в процесі еволюції літосфери, однак час їх відновлення, що вимірюється сотнями тисяч і мільйонами років, є неспівставним із часом розробки родовищ і витрачанням мінеральних багатств. Інтенсивна розробка родовищ призведе до прогресуючого виснаження земних надр.

Вміст головних хімічних елементів у верхньому шарі земної кори показує, що тільки 9 елементів складають 99 % всієї її маси:

Кисень 45,2 Магній 2,8

Кремній 27,2 Натрій 2,3

Алюміній 8,0 Калій 1,7

Залізо 5,8 Титан 0,9

Кальцій 5,1 Інші 1,0

Інші відомі елементи представлені в малих і дуже малих кількостях.

Споживання багатьох мінеральних ресурсів зростає за експоненціальним законом. На рис. 4.4 показано світове споживання на душу населення трьох важливих мінеральних продуктів: цинку, алюмінію, хроміту (хроміт - джерело металевого хрому в сталевих сплавах, використовується також як термоізолятор печей і у виробництві хімічних продуктів). Представлені дані дозволяють переконатися, що ми дійсно маємо справу з експоненціальним темпом зростання, а не з короткочасними флуктуаціями.

У даний час є досить суперечливі дані про світові запаси корисних копалин, називаються різні строки «забезпеченості» ними людства. Але результати, що наводяться, не вселяють надмірного оптимізму, особливо щодо запасів кольорових металів. Запаси міді, свинцю, цинку, олова, за прогнозами, вичерпаються у ХХI столітті, те ж саме очікує коштовні метали, а також кобальт, вольфрам, молібден, марганець, а до 2500 р. будуть витрачені запаси всіх металів.

1910 1930 1950 1970 1980 Роки

Рис. 4.4. Світове споживання на душу населення

Оцінка стану мінерально-сировинної бази Росії

За оцінками, наведеними в, у Росії вартість розвіданих і попередньо оцінених запасів мінеральної сировини на 1994 р. становила 28 трлн. доларів, що еквівалентно за вартістю 2 млн. т золота або валовому національному продукту країни за 20 років.

З розпадом СРСР родовища марганцю, свинцю, хрому, сурми, титану та ртуті опинилися на територіях колишніх союзних республік, у яких Росія змушена закуповувати їх на суму 2 млрд. дол. на рік.

Розвіданих запасів нафти Росії вистачить на 35 років. Золота, що видобувається на розсипних родовищах (70 % всього видобутку), вистачить на 3-5 років. У Якутії найближчим часом будуть вичерпані запаси алмазів, що видобуваються відкритим способом.

З 1992 р. приріст розвіданих запасів корисних копалин не покриває їхнього видобутку. У той же час експорт сировини в 1993 р. порівняно з експортом у 1992 р. зріс на 20,9 %. Це слід розцінювати як результат «підприємницької» діяльності державних і приватних структур — від природи взяти все, що можна, щоб вижити сьогодні.

Тим часом, ресурсонасиченість Росії, яка вимірюється кількістю споживаних ресурсів на душу населення, у 1,5–3 рази нижча, ніж у промислово розвинених країнах. Очікується, що до 2020 р. буде вичерпана сировинна база на 50 % видобувних підприємств, і Росія з експортера мінеральної сировини може перетворитися на його імпортера.

Шляхи вирішення проблеми ресурсів корисних копалин

Проблема виснаження мінеральних ресурсів на нашій планеті є вельми актуальною. У зв'язку з цим набувають особливої важливості такі завдання:

• збільшення запасів корисних копалин шляхом пошуку родовищ на нових територіях (використання вод і шельфів Світового океану, гірських порід континентальної кори);
• охорона та раціональне використання надр;
• розвиток маловідходного виробництва з використанням вторинних матеріальних ресурсів.