Екологія

Раціональне надрокористування для збереження сільськогосподарських земель та ресурсів

Студентові

5 хв читання

ЕКОЛОГІЯ Е

Комплексне використання надр: збереження орних земель та ресурсозбереження

Для аграрного сектору раціональне надрокористування має пряме екологічне значення. Неповна переробка руд призводить до відчуження цінних сільськогосподарських угідь під хвостосховища та відвали. При цьому більшість родовищ твердих копалин є комплексними: у вугільній промисловості поряд із вугіллям необхідно задіяти шахтні породи, воду та метан, а в залізорудній — усувати втрати міді, кобальту, свинцю, цинку, золота та сірки.

Руди кольорових металів містять лише відсотки або частки відсотка основного елемента, через що видобувається величезний обсяг гірської маси. Однак попутні компоненти часто цінніші за основну металеву сировину. Повнота переробки дозволяє отримувати близько 40 елементів у вигляді металів високої чистоти. У мідній промисловості вилучають 13 попутних компонентів і роблять понад 20 видів продукції, у свинцево-цинковій — 18 компонентів, а з мідно-нікелевих руд отримують нікель, мідь, кобальт, метали платинової групи, золото, срібло, сірку, селен і телур.

Втрати сировини при переробці залишаються високими: втрачається 15 % міді, 50 % цинку, 45 % свинцю та 14 % благородних металів. Зниження розубожування (змішування корисних копалин із пустою породою) дозволяє виключити залучення до переробки та складування на 20–25 % більше гірської маси, що скорочує площі відчуження земель під хвостосховища.

Удосконалення технологій збагачення дозволяє залучати у виробництво сировину нижчої якості. Зниження стандартів вмісту міді в руді за минуле століття наочно показує можливості сучасних методів переробки:

Період Вміст міді в руді
Початок ХХ століття 5–6 %
Теперішній час 0,5–0,6 %

Скорочення втрат під час видобутку та логістики сировини

Спосіб розробки родовища прямо впливає на обсяг безповоротно втрачених копалин. Відкритий спосіб показує значно менші втрати ресурсів порівняно з підземним вийманням порід.

  • Втрати вугілля (відкритий / підземний спосіб) — 10 % / 30–40 %
  • Втрати вольфрамо-молібденових руд — 3–5 % / 10–12 %
  • Втрати мідних руд — 3,0–3,5 % / 10–13 %
  • Втрати свинцево-цинкових руд — 5–7 % / 12–16 %

Істотної шкоди ресурсам завдається у нафтогазовому секторі, де втрати нафти в окремих випадках сягають 70–80 % розвіданих запасів, а в газових факелах роками спалюються мільярди кубометрів попутного нафтового газу. При цьому глибина переробки нафти (відбір світлих нафтопродуктів: дизельного палива, бензину та сировини для хімії) у нас на 30 % нижча, ніж у США, а залишок іде в мазут, гудрон та асфальт. Підвищення цього показника дозволило б скоротити видобуток нафти на мільйони тонн та збільшити вихід палива для сільгосптехніки.

Серйозний некомплект сировини виникає при логістиці: під час транспортування вугілля від Новокузнецька до Магнітогорська втрати від видування вугільного пилу сягають у середньому 1,2 т на кожен піввагон. Осідання цього пилу забруднює прилеглі ґрунти. Проблема вирішується обробкою вугілля на пунктах відправлення водомазутними емульсіями, мазутом, продуктами нафтопереробки або забрудненою шлаками водою для створення захисної плівки.

Знизити виснаження надр допомагає використання геофізичних та аерокосмічних методів, сучасного буріння та обчислювальної техніки. Розвідка та глибоке вивчення земної кори спрямовані на вирішення таких практичних завдань:

  • виявлення та оцінка нових родовищ корисних копалин;
  • дослідження закономірностей їх формування та розміщення;
  • з'ясування умов розробки родовищ.

Захист мінеральних родовищ від затоплення та забудови

Грамотний розподіл земельного фонду потребує ув'язки будівництва інфраструктурних об'єктів із розвідкою надр. При відведенні ділянок під створення водосховищ або зведення великих споруд принципово важливо заздалегідь оцінювати геологічний потенціал території. Без обов'язкового вивчення складу порід і наявності корисних копалин існує ризик назавжди заблокувати доступ до цінних запасів сировини.

На етапі геологічного вивчення площ, що намічаються до затоплення або відведення, фахівці зобов'язані давати офіційний висновок про перспективність земель на різні види мінеральних ресурсів. Ігнорування цієї процедури призводить до обводнення родовищ і робить подальшу розробку пластів неможливою. У результаті з господарського обігу вилучаються не лише орні площі, а й стратегічні запаси надр.

Відмова від попереднього геологічного висновку перед затопленням територій веде до непоправних втрат ресурсомістких родовищ. Неврахування цього чинника при створенні водосховища Іркутської ГЕС призвело до повної втрати великого родовища свинцево-цинкових руд.

Читайте також