Застосування агроволокна для захисту та вирощування садово-городніх культур
18 хв читання
Агроволокно — це дуже легкий, довговічний нетканий матеріал. Виготовлений з поліпропіленового волокна — органічної сполуки, яка не виділяє в навколишнє середовище токсичних речовин. Абсолютно нешкідливий для людей, тварин і рослин.
Такий матеріал з успіхом можна використовувати на дачних ділянках. Так, для отримання ранніх урожаїв редиски, цибулі та зелені достатньо просто вкрити грядку з посівами агроволокном (щільністю Р19 або Р23). Матеріал пропускає вологу і не стає важким.
Рослина буде рости і сама підніматиме матеріал. Агроволокно стійке до впливу низьких температур. Воно захистить посіви від короткочасних заморозків.
Якщо у вас немає в будинку місця для вирощування розсади овочів, її можна виростити в парниках і теплицях, вкритих агроволокном (Р30, Р50), яке, пропускаючи повітря, забезпечує рівномірну циркуляцію повітря. Тому на внутрішній стороні не утворюється конденсату, не відбувається «запарювання» рослин, як під поліетиленовою плівкою. Пропускаючи ультрафіолетові промені в спекотну погоду, агроволокно забезпечує захист від впливу прямих сонячних променів. Над рослинами такий укривний матеріал утворює закритий простір, у якому створюється автономний світ з ідеальним мікрокліматом для росту та розвитку рослин. У таких умовах вони швидко ростуть, добре розвиваються і мають здоровий вигляд.
Якщо ви заздалегідь знатимете про заморозки, що насуваються, то зможете захистити від них полуницю і молоді сходи картоплі, вкривши їх агроволокном.
Цей матеріал захищає рослини не тільки від нічних заморозків, а й від спекотного денного сонця. Так, наприклад, на висаджену розсаду ранньої капусти достатньо або просто накинути агроволокно щільністю Р19, Р23, або розтягнути над рослинами по дужках щільніше полотно (Р30).
Посіви, вкриті агроволокном, не пошкоджуються шкідниками. Наприклад, це найкращий спосіб захисту хрестоцвітих від капустяної блішки, капустяної совки, капустянки.
Чорне агроволокно застосовується для прогріву ґрунту перед раннім садінням овочів і для мульчування за відсутності достатньої кількості органічної мульчі.
Так, наприклад, для садіння полуниці розстеляють матеріал на грядці, щільно притискають з боків і висаджують у прорізи кущики. Бур'яни не ростуть, оскільки не отримують доступу до світла. Якщо влітку кущики полуниці, що розростаються, не покривають чорну поверхню агроволокна, то необхідно ці місця вкрити тонким шаром світлої мульчі, щоб матеріал не притягував до себе сонячні промені і ґрунт не розігрівався.
У разі, коли терміново необхідно засадити грядку, що поросла пирієм, можна також скористатися чорним агроволокном. Рослини висаджують у хрестоподібні вирізи, куточки яких при садінні відгинають, а потім знову відгинають і притискають до рослини, щоб обмежити пирію доступ до світла. Через матеріал пирій не проростає. Поверху, для відбиття сонячних променів, розкладіть тонкий шар світлої мульчі (висохла трава, тирса).
Крім того, будь-яке агроволокно можна використовувати для захисту від вимерзання взимку невеликих дерев інжиру, граната.
Полімерна плівка є основним матеріалом для покриття теплиць та інших споруд захищеного ґрунту. Плівка еластична, практично не змінює лінійних розмірів в атмосферних умовах і тому придатна для жорсткого кріплення на теплицях.
До її переваг належать:
- стійкість до кислот та окислювачів;
- водо- і паропроникність;
- задовільне пропускання кисню та вуглекислого газу;
- відсутність впливу пліснявих грибів;
- нетоксичність і відсутність запаху.
Плівка нестійка до масел і недовговічна: у процесі експлуатації вона стає крихкою, ламається, погіршуються її оптичні властивості (пропускає менше світла), стає каламутною, запилюється. Старіння плівки відбувається через підвищену температуру, ультрафіолетову радіацію, вплив кисню та вологи.
Характеристики різних видів поліетиленових плівок:
| Тип плівки | Строк служби |
| Нестабілізована (0,01 мм) | близько 6 місяців |
| Стабілізована | 7-9 місяців |
| Теплоутримуюча | 7-9 місяців |
Нестабілізована поліетиленова плівка пропускає до 80% ультрафіолетової радіації, 90–92% видимої та до 80% теплової радіації, причому остання властивість призводить до втрат тепла укриттям у нічні години.
Стабілізована поліетиленова плівка зовні не відрізняється від нестабілізованої (визначається лише за етикеткою на рулоні). До складу такої плівки входять термо- і світлостабілізатори, що надають стабільності в процесі експлуатації. Плівка менш проникна для ультрафіолетових променів.
1. Вибір укривного матеріалу для теплиць
Якісне укриття захищеного ґрунту безпосередньо впливає на температурний режим, освітленість та вологість у теплиці. Сучасні модифіковані полімерні плівки дозволяють оптимізувати мікроклімат під конкретні завдання господарства. Обираючи матеріал, необхідно враховувати його міцність, світлопроникність, здатність утримувати тепло в нічні години та схильність до утворення конденсату. Правильний підбір покриття знижує добові коливання температур повітря та ґрунту, що стимулює ріст рослин і підвищує їх продуктивність.
- Проникність теплової радіації теплоутримувальної плівки — 20–25%
- Товщина армувальної нитки — 0,29–0,32 мм
- Світлопроникність сополімерної плівки — до 92%
- Ширина полотнища склопластику — 90 см
Для створення оптимальних умов у теплицях застосовують різні види плівок та жорстких полімерних покриттів. Світлоперетворювальні матеріали, такі як «полісветан», переводять жорстке ультрафіолетове випромінювання у корисний для рослин червоний спектр, що значно прискорює фотосинтез. Інші плівки орієнтовані на максимальне збереження тепла або підвищену механічну міцність під час вітрових навантажень. Детальні характеристики та технологічні властивості основних укривних матеріалів наведені в таблиці нижче.
| Тип укривного матеріалу | Строк служби | Властивості та вплив на мікроклімат | Ефект для урожайності |
|---|---|---|---|
| Стабілізована гідрофільна плівка | — | Утворює плоскокрапельний конденсат, який скочується по стінках без крапелі. Антистатичні добавки запобігають запиленню і зберігають прозорість. Шар води на внутрішній поверхні та низька проникність ІЧ-променів знижують втрати тепла вночі. | Згладжує коливання температур, сприяючи вищій урожайності овочів. |
| Теплоутримувальна плівка | — | Має матово-білястий відтінок і знижену міцність. Характеризується гідрофільністю та антистатичним ефектом. Завдяки високій затримувальній здатності зберігає нічну температуру в теплиці на 1–3 °С вищою, ніж під стандартними плівками. | Урожайність овочевих культур під нею на 10–30% вища, ніж під звичайною стабілізованою плівкою. |
| Стабілізована армована плівка | До 24 місяців | Виготовляється зі стабілізованої плівки, посиленої нитками з поліетилену високої щільності товщиною 0,29–0,32 мм. Має підвищену міцність на розрив. Пропускає сонячної радіації на 10–12% менше, ніж звичайна стабілізована плівка. | — |
| Сополімерна етиленвінілацетатна плівка | До 36 місяців | Відрізняється підвищеною еластичністю, морозостійкістю та стійкістю до вітру і проколів. Конденсат осідає суцільним водяним шаром. Добре утримує теплове випромінювання. | — |
| Полівінілхлоридна (ПВХ) плівка | — | Перевершує всі види поліетиленових плівок за еластичністю та довговічністю. Відмінно зберігає тепло вночі, слабо розсіює пряме світло. Швидко притягує пил, але легко відмивається водою. | — |
| Рулонний склопластик | Не менше 48 місяців | Виготовляється на основі поліефірних смол з армуванням скловолокном. Має високу міцність, слабо пропускає тепло, майже повністю розсіює пряме світло. Полотна завширшки 90 см склеюють лише поліефірними смолами. | — |
| Світлоперетворювальна плівка («полісветан») | — | Перетворює короткохвильове ультрафіолетове випромінювання на довгохвильове червоне. Це стимулює фотосинтез і прискорює розвиток культур. | Урожай томатів подвоюється, дозрівання прискорюється на два тижні. Зростає збір салату, редису, огірків та капусти. |
Через високу світлопроникність (до 92%) сополімерної етиленвінілацетатної плівки в сонячні дні всередині теплиць можуть виникати небезпечні перегріви рослин.
Полівінілхлоридна (ПВХ) плівка в холодну погоду провисає на конструкції. При вітрі в місцях провисання матеріал швидко рветься, тому його необхідно своєчасно підтягувати.
2. Розкрій та перфорація плівки в господарстві
Поліетиленова плівка постачається в рулонах у вигляді складеного рукава. Для підготовки полотнищ потрібного розміру та підготовки матеріалу до мульчування або створення вентиляції потрібні акуратний розкрій та перфорація. Помилки при нарізанні можуть призвести до браку матеріалу та зниження його міцності на розрив. Використання простих пристосувань дозволяє суттєво прискорити підготовку та уникнути пошкодження плівки.
- Покладіть рулон згорнутого рукава плівки на чисту і рівну горизонтальну поверхню.
- Заведіть лезо різального інструмента під гострим кутом безпосередньо у згин рукава.
- Розмотуйте рулон з потрібною швидкістю, одночасно поздовжньо розрізаючи плівку на полотнища необхідної довжини.
При використанні звичайного господарського ножа плівка часто рветься, оскільки кінчик леза чіпляється за складки на згинах рукава. Для продуктивного та рівного різу використовуйте ніж з овальним потовщенням на кінці.
Для прискорення процесу нарізки смуг можна спорудити простий пристрій над рулоном, що розмотується. Він складається з двох дерев'яних рейок, між якими на заданій відстані одна від одної жорстко фіксуються леза. Якщо плівка призначена для мульчування ґрунту або вентиляції в арочних укриттях, у ній проробляють отвори. Для перфорації використовують саморобний пробійник із відрізка металевої труби відповідного діаметру з гостро заточеним торцем, завдаючи ударів прямо по шарах рулону.
Щоб отримати герметичне полотно потрібного розміру для укриття теплиць, окремі шматки плівки зварюють між собою. Якісний шов гарантує міцність конструкції при вітрових навантаженнях і збереження тепла всередині контуру. В умовах господарства це завдання можна вирішити за допомогою простих підручних інструментів.Технологія зварювання полотен за допомогою праски
Для з'єднання полотнищ плівки використовують метод контактного нагрівання. Найдоступніший інструмент для цього — звичайна побутова праска з терморегулятором. Роботи проводять на рівному столі або верстаку.- Температура зварювання — 120–150 °C
- Величина нахлисту полотен — 5–6 см
- Кут нахилу праски — 4–6 градусів
- Виліт краю з-під підкладки — 1,5–2 см
- Підготуйте рівний стіл або верстак, покладіть на нього дерев'яний брусок-підкладку.
- Укладіть краї полотнищ плівки внахлист на брусок так, щоб вони виступали з-під термостійкої підкладки на 1,5–2 см.
- Накрийте місце майбутнього стику тугоплавким листовим матеріалом (фторопластовою плівкою, целофаном або цупким папером).
- Нахиліть розігріту праску вздовж поздовжньої осі на 4–6 градусів і повільно ведіть її вздовж шва.
- Відразу за праскою проводьте по шву вологою ганчіркою для швидкого охолодження поліетилену.
Не допускайте перегріву плівки. Якщо шов не тримається або не формується, праска недостатньо прогріта або ви рухаєте її занадто швидко. Якщо поліетилен горить або плавиться до дірок — температура перевищена.
Зварювання підручних матеріалів паяльником і термороликом
Якщо цілісної плівки немає, полотно потрібного розміру збирають із підручних поліетиленових виробів — мішків або пакетів. Для роботи знадобиться паяльник потужністю 60–90 Вт, дерев'яна лінійка, ніж і термостійкий папір (калька або пергамент). Попередньо у пакетів відрізають старі шви, відступивши від краю на 5–8 мм. Зварювальний інструмент виготовляють на базі паяльника. У простому варіанті достатньо злегка сточити один край мідного наконечника і зачистити його дрібним наждачним папером. Для більш зручної роботи наконечник модернізують: сточують вістря, прорізають по центру торця паз ножівкою з трьома полотнами, свердлять отвір діаметром 5 мм і встановлюють мідний диск діаметром 10 мм на вільно обертову розклепану вісь.- Підберіть пакети однакової товщини та укладіть їх на рівну дерев'яну поверхню.
- Підкладіть під стик смугу кальки шириною 10–15 мм (вона повинна бути довшою за шов на 10–15 мм).
- Укладіть краї поліетиленових деталей зі зміщенням одна відносно одної та накрийте шов зверху другою смугою кальки.
- Притисніть місце майбутнього стику дерев'яною лінійкою, відступивши від краю 6–8 мм.
- З зусиллям і без зупинок проведіть нагрітим паяльником по лінійці вздовж шва.
- Видаліть кальку після остигання і зріжте надлишки напливу під лінійку.
Контролюйте якість зварювання паяльником по кромці розплаву: невелика кількість рідкого поліетилену повинна злегка виступати з-під кальки в процесі ведення інструмента.
Коли деталі будуть готові, натирають поверхні тертя графітовим порошком і збирають пристрій. Перевіривши, як працює терморолик, закріплюють його на жалі паяльника. Ролик повинен обертатися вільно, але без люфту. Фіксують це положення за допомогою другої гайки механічного вузла.
Нагрівання ролика регулюють переміщенням по жалу паяльника. Верхній гвинт при цьому потрібно послабити.
Перш ніж зварювати плівку, необхідно потренуватися, щоб врахувати особливості терморолика, визначити оптимальну швидкість його переміщення, ступінь натиску тощо, залежно від товщини матеріалу. Зварювати найкраще на гладкій пластиковій поверхні столу або на аркуші гетинаксу.
Якщо ролик перегріється, можна покласти на плівку папіросний папір або кальку. Але найкраще використовувати тонку фторопластову плівку. Вона витримує температуру 150-200 °С і не прилипає до матеріалу.
'Терморолик можна закріпити на металевій трубці, яку надягають на жало паяльника. При цьому діаметр металевого ролика не повинен перевищувати 10 мм.
Можна просто просвердлити отвори в жалі паяльника і закріпити за допомогою шпильки терморолики різної конфігурації.
Дуже важливо при підготовці плівки до експлуатації на різних типах укриттів застосовувати способи, що дозволяють суттєво збільшувати строк служби однієї і тієї самої плівки.
Однією з головних складових експлуатаційної довговічності плівки є її правильне кріплення до елементів конструкцій укриттів.
Багаторічний досвід застосування плівки показав, що при експлуатації вона найчастіше рветься по лінії рукавної складки. Для боротьби з цим явищем найкраще застосовувати кріплення плівки до елементів каркаса по лінії складки, прибиваючи притискні планки. У малогабаритних укриттях зовнішню кромку рукавної складки необхідно розміщувати зверху. Найменшої шкоди від розривів плівки по лінії складки завдають тоді, коли ці складки розміщують не вздовж, а впоперек укриттів. Це потрібно враховувати при зварюванні полотнищ плівки.
Стан поверхні опорних елементів каркаса також відіграє значну роль для тривалості строку служби плівки. Ця поверхня повинна бути гладкою, без гострих кутів, граней, виступів та шорсткостей. Бажано, щоб дуги тунельних укриттів були виготовлені з оцинкованого дроту або пофарбовані у білий колір. Застосування незабарвленого дроту призводить до швидкого зносу плівки в місцях торкання з ним через перегрів. Дослідження показали, що в місцях зіткнення плівки з елементами металевого або дерев'яного незабарвленого у світлий колір каркаса температура сягає 60-70 °С, а між ними — 30-35 °С.
Поліетиленова плівка для рам парників легша за скло, не б'ється, її легко різати на шматки потрібного розміру, кріпити без замазки. Плівку просто обгортають навколо брусків рами і прибивають поверх неї планки з фанери або оргаліту. Для кращого утримання тепла натягують плівку з двох сторін рами. Однак, на відміну від скла, плівка провисає, тому перед її закріпленням на раму натягують дріт навхрест. Кінці дроту загинають під прямим кутом і забивають у дерево.
До дерев'яних конструкцій плівку кріплять дерев'яними рейками або штапиками. Однак при підсиханні рейки збільшується зазор між нею та елементами конструкції, і плівка, залишаючись закріпленою тільки цвяхами, навіть при невеликому вітрі легко виходить із закріплення і обривається.
Тому найбільш міцним і надійним є кріплення кромки плівки до дерев'яних бобін у плівкових парниках та до інших елементів конструкцій за допомогою рейок перерізом 10х20 мм. На рейки навертають краї плівки і потім рейки прибивають цвяхами. Цим же способом можна зістикувати і сусідні суміжні полотна.
2 Теплиці, парники... 33 ЕЕ ЕЕ й } УИ 77 7 о 777 7 | РРР —— 6 277 -
Кріплення плівки: а — до дерев'яного елемента каркаса; 6 — кріплення до рами (1 — плівка, 2 — штапик, 3 — рейка).
Коли ж плівку кріплять до дерев'яних елементів не її краєм, а в середній частині, то досить надійне кріплення отримують за допомогою двох рейок або дроту з рейкою. У цих випадках плівку огинають навколо однієї рейки або дроту, а другою вже у два шари прибивають до дерев'яного елемента.
Якщо в господарстві є металевий каркас укриття, то до нього спочатку кріплять дерев'яні рейки, а потім до них — плівку, як зазначено вище.
У тунельних укриттях краї плівки найчастіше присипають ґрунтом. Але таке кріплення ускладнює догляд за рослинами, тому овочівник А. Кучко запропонував оригінальний спосіб кріплення плівки. По поздовжніх краях полотнища плівки приварюють ущільнюючі смуги завширшки 12-15 мм у кілька шарів. Через рівні проміжки до цих смуг крі-
УРАЛЕ Планка Кріплення за допомогою рейок і дроту
ЗА п'ят петель із міцного шпагату. Полотнище надягають на каркас і петлями чіпляють за цвяхи, вбиті в парникові ДОШКИ. Для провітрювання укриття звільняють кожну другу петлю.
Цілорічне вирощування багатьох сільськогосподарських культур можна вести в захищеному ґрунті, який оснащений спорудами, що забезпечують створення штучного мікроклімату. Насамперед це невеликі площі ділянок, на яких різними способами створюється сприятливе поєднання факторів росту рослин незалежно від стану погоди та пори року. Інтенсивне використання таких площ забезпечує отримання кількох урожаїв протягом року. На обмеженому за висотою та площею просторі застосовують переважно ручну працю, деякі процеси якої можна механізувати й автоматизувати.
Захищений ґрунт поділяється на:
- утеплений ґрунт;
- парники;
- теплиці.
Утеплений ґрунт являє собою прості малогабаритні споруди для захисту рослин від тимчасових знижень температури ґрунту та повітря навесні й восени. Такі споруди дозволяють на 7-25 днів раніше або пізніше вирощувати овочі чи розсаду для відкритого ґрунту. У них широко застосовують укриття грядок або ділянок посівів солом'яними матами, плівкою, папером або іншими матеріалами, а також утеплення ґрунту біопаливом, підігрітою водою, електрикою.
Останнім часом широкого поширення набули малогабаритні групові укриття ґрунту з плівки безкаркасного, тунельного та шатрового типів, які накопичують теплову енергію сонячних променів.
Спільним недоліком малогабаритних споруд утепленого ґрунту є те, що всі роботи в НИХ ВИКОНУЮТЬСЯ тільки вручну.
При влаштуванні споруд захищеного ґрунту краще використовувати південні та південно-західні схили, південну сторону ділянки за наявності з північної сторони будь-яких 2* 35 ІА Ґрунт /7\Іт\ Ґрунт а Ґрунт Ґрунт Гній = 7. 6 Ш Гній РАНЕ еах д. ми [12 НЕ НИХ ЧАЙ ТЕ 2 5: 2 о ет8 В Г д Гній
Найпростіші споруди утепленого ґрунту: а, 6 — теплі
Читайте також
Теплиці та укриття Дачникові
Застосування нетканого укривного матеріалу спанбонд у сучасному рослинництві
Теплиці та укриття Дачникові
Каркасні укриття та сучасні агротекстильні матеріали для захисту рослин
Теплиці та укриття Агрономові