Використання сидератів для поліпшення ґрунту в теплиці

Переваги та роль зелених добрив

Щоб виростити рослини здоровими, треба їх правильно годувати: шкідники та хвороби найчастіше вражають ослаблені екземпляри. Якщо у вас немає можливості придбати високоякісні органічні добрива, згадайте про те, що їх з успіхом можуть замінити зелені добрива (сидерати). В епоху захоплення мінеральними добривами, починаючи з минулого століття і до недавнього часу, зелені добрива відійшли на задній план і майже ніде не застосовувалися. Тепер же, з відродженням органічного землеробства, вони знову набувають важливого значення.

Для того щоб отримати хороший урожай у теплиці або парнику, подбайте про покращення складу ґрунту. При плануванні ділянки виконайте такі дії:

• визначте місце для майбутньої споруди;
• восени або ранньою весною, за кілька тижнів до садіння розсади, засійте площу рослиною, яку ви будете використовувати як сидерат.

Сидерати — потужне джерело органіки. Основне призначення сидератів — збагачувати ґрунт органічними речовинами та повноцінним азотом, який, на відміну від мінерального, легко засвоюється рослинами. Коренева система багатьох рослин здатна вилучати з глибоких шарів ґрунту поживні речовини (фосфорну кислоту, кальцій, магній та ін.). Після оранки рослин ці елементи стають доступними для культурних рослин. Під дією мікроорганізмів рослинні рештки зелених культур розкладаються і перетворюються на гумус.

Біологічні ефекти та захисні функції

Зелені добрива, особливо злаково-бобові суміші, не поступаються гною у здатності насичувати ґрунт гумусом та азотом, але дещо менше збагачують його деякими поживними речовинами. Це легко пояснити: скільки і в якій кількості рослини взяли мінеральних елементів із ґрунту, стільки ж вони їх і повертають у нього після відмирання. Азот та гумус становлять виняток, оскільки їх кількість збільшується внаслідок здатності рослин використовувати азот і вуглець із повітря.

Наступна важлива дія зелених добрив — покращення водного та повітряного режиму ґрунту. Коренева система рослин-сидератів, особливо злакових, має широко розгалужену, мичкувату кореневу систему, яка розбиває ґрунт на дрібні грудочки, тобто розпушує і структурує його. Така дія особливо корисна на важких ущільнених ґрунтах, у які погано проникає вода. Зелені добрива допомагають відновити родючість ґрунту.

З точки зору забезпечення захисту рослин від хвороб зеленим добривам належить особливе місце: вони виконують важливу санітарну роль. До їхніх ключових завдань належать:

• пригнічення росту бур'янів;
• сприяння очищенню ґрунту від шкідників та хвороб.

Наприклад, щільна сівба гірчиці, жита значно зменшує популяцію дротяника. Алкалоїди багаторічного люпину токсичні для колорадського жука, тому він не зимує на люпиновому полі. Якщо посадити на такому полі картоплю, то перші два місяці на ній практично не буває цього шкідника. Надалі колорадський жук налітає з навколишніх полів, але істотної шкоди вже не завдає.

Зелені добрива покращують споживчу якість плодів, сприяють накопиченню в них органічних кислот, вітаміну С, підвищенню їхніх смакових якостей.

Правила ефективного застосування сидеральних культур

Щоб отримати максимальну користь від сидератів і уникнути помилок при їх вирощуванні, треба усвідомити собі, як вони діють. Сидерати виявляться ефективними тільки в тому випадку, якщо вони добре ростуть і розвивають достатню кількість зеленої маси. Тому вони вимагають гарного обробітку ґрунту: у жодному разі не можна сіяти злаково-бобові в неораний або грубо зораний ґрунт.

Рекомендується закопувати зелені добрива в період бутонізації до початку цвітіння, коли рослини ще не дуже грубі. Закладають їх неглибоко, оскільки при глибокому закладенні вони не розкладаються, а перетворюються на торфоподібну масу:

Якщо на якихось грядках буде висаджуватися розсада, то сидерати на ній не зрізають: розсаду можна висадити серед зелених культур. У грядці роблять лунки і висаджують культурні рослини (томати, перці тощо), присипавши їх компостом. Кілька днів сидерати та розсада будуть рости спільно. Через кілька днів після садіння розсади сидерати зрізають і мульчують ними ґрунт на цих же грядках.

Сидеральні культури можна сіяти:

• рано навесні до садіння розсади;
• восени після збирання врожаю основних овочевих, квіткових культур.

Можна застосовувати зелені добрива у вигляді проміжних культур. Також можна використовувати компости, приготовані з різних рослинних залишків та наземної частини бобових культур, що вирощуються як сидерати. Технологія приготування таких компостів проста:

1. Торф, лісовий опад або подрібнену солому розстеляють на ділянці.
2. Другий шар укладають з подрібненої маси сидерату (люпин, горох тощо).
3. Чергують шари до висоти 1—1,5 м.
4. У компост додають золу, фосфоритне борошно.
5. Через 6 місяців компост можна використовувати.

Характеристика рослин для зеленого добрива

Наводимо характеристику рослин, рекомендованих як сидерати.

Боби кормові — багате джерело азоту. Краще за інші бобові ростуть на важких ґрунтах, добре переносять від'ємні температури. Тому в районах з м'якою зимою годяться для підзимової сівби. Їх можна вирощувати в суміші з викою та горохом польовим.

Вика озима збагачує ґрунт азотом, органічною речовиною. Її висівають восени після збирання врожаю основної культури, часто в суміші з якимось злаковим компонентом (жито озиме або пшениця), який слугує підтримкою для слабких стебел вики.

Вика яра вирощується на зелене добриво в районах із суворими зимами, де озима вика вимерзає.

Горох польовий, пелюшка, швидко росте і швидко розвиває велику зелену масу. Холодостійка рослина, рекомендується для північних районів у суміші З ВИКОЮ ТА ОВСОМ.

Гірчиця — дуже популярна і найбільш широко поширена з рослин, що використовуються як сидерат. Вона швидко проростає і швидко накопичує зелену масу, збагачує ґрунт органічною речовиною, фосфором і сіркою. Її можна сіяти в будь-який період часу, коли ґрунт вільний: до, після сівби та між основними культурами. Оптимальний час вирощування — 8—10 тижнів. Сівба гірчиці — добрий засіб від дротяника.

Гречка — вирізняється швидким ростом, збагачує ґрунт органічною речовиною, фосфором і калієм. Особливо рекомендується на важких ґрунтах. Сіють гречку навесні, закладають у ґрунт пізно восени.

Популярні культури-сидерати та їх застосування

Люпини. На садово-городніх ділянках використовуються однорічні види люпину: синій (вузьколистий), жовтий і білий. Люпини з успіхом застосовуються на суглинках, але вони не люблять важких глинистих ґрунтів. На їхньому корінні живуть мікроорганізми, які здатні переводити нерозчинні фосфати в доступну для рослин форму. Зелене добриво з люпину за поживною цінністю наближається до гною.

Люцерна — багаторічна бобова рослина, що збагачує ґрунт органічною речовиною, азотом і фосфором. Весняну сівбу закладають у ґрунт або скошують до цвітіння.

Овес збагачує ґрунт органічною речовиною і калієм. Зазвичай використовують у суміші з викою або горохом. Насіння сіють навесні, рослини закладають у ґрунт до цвітіння.

Ріпак, як і гірчиця, із родини капустяних. Збагачує ґрунт органічною речовиною, фосфором і сіркою. Погано росте на слабко окультурених, бідних на гумус ґрунтах із кислою реакцією, не любить піщаних і важких сирих ґрунтів. Суцільна сівба ріпаку на багатих, з високим вмістом азоту ґрунтах сприяє зв'язуванню нітратів і зниженню їх вимивання в ґрунтові води.

• Ярий ріпак висівають у липні-серпні та закладають до цвітіння.
• Озимий ріпак можна висівати восени і залишати на зиму як ґрунтове захисне покриття (за суворих зим він гине).

Особливості вирощування редиски, жита та фацелії

Редька олійна легко пристосовується до різних кліматичних умов і до будь-яких ґрунтів. Росте швидко, розвиває велику кількість кореневої та листкової маси, яка дає можливість знизити дозу органічного та азотного добрива. Редька олійна активно пригнічує нематод.

Сівба можлива з початку червня до початку вересня, у південних районах — до середини вересня. Зелену масу закладають пізно восени, подрібнивши попередньо лопатою. Якщо рослини переросли і утворили здерев'янілі стебла, їх краще використовувати на компост.

Жито озиме найбільше підходить для підзимової сівби, закладають його навесні при висоті стебел близько 60 см. Молоді й ніжні рослини швидко розкладаються і збагачують ґрунт органічною речовиною, азотом і калієм. Жито є дуже гарною рослиною для поліпшення фізичних властивостей ґрунту, але його недолік — сильна висушувальна дія на ґрунт, тому його краще використовувати в умовах достатнього зволоження.

Фацелія дуже швидко росте, утворюючи велику зелену масу. Ніжне листя та стебло рослини швидко розкладаються і слугують гарним азотним добривом.

її Ка: а: Ея Е: Ея т Ея немає Ея са ол ажР Ах