Оптимальні умови для овочевих культур у захищеному ґрунті

ҐРУНТ ТА ЙОГО СТАВЛЕННЯ ДО СВІТЛА, ТЕПЛА, ВОЛОГИ, ПОВІТРЯ

Одним із складних питань цілорічного використання парників є нестача природного світла, особливо в період листопада-грудня, коли стоять найкоротші дні, часто похмурі. Нестача світла різко позначається на врожаї, особливо рослин, вимогливих до світла.

Наприклад, згідно з численними дослідами, огірки при вирощуванні в період січень-липень дають урожай близько 100 штук з м’, у серпні-вересні — 20 штук, у вересні-грудні — 7 —8 штук, а часто й зовсім не виростають.

Урожай і в період листопад-січень (з пониженням на 25 — 50%).

Щодо вимогливості до світла рослини розподіляють:

Буряк на зелень із насіння. 8. Салат.

Рослини, менш вимогливі до світла: 1, Цибуля ріпчаста на перо.

Петрушка на листок із коренів.

Буряк на листок із коренів.

Редис, 2, Кріп. 3. Шпинат.

Рослини, що дають урожай за відсутності світла:

Добір зазначених рослин для вирощування протягом різних пір року дозволяє досягти цілорічної роботи парниково-тепличного господарства. Це особливо досяжно при застосуванні електродосвічування в теплицях.

Найкраще використання природного світла досягається правильним розташуванням парниково-тепличних споруд, про що вже вище йшлося. Тут мають значення збільшення заскленої площі за рахунок скорочення затінювальних частин (шпросів, зайвої замазки), утримання в порядку та чистоті рам (знімання бруду й пилу зі скла тощо), уста-

\Ф. М. Юдкін, „Культура овочів у теплицях і парниках“ — Сільгоспгіз, 1939 р.

новлення правильного кута нахилу парникових рам, схилів теплиць, гарна якість скла тощо.

Зі складових частин навколишнього повітря найбільше значення для розвитку рослин має вуглекислота. У парниках джерелом цієї кислоти є біопаливо, яке при своєму розкладанні виділяє достатньо вуглекислоти. У теплицях на технічних, борових та інших способах обігріву (не біопаливному) потреба у вуглекислоті покривається за рахунок повітря, що надходить ззовні (при вентиляції), а також при спалюванні дров у теплицях із боровим обігрівом після закриття труби.

Регулювання теплового режиму в парниках з обігрівом на біопаливі здійснюють шляхом укриття парників рамами та матами і вентиляцією при відкриванні рам. Для кращого контролю за станом теплового режиму необхідно мати термометри.

Серед овочевих культур є рослини більш теплолюбні та холодостійкі. До групи рослин, що потребують вищого теплового режиму, належать огірки, томати, кабачки та ін. Для них найсприятливішою температурою є 18 — 25° залежно від пори року, періоду дня та фази розвитку. Менш вимогливі до тепла редис, шпинат, расада брукви, капусти. Для них потрібна температура в межах 6—18°.

Цибуля на перо, салат, кріп та інші можуть добре розвиватися як при високих температурах, так і при понижених.

Більшість овочевих культур у процесі свого розвитку споживають велику кількість води. Водночас і випаровування води листовою поверхнею рослин також велике. На випаровування рослина витрачає багато сонячної енергії, до 80% усієї енергії, яку отримує рослина. Необхідно так регулювати тепловий та водний режими, щоб ці витрати рослиною сонячної енергії знизити до мінімуму. Надмірне ж випаровування призводить до в'янення та скорочення листової поверхні, що призводить до зниження урожаю.

Для кращої забезпеченості рослин водою парниковий ґрунт повинен мати до 60% вологості. Якщо немає спеціальних приладів, то вологість ґрунту практично визначають таким чином. На глибині ґрунту в 5—7 см беруть жменю землі й стискають її в кулаці. Якщо грудка не розвалюється, то значить земля достатньо волога і поливу не потребує. Якщо ж грудка розсипається, то ґрунт недостатньо зволожений і його необхідно полити.

Для розрахунку потреби води на полив можна виходити з таких даних:

Приблизна кількість води для поливу однієї рами на добу за місяцями

Березень — 1,5 л; Квітень — 3,2 л; Травень — 5,9 л; Липень — 7,5 л; Серпень — 4,5 л.

З метою запобігання охолодженню ґрунту найкраще поливати землю водою з температурою, однаковою з температурою парника або дещо вищою за неї.