Знахідка на горищі в Італії: давня пшениця допомагає агрономам

У комуні Парма (Італія) фермер Клаудіо Гроссі проводив прибирання на горищі свого будинку і знайшов невідомий мішок з насінням, який, судячи з усього, залишив його прадід — засновник сімейної ферми у 1915 році. Вважаючи висохле зерно непридатним для використання, Гроссі виніс його на вулицю і кинув у гнойову купу. Проте незабаром насіння дало сходи.

Отримана рослина значно перевершувала за висотою всі відомі фермеру сорти і мала дивовижну особливість: на відміну від звичних злаків з одним колосом, новий урожай давав по сім колосків на стеблі. Опис такого зерна Гроссі виявив у Книзі Буття в Біблії. Рослина продемонструвала здатність виживати в суворих умовах, переносити засуху краще за комерційні сорти пшениці, а також обходитися без застосування добрив і пестицидів. Через велику висоту стебел злак може бути вразливим перед екстремальними погодними умовами, цю проблему фермер вирішив за рахунок сумісного садіння з нижчими сортами.

Спеціалісти з харчових технологій підтвердили унікальність знахідки. Студент Бенаміно Перобеллі досліджував зерно для своєї дипломної роботи в Університеті Парми і встановив, що це вид пшениці *Triticum turgidum* (також відомий як «полба»), який походженням із сучасних Туреччини, Єгипту та прилеглих регіонів, а колись вирощувався і в Італії. Аналіз показав, що дане зерно містить більше фосфору, заліза та амінокислот, ніж сучасні комерційні сорти.

У 1990-х роках, коли була зроблена знахідка, аграрії по всьому світу вже стикалися з наслідками глобального потепління, включаючи засухи та повені. Водночас комерційні сорти пшениці, виведені агрономом Норманом Борлаугом у середині XX століття, показали вразливість до хвороб і зажадали інтенсивного використання добрив, які пошкоджують ґрунт і роблять посіви менш стійкими до кліматичних змін. Нова стійка культура пропонує агрономам життєздатну альтернативу, а дослідники можуть використовувати її властивості в селекційних програмах для виведення більш стійких сортів. Різноманітність типів культур залишається одним із головних захистів фермерів від зміни клімату.