Уряд тестує цифрову систему обліку продажів добрив через земельні реєстри

Міністерство добрив впроваджує цифрову платформу, яка пов’язує транзакції з придбання агрохімікатів із даними з реєстрів земельних володінь аграріїв. Станом на 31 липня тестування проходило у 56 округах, при цьому загальна мета програми охоплює 80 округів. Система інтегрує мобільний додаток для бронювання продукції з існуючою інфраструктурою точок продажу (PoS), що функціонує в межах Комплексної системи управління добривами (iFMS).

Механізм роботи нової системи передбачає, що фермер через обліковий запис в AgriStack підтверджує право власності на землю, після чого бронює необхідний обсяг добрив. У процесі формується QR-код, який дозволяє звіряти фактичну потребу в добривах із реально придбаною кількістю через PoS-термінали. Дані про розмір угідь, культури, що використовуються, та обсяги закупівель допоможуть державі аналізувати ефективність розподілу субсидій, загальний обсяг яких становить близько 2 трлн рупій щороку.

За словами представників міністерства, пілотні випробування виявили низку технічних труднощів. Серед них — збої в роботі додатка, помилки під час генерації QR-кодів, а також проблеми з коректним відображенням даних AgriStack та ідентифікацією роздрібних точок. У міністерстві наголошують, що робота з усунення цих недоліків триває. При цьому для аграріїв збережено можливість здійснювати покупки у звичайному, офлайн-режимі.

Масштабування проєкту на всю країну залежатиме від позиції влад штатів та результатів узгодження із зацікавленими сторонами. У штаті Мадх’я-Прадеш раніше довелося призупинити використання системи електронних токенів для бронювання добрив після протестів фермерів проти введених обмежень на обсяг закупівель. Офіційний запуск інтеграції iFMS із базами даних фермерів, земельних реєстрів та інформації про культури заплановано на січень 2026 року.

Нова стратегія відомства спрямована на перехід від простої фіксації транзакцій до детального моніторингу ланцюжка постачань: від виробництва та імпорту до розподілу через конкретних ритейлерів. Це дозволить у режимі реального часу відстежувати переміщення продукції та виявляти дефіцит або нетипові ринкові тенденції на національному та регіональному рівнях.