Світовий бум маття змінив становище японських виробників чаю

Два десятиліття тому фермер Нісі Тосімі успадкував сімейне господарство на острові Кюсю в Кагосімі в період занепаду місцевої чайної індустрії, коли продажі скорочувалися, а ціни падалися. Ситуація змінилася на тлі глобального сплеску інтересу до маття, який фермер охарактеризував як диво.

Минулого року експорт японського зеленого чаю досяг 12 600 тонн, що втричі перевищує показники десятирічної давнини, а ціни на продукцію зросли. Префектура Кагосіма, раніше маловідома порівняно з Кіото чи Сідзукою, у 2024 році вперше стала головним виробником чаю в країні. Зараз тут вирощують близько 40% тентя — листків, що використовуються для отримання порошку маття.

При цьому японська чайна галузь стикається із серйозними проблемами, включаючи старіння фермерів, дефіцит робочої сили та конкуренцію з боку Китаю, який виробляє 70% світового обсягу маття. Усередині країни попит на чайні листки знижується на тлі зміни звичок населення: споживання скоротилося з 527 грамів на людину у 1970 році до 233 грамів у 2024 році. З 2005 по 2025 рік площа під чайними плантаціями зменшилася на 31%, оскільки фермери залишали бізнес або виходили на пенсію без наступників.

Не всі виробники можуть переключитися на випуск маття, оскільки вирощування тентя вимагає затінення кущів до збирання врожаю та дорогого обладнання для переробки. Учасники ринку вважають перспективним преміальний сегмент. На думку пана Нісі, Японії слід позиціонувати себе як регіон маття на кшталт Шампані, щоб не програти конкуренцію.