Скорочення втрат у молочній галузі Індії

У 2024–25 роках обсяг виробництва молока в Індії склав 247,87 млн тонн, що дорівнює майже чверті світового показника. При цьому молочна галузь стикається з прихованими втратами, які виникають через коливання температур, старіння запасів на складах і в дарксторах, вимушених знижок перед закінченням строку придатності, повернень і заморожування коштів у невідповідних товарних позиціях. До моменту утилізації продукції підприємства вже несуть витрати на закупівлю, переробку, пакування, енергопостачання та логістику.

Для збереження якості продукції потрібен безперервний холодовий ланцюг на всіх етапах — від первинного охолодження до роздрібної торгівлі. Відповідний припис випустив FSSAI, наголосивши на важливості температурного контролю під час поводження з паніром, коаєм та іншими швидкопсувними продуктами. Особливу увагу необхідно приділяти останній милі в умовах розвитку організованого роздробу та експрес-доставки.

Крім охолодження, підприємствам потрібні точне прогнозування попиту та гнучке управління запасами. Молоко реалізується свіжим щодня, тоді як асортимент продуктів із доданою вартістю відрізняється за строками придатності. Сир, панір і йогурт потребують частого поповнення, тоді як топлене і вершкове масло, а також сухе молоко допомагають збалансувати сезонні коливання доступності сировини.

Для оптимізації процесів необхідно інтегрувати дані про продажі, сезонність, погодні умови та свята в плани закупівель і дистрибуції. Принцип ротації «першим спливає — першим продається» (first-expiry-first-out) і облік на рівні партій повинні застосовуватися не лише на заводах, а й у дистриб'юторів. Для продуктів із доданою вартістю цільовий показник свіжості під час доставки повинен становити щонайменше 75 відсотків залишкового строку придатності. Гнучке виробництво також допомагає справлятися із сезонними надлишками сировини без вимушених розпродажів.