Сівба австралійських аграріїв в умовах погоди та ринків

Рослинництво

Військові конфлікти в Україні та на Близькому Сході посилили нестабільність ринків палива, добрив, фрахту та сировини. Через високі ціни на паливо та дефіцит добрив аграріям складніше вносити підживлення у ґрунт. Зростання цін на азот і прогнози сухої погоди роблять економічно ризикованим інвестування в культури, яким може не вистачити води.

Згідно з даними ABARES, у деяких регіонах фермери переключилися з пшениці на ячмінь, оскільки він краще переносить засуху і потребує менше витрат на садіння та добрива. Проте частина аграріїв орієнтується на біологію рослин і клімат, а не на прогнози цін, скептично ставлячись до оперативних рішень за даними ABARES через їхнє запізнення.

Метеорологічне бюро прогнозує прихід феномену Ель-Ніньйо, який принесе засуху на більшій частині південного сходу Австралії та південного заходу Західної Австралії. У цих районах відзначається нестача опадів і загроза пізньовесняних заморозків, причому розвиток деяких культур випереджає норму на кілька тижнів.

Ситуація в регіонах відрізняється. У Квінсленді та на півночі Нового Південного Уельсу після недавніх дощів урожайність нуту очікується на середньому рівні або трохи нижче. За прогнозами ABARES, виробництво сочевиці досягне рекордних 2,3 млн тонн, а врожай нуту може скоротитися на 52%. У Західній Австралії фермер Бред Бернс повідомив, що після припинення дощів його ранні посіви каноли, пшениці та люпину дають урожай вище середнього, тоді як пізні посіви можуть показати низьку урожайність без опадів.

Незважаючи на глобальні проблеми з продовольством в інших країнах, Австралія залишається великим експортером. Останній прогноз ABARES оцінює виробництво пшениці в 29,9 млн тонн (на 3% вище десятирічного середнього), ячменю — в 16,4 млн тонн (зростання на 30%), а каноли — в 7,3 млн тонн (зростання на 37%). Головним ризиком для споживачів залишаються ціни через подорожчання виробництва, переробки та логістики.

Згідно зі Звітом про добробут фермерів за 2026 рік, 91% австралійських аграріїв почуваються недооціненими. Галузеві організації вказують, що надмірна бюрократія та складні регламенти заважають виробляти необхідну продукцію. Для захисту від глобальних шоків і негоди потрібні інвестиції в дослідження генетики культур і добрив із низьким рівнем викидів.