Фермери Нової Зеландії критикують земельний податок Партії можливостей
Партія можливостей виступила з ініціативою запровадити щорічний податок на вартість землі у розмірі 0,5% для сільгоспугідь та 1,75% — для міської землі. За задумом авторів ініціативи, захід має зробити володіння землею більш доступним для майбутніх поколінь та забезпечити фінансування програми виплати громадянського доходу.
Представник Federated Farmers Річард Докінз заявив, що такий збір оподатковує актив без урахування реальної прибутковості ферм та платоспроможності аграріїв. За його словами, для середнього господарства з розведення овець та м'ясної худоби податок становитиме близько 40 000 доларів, а для молочної ферми — 27 000 доларів. Це створить додаткове фінансове навантаження і може зробити багато господарств збитковими.
Оцінка організації Beef + Lamb New Zealand показала, що наслідки введення податку відрізнятимуться залежно від типу та регіону ферм. Найсерйозніший удар припаде на високогірні господарства Південного острова, де орієнтовний земельний податок становитиме близько 80 100 доларів за розрахункового громадянського доходу для пари у 38 800 доларів. Водночас деякі категорії господарств, наприклад південноостровні відгодівельні ферми, після врахування громадянського доходу можуть отримати позитивний результат.
Заступник лідера Партії можливостей Даніель Еб пояснив, що в рамках політики передбачено винятки для природоохоронних зон на землях, а також для періодів посухи чи низьких цін на сировину. Крім того, пакет заходів включає 25-процентну знижку на інвестиції фермерів у нові технології для підвищення продуктивності та продуктивності.
Стосовно кліматичної політики партія пропонує встановити цільовий показник скорочення викидів метану на 35–47% нижче за рівень 2017 року до 2050 року, спираючись на рекомендації Комісії зі зміни клімату. Також планується вивчити можливість створення ринку обмеження та торгівлі викидами (cap-and-trade) або структури зборів для скорочення біогенного метану, а також змінити чинну систему торгівлі викидами (ETS), щоб пріоритетом було скорочення викидів біля джерела, а не їх компенсація за рахунок лісовідновлення.
Річард Докінз розкритикував повернення до жорстких інструментів регулювання викидів сільськогосподарського сектору, зазначивши, що існуючі завдання щодо ціноутворення на викиди вже вкрай негативно позначилися на прибутковості та моральному стані галузі.