Ботанічний опис та географія поширення бур'яну їжачника звичайного

СІМЕЙСТВО МЯТЛИКОВІ (ЗЛАКИ). Колоски одноквіткові, яйцеподібні, однобічноопуклі, від безвустих до довгоостистих, у верхній частині загострені, до основи тупіші, спинна сторона сильноопукла, внутрішня — черевна майже плоска або слабоувігнута. Колоскових лусок три: нижня (на черевній стороні) коротка (близько 1/3 довжини колоска), широкояйцеподібна, з трьома чітко видимими жилками. Друга (зовнішня) на спинній стороні дорівнює або дещо довша за колосок, покриває плівчасту зернівку, п'ятинервна, вгорі сильнозагострена. Третя (внутрішня) колоскова луска (виходить з-під нижньої короткої) семинервна. На спинній стороні колоска під колосковою лускою є напівпрозора широкояйцеподібна лусочка — рудимент другої квітки. Остюк відходить з вершини внутрішньої колоскової луски. Поверхня шорстка, вкрита між ребрами окремо розташованими шипиками, по ребрах зубчасто-пилчаста. Забарвлення солом’яно-зеленувате, іноді з фіолетовим відтінком. Довжина 2,75-3,25 мм, ширина 1,5-2 мм, товщина 1,25-1,5 мм. Плівчаста зернівка яйцеподібна, однобічноопукла, у верхній частині загострена, біля основи тупіша, зовнішня спинна сторона сильноопукла, внутрішня черевна — плоска. Зовнішня квіткова луска шкаралупоподібна, охоплює внутрішню. П’яточка значно виступає. Поверхня гладка, гола, блискуча. Забарвлення зеленувато-сіре, сталеве. Довжина 2,25-3 мм, ширина 1,25-1,75 мм, товщина 1-1,25 мм. Зернівка овальна, злегка стиснута, дрібнокрапчаста, світло-жовта. Зародок овальний, злегка вдавлений, темніший. Довжина 2 мм.

Посівний матеріал засмічує колосками. Засмічує зернові культури, поливні посіви рису, просапні, баштанні, городи, сади. Поширення: Європейська частина (майже всюди, крім північних районів, особливо сильно в південних і південно-східних районах), Кавказ, Західний та Східний Сибір, Далекий Схід, Середня Азія. Бур'ян, що найчастіше зустрічається у рослинній продукції.