Фінансові ресурси та функції фінансів у сільськогосподарському підприємстві

Розподільча та обліково-контрольна функції фінансів

У побуті та на виробництві фінанси часто сприймають просто як готівкові або безготівкові гроші. Однак в економічній практиці це механізм розподілу та перерозподілу вартості створеного продукту. Історично ця система виникла в торгових центрах Флоренції та Венеції, коли грошовий обіг остаточно відокремився від товарного. Для сільгосппідприємства фінанси — це інструмент формування цільових фондів, розподілу прибутку та своєчасного виконання зобов'язань.

Сутність фінансів проявляється через дві ключові функції: розподільчу та обліково-контрольну. Масштаб цих процесів у межах країни оцінюють за показниками валового внутрішнього продукту (ВВП) та національного доходу. Національний доход зазвичай становить 70–80 % від валового національного продукту. Ці макроекономічні орієнтири відображають загальну структуру грошових потоків, у якій аграрний сектор займає свою частку.

• ВВП Росії (2010 р.) — 44 939 152,9 млн руб.
• Частка сільгоспсектору у ВВП — 1 707 687,8 млн руб. (3,8 %)
• Національний доход від ВНП — 70–80 %

Розподільча функція забезпечує первинний доход учасникам виробництва та формує бюджетні фонди. В умовах господарства через неї відбувається відшкодування витрачених засобів виробництва, виплачується заробітна плата та формуються резерви для розвитку. Іншими словами, саме ця функція дозволяє спрямувати отриману від реалізації врожаю виручку на закупівлю насіння, добрив та підготовку техніки до наступного сезону.

Обліково-контрольна функція працює в нерозривному зв'язку з розподільчою. Вона слугує універсальним інструментом контролю за виробництвом та обігом продукції. Фінансовий аналіз дозволяє вчасно виявити диспропорції у витрачанні коштів, виявити затримки надходжень і припинити неефективні витрати на всіх етапах господарської діяльності.

Джерела формування фінансових ресурсів та управління ними

Фінансові ресурси підприємства — це сукупність власних та залучених грошових коштів, амортизаційних відрахувань і зовнішніх надходжень. Вони призначені для виконання фінансових зобов'язань та забезпечення розширеного відтворення. На етапі створення господарства початковий статутний капітал формується за рахунок пайових внесків, акціонерного капіталу, коштів засновників, довгострокових кредитів або бюджетних субсидій.

У процесі поточної господарської діяльності формування фінансових ресурсів відбувається за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел:

• прибутку від реалізації сільгосппродукції та іншої діяльності;
• амортизаційних відрахувань за основними засобами та нематеріальними активами;
• виручки від реалізації вибулого майна;
• цільових надходжень та пайових внесків;
• дивідендів, страхових відшкодувань та інших виплат.

Ефективний рух цих коштів забезпечує фінансовий менеджмент — система управління фінансами для досягнення тактичних і стратегічних цілей підприємства на ринку. Управління реалізується через фінансовий механізм, який включає в себе конкретні форми та способи організації грошових відносин, від оперативного обліку добових витрат до довгострокового інвестування у виробничу базу.

Механізм управління та напрями використання фінансових ресурсів

Стабільність роботи агропідприємства напряму залежить від того, наскільки чітко вибудована система управління грошовими потоками. Щоб своєчасно закривати виробничі завдання — від проведення сівби до оновлення парку сільгосптехніки, — необхідно розуміти устрій фінансового механізму господарства. Він пов'язує воєдино ринкові інструменти, економічні важелі, методи планування та правову базу.

Структура фінансового механізму підприємства складається з чотирьох основних елементів:

• Фінансові інструменти: грошові кошти, цінні папери, форвардні контракти, ф'ючерси, а також короткострокові та довгострокові інвестиції (кредити та позики), обіг яких відбувається на фінансових ринках;
• Фінансові важелі: ціна на продукцію, відсоткові ставки, застосовувані форми розрахунків, а також конкретні види позик і кредитів;
• Фінансові методи: планування, прогнозування, кредитування, інвестування та інші форми фінансового управління;
• Забезпечення: правове (кодекси, закони, постанови Уряду та укази Президента), нормативне (галузеві та відомчі документи), а також інформаційне (публікована звітність підприємств і кредитних організацій, оперативні відомості з валютних і продовольчих ринків).

Сформовані грошові фонди витрачаються на поточне обслуговування господарства та реалізацію стратегії його розвитку. Раціональний розподіл цих коштів запобігає касовим розривам у період інтенсивних польових робіт.

• виконання фінансових зобов'язань: сплата податків і зборів, погашення відсотків за кредитами, платежі зі страхування;
• спрямування коштів у капітальні вкладення та розвиток матеріально-технічної бази;
• придбання цінних паперів;
• відрахування до позабюджетних фондів і фондів соціального призначення, формування внутрішніх фондів підприємства згідно з установчими документами, а також благодійні цілі.