Особливості утримання та роботи з бджолиними сім'ями в теплицях

Розміщення та адаптація бджолиних сімей у теплиці

Своєчасне занесення бджіл у теплиці гарантує якісне запилення огірків з перших днів цвітіння. Строки розміщення сімей безпосередньо залежать від запасів перги у гніздах та часу висадки рослин. Щоб комахи швидше включилися в роботу і не травмувалися об скло, суворо дотримуйтеся правил адаптації у закритому ґрунті.

1. Визначте строки занесення: взимку при достатньому запасі перги — через кілька днів після висадки огірків у ґрунт, а навесні або при дефіциті корму — за кілька днів до початку цвітіння.
2. Для заселення обирайте похмурий день, коли літ бджіл найбільш спокійний і вони менше б’ються об скло.
3. При занесенні в сонячну погоду переносьте вулики в теплицю тільки до кінця дня, щоб частина бджіл обліталася ввечері, а решта — наступного ранку.
4. Якщо частина бджіл у сонячний день залишилася біля південного скла, зберіть їх на рамки із сушею і струсіть назад у гніздо або на прилітну дошку.

• Норма розміщення — 1 сім'я на 1000–2000 м²
• Запас вуликів для заміни — 1–2 шт.
• Період ослаблення сім'ї в центрі теплиці — 2–3 тижні

Для ефективного запилення обирайте сім'ї з молодими матками, оскільки вони менш схильні до роїння. Найкращим місцем для розміщення вулика вважається південно-західний кут теплиці. У великих блочних комбінатах другий вулик ставлять у протилежному південно-східному куті, а льотки орієнтують на північ або схід, щоб рослини не загороджували літ. Біля вулика обов'язково залишають вільний простір для роботи бджоляра, а саму конструкцію не ставлять занадто високо і поблизу труб опалення, щоб уникнути перегріву.

В ангарних теплицях установлювати другу бджолосім'ю немає сенсу, оскільки це не збільшує кількість відвідувань квіток. Одна із сімей неминуче почне випереджати сусідню у розвитку, а друга швидко ослабне. Не розміщуйте вулик у центрі теплиці без дублюючої сім'ї у південно-західному куті. Через втрату бджіл, що злітають, колонія знесилиться вже через 2–3 тижні і потребуватиме заміни або підсилення.

Догляд за бджолами та мобілізація на запилення огірків

Огляд гнізд у теплицях проводять у ранкові години, а в похмуру або дощову погоду — протягом усього дня. Працювати потрібно швидко, не допускаючи метушні. Присутність матки в гнізді визначають за наявністю свіжих яєць, не витрачаючи часу на її пошуки. Злісні та безматкові сім'ї завжди оглядають в останню чергу.

Щоб бджоли не блукали по теплиці, біля льотків установлюють яскраві орієнтири — щити білого, блакитного або жовтого кольору. У сонячні дні скло у південно-західному куті необхідно затінювати крейдою, змішаною з борошняними відходами. Для стійкості побілки до змивання в розчин додають трохи суперфосфату або вапна.

Поява розплоду різко підвищує потребу сім'ї в меді, перзі та воді, змушуючи бджіл активно відвідувати квітки. Якщо бджіл занесли пізно і розплоду в гнізді ще немає, вони можуть ігнорувати квітучі огірки. У такій ситуації необхідно штучно прискорити і стимулювати роботу бджіл.

Якщо бджолина сім'я в теплиці працює пасивно, її можна мобілізувати на запилення двома способами. Перший метод — наловити кілька літаючих бджіл в активній теплиці в пляшку або колбу і випустити їх там, де льоту немає. Другий варіант — поміняти місцями активну і пасивну сім'ї під час масового льоту. При обміні місцями обидва вулики повинні мати однакову орієнтацію в кутах теплиці, інакше бджоли, що повертаються з кормом, не знайдуть льоток на новому місці, почнуть блукати і загинуть.

З настанням тепла та початком цвітіння мати-й-мачухи, ліщини та верби для бджіл роблять вильотні отвори, вийнявши частину скла. Отвір розташовують навпроти вулика в кутку нижнього ската теплиці, де накопичується найбільше бджіл. Скло поруч із вильотом злегка затінюють побілкою — так бджоли, особливо молоді, краще орієнтуються, не б’ються об скло і швидше знаходять шлях на волю і назад. Без чітких орієнтирів бджоли блукають і злітаються до крайніх теплиць з боку медоносів, посилюючи їх за рахунок послаблення середніх.

Приплив нектару та пилку стимулює вирощування розплоду, через що запаси корму швидко тануть. У сприятливу погоду сильні сім'ї приносять з верби, клена та жовтої акації до 2–3 кг нектару та пилку на день, а слабкі навіть у цей час доводиться підгодовувати. Щоб не гальмувати ріст сильних і середніх сімей, гнізда вчасно розширюють вощиною, яку бджоли за наявності пилку відбудовують дуже охоче. Перед медозбором на вулики встановлюють магазинні надставки.

• Розмір вильотного отвору — 10×10 см
• Мінімум рамок у гнізді для відводка — 10 шт.
• Печатний розплід для відводка — 3–4 рамки
• Додаткові бджоли для відводка — з 2–3 рамок
• Максимальне принесення нектару на день — до 2–3 кг

У задушливих теплицях при слабкому медозборі бджоли від безділля легко переходять у ройовий стан. Для профілактики роїння бджолярі використовують у теплицях сім'ї з молодими однорічними матками — вони не схильні до роїння в перший сезон, що економить час на догляд. Проте ройовий стан все одно може виникнути, якщо у вулику накопичиться надлишок молодих вільних бджіл. Таке трапляється через зліт бджіл до крайніх теплиць або якщо бджоляр сам перепідсилить сім'ю розплодом, створивши гігантський «медовик». Щоб цього уникнути, від сильних сімей роблять відводки.

1. Дочекайтеся, поки сім'я займе не менше 10 рамок.
2. Заберіть із вулика 3–4 рамки з печатним розплодом і бджолами, що сидять на них.
3. Додатково струсіть у новий відводок бджіл ще з 2–3 рамок.
4. Сформуйте окремий відводок, знижуючи навантаження на материнську сім'ю.

Сірі гірські кавказькі бджоли та їхні помісі при появі на вулиці сильного медоноса швидко переключаються на нього і відлітають із теплиці. Карпатська порода менш схильна до цього і стабільніше працює на запиленні тепличних культур.

При цьому повної втрати бджіл на зовнішніх медозборах побоюватися не варто, якщо розмір вильотних отворів не перевищує стандартних габаритів. Через малий отвір мобілізовані на вулицю молоді бджоли не можуть масово знайти вихід, завдяки чому основна частина сім'ї залишається працювати в теплиці.