Закон сукупної дії факторів життя рослин в агрохімії

Кожен агроном знає: неможливо отримати максимальний урожай, просто збільшивши норму внесення одного добрива або посиливши полив. Усі фактори життя рослин — світло, тепло, вода та елементи живлення — працюють у тісній взаємодії. Це і є закон сукупної дії факторів. Максимальна віддача від будь-якого агроприйому можлива лише тоді, коли посіви повністю забезпечені всіма іншими ресурсами.

У польових випробуваннях учені спробували математично виразити цю залежність. Виявилося, що прибавка врожаю залежить від кожного фактора росту і пропорційна різниці між максимально можливим і фактично отриманим урожаєм. На основі дослідів були виведені коефіцієнти використання окремих факторів життя рослин:

• Коефіцієнт дії азоту (N) — 0,2
• Коефіцієнт дії фосфору (Р2О5) — 0,6
• Коефіцієнт дії калію (К2О4) — 0,4
• Коефіцієнт дії магнію (Мg2О) — 2,0 на 1 мм опадів

Ефект компенсації: як живлення допомагає економити воду

На практиці сукупний вплив факторів відрізняється від їхнього простого підсумовування. Зміна однієї умови неминуче тягне за собою зміну інших. В оптимальному поєднанні спрацьовує так званий ефект компенсації. Наприклад, застосування добрив підвищує концентрацію поживних речовин у ґрунтовому розчині. У результаті рослини витрачають значно менше вологи на створення органічної речовини.

Це підтверджують результати польових дослідів з озимою пшеницею сорту Безоста-1. Дослідники порівняли показники загальної витрати вологи та врожайності на різному агрофоні. Підсумкові дані наочно ілюструють закон компенсації.

Дотримання вимог цього закону має вирішальне значення для практики. Воно необхідне як для отримання високих стабільних урожаїв, так і для відтворення родючості ґрунту. Збалансований підхід дозволяє найбільш повно розкрити потенціал культури.