Роль органічних добрив у підвищенні родючості та врожайності ґрунтів

Як органіка впливає на властивості ґрунту та врожайність

Інтенсивне мінеральних добрив">застосування мінеральних добрив не знижує цінність гною. Навпаки, при активній хімізації роль органіки лише зростає, оскільки вона комплексно впливає на систему «ґрунт — мікроорганізми — рослина». Органічні добрива не тільки забезпечують культуру живленням, але й слугують головним джерелом поповнення гумусу.

У ґрунті протікають два паралельні процеси. Близько 75 % сухої речовини внесеної органіки повністю мінералізується, забезпечуючи рослини швидкими елементами живлення, а решта 25 % йдуть безпосередньо на гуміфікацію. Так, при внесенні 20 т/га гною за рахунок процесів гуміфікації утворюється близько 1,0–1,2 т/га чистого гумусу.

• Азот (N) з 20 т/га гною — 100 кг
• Фосфор (P2O5) з 20 т/га гною — 50 кг
• Калій (K2O) з 20 т/га гною — 120 кг
• Кальцій з 20 т/га гною — 80 кг
• Накопичення гумусу від 1 т гною — 35–50 кг/га
• Норма для росту гумусу на 1% за 5 років — не менше 100 т/га щороку

Внесення гною суттєво покращує фізичні та фізико-хімічні властивості ріллі. Легкі піщані та супіщані ґрунти стають більш зв'язними, краще утримують вологу та елементи живлення за рахунок підвищення поглинальної здатності та буферності. Важкі глинисті ділянки під дією органіки розпушуються і легше піддаються механічному обробітку. При систематичному застосуванні гною знижується кислотність ґрунту та підвищується ступінь його насиченості основами.

Крім того, розкладання органічної речовини насичує ґрунтове повітря вуглекислим газом. Це покращує повітряне живлення рослин, а вуглекислота, що виділяється, переводить важкодоступні мінеральні сполуки ґрунту в засвоювану для коренів форму. Також з органічними добривами в ґрунт надходять природні стимулятори росту — ауксини, гетероауксини та гібереліни.

Інтеграція органіки в систему живлення та екологічна роль

Органічні добрива допомагають знизити екологічні ризики при інтенсивному землеробстві. Вони переводять залишкові кількості пестицидів, важких металів та радіоактивних речовин у недоступні для рослин сполуки. Це підвищує санітарну роль ґрунту, згладжує наслідки несприятливих погодних умов та підвищує якість врожаю, що збирається.

Однак низька концентрація діючих речовин обмежує логістику органіки. Її невигідно возити на великі відстані, тому гній та інші види органічної сировини зазвичай використовують локально — в межах господарства або поблизу місць отримання. Повноцінне живлення поля будується на поєднанні місцевих органічних добрив із мінеральними туками, які легко транспортувати та дозувати.

Такий комбінований підхід дає максимальний агрономічний результат. Спільне внесення дозволяє повторно залучати в оборот елементи, винесені з урожаєм, і суттєво підвищує віддачу від хімічних туків.

До ключових органічних добрив, які можна використовувати в господарстві, належать:

• гній;
• гноївка;
• торф;
• пташиний послід;
• фекалії;
• солома;
• озерний (ставковий) мул;
• відходи сільськогосподарського виробництва, промисловості та міст.