Видовий склад бур'янів у насадженнях суниці та малини в Білорусі

Ю. М. Переверзєва, Н. А. Дмитрук, В. С. Комардіна

Вступ. У Білорусі загальна площа ягідних насаджень становить 13,3 тис. га, при цьому на садіння суниці садової припадає близько 10 тис. га, а малини літньої – близько 2 тис. га. Одним із найважливіших факторів, що обмежують ріст урожайності в умовах інтенсифікації рослинництва, є висока забур'яненість плантацій. У перші роки після садіння культури слабко конкурують із бур'янами, в результаті культурні рослини відстають у рості, а іноді й гинуть. Збитки, що завдаються бур'янами врожаю ягід, сягають 10–20 %, а при високому ступені забур'яненості втрати врожаю можуть досягати 28 %. Бур'яни не тільки суттєво знижують урожай і якість ягід, а й сприяють поширенню шкідників і хвороб, збільшують витрати на догляд за рослинами та ускладнюють збирання врожаю.

На плантаціях малини літньої та суниці садової в Білорусі зустрічаються понад 300 видів бур'янів, із них близько 40 видів є найбільш поширеними. Найменшим видовим складом відрізняються насадження на сухих дерново-підзолистих і дерново-карбонових ґрунтах легкого механічного складу.

Цілеспрямовані дослідження щодо вивчення видового складу бур'янів у насадженнях малини літньої та суниці садової в республіці дотепер не проводилися, у літературі є лише фрагментарні відомості про їх поширеність. У зв'язку з вищевикладеним метою наших досліджень було вивчення видового складу бур'янів у насадженнях малини літньої та суниці садової, яка своєю чергою слугуватиме основою для формування асортименту найефективніших гербіцидів.

Матеріали та методи проведення досліджень. Оцінка забур'яненості насаджень суниці садової та малини літньої проводилася у 2021–2023 рр. у господарствах Мінської – РУП «Інститут плодівництва», ДП «Восход» і КФГ «Антей сад»; Гродненської – у СПК «ім. В.В. Кремка», СПК «Племзавод Россь» і філія «Поречанка» ВАТ «Гродненський м'ясокомбінат»; Брестської – ЛПК «Крачевського»; Вітебської областей – РУП «Толочинський консервний завод».

Видовий склад і чисельність бур'янів визначали на кожній плантації до 5 га по діагоналі шляхом накладання 4 облікових рамок площею 0,25 м2.

Чисельність (окремих видів, їхніх груп, усіх бур'янів) визначали як кількість стебел рослин, що припадають на одиницю площі (1 м2), і розраховували за формулою: a

S де А – чисельність бур'янів, шт./м2; a – кількість зустрінутих стебел рослин; S – загальна облікова площа, м2.

Ботаніко-біологічні ознаки бур'янів встановлювали згідно з визначниками.

Результати досліджень. Видове різноманіття бур'янів у насадженнях малини літньої та суниці садової було представлено 36 видами, видовий склад бур'янів відрізнявся залежно від культури.

У насадженнях суниці садової чисельність бур'янів у середньому за три роки досліджень становила 358,0 шт./м2, з них багаторічних – 197,1 шт./м2, однорічних – 160,9 шт./м2. Домінуючими видами протягом трьох років були: кульбаба лікарська (61,9 шт./м2), пирій повзучий (46,0 шт./м2), конюшина повзуча (40,0 шт./м2), просо куряче (37,0 шт./м2), глуха кропива пурпурова (31,8 шт./м2) і тонконіг однорічний (20,3 шт./м2). Нижчою була забур'яненість зірочником середнім (17,7 шт./м2), геранню круглолистою (17,0 шт./м2), хвощем польовим (15,0 шт./м2) і лободою білою (11,7 шт./м2). Чисельність інших видів бур'янів коливалася від 0,9 шт./м2 (жовтозілля звичайне) до 8,2 шт./м2 (берізка польова).

Таблиця – Видовий склад і чисельність бур'янів у насадженнях малини літньої та суниці садової (маршрутні обстеження, 2021–2023 рр.)

Чисельність бур'янів (шт., стебел/м2)

Суниця Малина садова літня

Багаторічні Вероніка дібровна (Veronika chamaedrys L.) 4,5 7,0 Берізка польова (Convolvulus arvensis L.) 8,2 Горошок мишачий (Vicia cracca L.) 3,4 0,5 Конюшина повзуча (Trifolium repens L.) 40,0 Кропива дводомна (Urtica dioica L.) - 2,2 Льонок звичайний (Linaria vulgaris Mill.) 7,1 Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale Wigg.) 61,9 13,0 Осот польовий (жовтий) (Sonchus arvensis L.) 1,0 4,2 Бодяк польовий (Cirsium arvense (L.) Scop.) 2,3 1,0 Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.) - 0,5 Полин гіркий (Artemisia absinthium L.) - 7,3 Полин звичайний (Artemisia vulgaris L.) - 3,5 Пирій повзучий (Elytrigia repens (L.) Nevski) 46,0 27,2 Деревій звичайний (Achillea millefolium L.) - 2,0 Хвощ польовий (Equisetum arvense L.) 15,0 Щавель кінський (густий) (Rumex confertus Willd.) 5,0 0,5 Щавель малий (Rumex acetosella L.) 2,7 Всього 197,1 68,9

Однорічні Галінзога дрібноквіткова (Galinsoga parviflora Cav.) 3,1 Герань круглолиста (Geranium rotundifolium L.) 17,0 Герань розсічена (Geranium dissectum L.) - 0,5 Гірчак почечуйний (Polygonum persicoria L.) 3,3 Дріма біла (Silene pratensis (Rafn) Godr.) - 13,3 Зірочник середній (Stellaria media (L.) Vill.) 17,7 Жовтозілля звичайне (Senecio vulgaris L.) 0,9 Лобода біла (Chenopodium album L.) 11,7 Непритреба канадська (Erigeron canadensis L.) 6,5 2,6 Тонконіг однорічний (Poa annua L.) 20,3 38,7 Незабудка польова (Myosotis arvensis (L.) Hill.) - 3,7 Грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris 1,4 16,9 (L.) Medik.) Підмаренник чіпкий (Galium aparine L.) - 3,0

Чисельність бур'янів (шт., стебел/м2)

Ефективний захист ягідних насаджень вимагає точного знання структури бур'янового фітоценозу. За даними маршрутних обстежень, проведених у 2021–2023 роках, видовий склад і щільність забур'яненості плантацій суниці садової та малини літньої мають принципові відмінності. Всього в посадках цих культур виявлено 36 видів бур'янів, що належать до 16 родин. Розуміння цих особливостей допомагає агроному точно підібрати схему гербіцидних обробок і спланувати механічний обробіток ґрунту.

• Забур'яненість суниці (макс.) — 358,0 шт./м²
• Забур'яненість малини (макс.) — 175,0 шт./м²
• Частка дводольних на суниці — 76,8 %
• Частка дводольних на малині — 62,3 %

Суниця садова: засилля багаторічних дводольних видів

На плантаціях суниці садової бур'яни представлені переважно багаторічними дводольними видами. У загальній структурі забур'яненості дводольні становлять 76,8 %, з яких 24,0 % припадає на стрижнекореневі багаторічники і 22,0 % — на коренепаросткові. Однорічні дводольні бур'яни займають 28,0 % (з переважанням ярих видів — 15,6 %). Однодольні види становлять 11,3 % (в основному однорічні ярі з домінуванням проса курячого), а на частку спорових бур'янів припадає 4,2 %.

Найбільшим видовим різноманіттям на суниці характеризуються родини айстрові (7 видів) і злакові (3 види). Родина гречкові представлена трьома видами (щавель кінський, щавель малий, гірчак почечуйний), а бобові (конюшина повзуча, горошок мишачий) і ранникові (вероніка дібровна, льнянка звичайна) — двома. При цьому родини фіалкові (фіалка триколірна) і гвоздичні (зірочник середній) представлені лише одним видом кожна.

Малина літня: переважання однорічних зимуючих бур'янів

У насадженнях літньої малини максимальна забур'яненість становить 175,0 шт./м², при цьому переважають однорічні види — 106,1 шт./м² (на багаторічники припадає 68,9 шт./м²). Домінуючою групою також залишаються дводольні бур'яни (62,3 %), у структурі яких однорічні займають 38,5 %, а багаторічні — 23,8 %. Серед багаторічних дводольних зафіксовано стрижнекореневі види (9,4 %). При цьому з однодольних бур'янів переважають зимуючі види, на частку яких припадає 22,1 %.

Родина айстрові на малині представлена 9 видами, злакові — 2 видами. Родини фіалкові (фіалка триколірна, фіалка польова) і гвоздичні (рясенка дерниста, кукіль білий) представлені двома видами кожна, а бобові (горошок мишачий), гречкові (щавель кінський) і ранникові (вероніка дібровна) — лише одним. Чисельність малопоширених видів варіює від 0,5 шт./м² (горошок мишачий, пижмо звичайне, щавель кінський, герань розсічена) до 4,2 шт./м² (осот польовий).

• Тонконіг однорічний (38,7 шт./м2)
• Пирій повзучий (27,2 стебел/м2)
• Грицики звичайні (16,9 шт./м2)
• Фіалка польова (15,6 шт./м2)
• Кукіль білий (13,3 шт./м2)
• Кульбаба лікарська (13,0 шт./м2)

Виявлено високу частку дводольних бур'янів (62,3 %). Отримані дані щодо видового різноманіття бур'янів у насадженнях суниці садової та малини літньої послужать надалі для формування асортименту потенційно ефективних гербіцидів.

Алієв, Т. Г.-Г. Система застосування гербіцидів у плодово-ягідних насадженнях Центрально-Чорноземної зони / Т. Г.-Г. Алієв // Науково обґрунтовані технології хім. методу боротьби з бур'янами в рослинництві різних регіонів РФ / Ю. Я. Спірідонов, В. Г. Шестаков; ВНДІФ. – Голіцино: РАСГН-ВНДІФ, 2001. – С. 231–242.

Жбанова, О. В. Ефективність різних конструкцій промислових насаджень суниці садової в ЦЧР РФ: дис. … канд. с.-г. наук: 06.01.08 / О. В. Жбанова. – Мічурінськ; Наукоград, 2017. – 161 арк.