Вплив освітленості та температурних умов на мікроклімат теплиць

Освітленість сягає максимального значення навесні та влітку (11 000—40 000 лк), мінімального — восени та взимку (100—11 000 лк). Співвідношення між інтенсивністю сонячного випромінювання, Вт/м², і освітленістю, лк, визначається переліченими вище факторами. Для 60° пн. ш. 1 Вт/м²=15—50 лк.

Отримання достатньої кількості освітлення є необхідною умовою для вирощування рослин. Останні здатні використовувати лише видиму частину спектра сонячного випромінювання (близько

46 % усієї енергії, що надходить). Різним рослинам потрібна й різна освітленість для забезпечення оптимальних умов росту (див. гл. 7). Вирішальне значення має тривалість періоду, протягом якого рослини отримують енергію. У зв'язку з цим при проектуванні теплиці необхідно звернути особливу увагу на те, щоб забезпечувалося потрапляння до неї світла навесні та восени:

Місячні коливання температури. У різний час року в різних районах Фінляндії спостерігаються значні коливання температури зовнішнього повітря.

Найкраще уявлення про температурні умови в різні місяці можна отримати на підставі даних про усереднену температуру. Для вирощування рослин найбільш важливі так звані стійкі дані про температуру і сонячне випромінювання. Це дозволяє визначити періоди, в які температура повітря буде нижчою або вищою за відоме значення, що дає можливість отримати інформацію про тривалість і ймовірність граничних температурних умов. У табл. 2.6 наведено дані про стійкість погодних умов, температуру і енергію сонячного випромінювання для міст Гельсінкі, Ювяскюля і Соданкюля.

Таблиця 2.5. Усереднена температура, °С, для міст Гельсінкі, Ювяскюля і Соданкюля (1901—1960)

Місто Січень Лютий Березень Квітень Травень | Червень Гельсінкі —5,3 —5,9 —2,9 2,7 8,8 | 13,9 Ювяскюля —8,4 —8,6 —4,6 1,8 8,3 1 13,5 Соданкюля | —13,3 | —13,4 —8,9 —2,3 | 4,5 1,3

Продовження табл. 2.5 `. р Верс-

_ Місто Липень | Серпень ень | Жовтень | Листопад | Грудень | За рік Гельсінкі 17,41 15,9] 1,2 5,7 1,2 1—9,6 5,00 Ювяскюля | 16,5 | 14,3 9,3 3,5 | —1,3 | 5,7 3,22 Соданкюля | 14,6 | 11,5 | 65,9 |—0,9 | —6,9 1—10,6 1 —0,74

Добові коливання температури. Найбільша різниця температур вдень і вночі спостерігається в літні місяці, а саме, у червні та липні, найменша — у грудні та січні. Усереднена добова різниця температур для Гельсінкі в липні становить

‘изниЗчгоХ хе обо: а инивииуб цоньонио> зо. винокиАзоопогио и эхАиеоя заАледонно] ‘95 вннкот1 д ыы тт 96 9'56— | 145 195 6'91— | 685 815 6'6— | 001 3? 8'61— | 885 061 0*81— | $5 991 1‘/— 8 от [53 121— | 688 591 0*11— |. 085 т 9'9— 3 96 86 9*6 9/1 19 ‚ 6 Т-- 761 80т 5 ЕЕН 945) 78 2 8°Т 591 55 6“? 605 09 0'2 3.88 9 ‘| 96 вл 55 8*8 15 и 82 8. 98 5 _ 0$ [6У $5 $1 195 19 6:6 т чФовон 159 58 0'/1— | $ 99 6'9— 298 889 8'ё— | сев. 39 1'61— | 668 90$ 8*8— 399 992 0°0 е: 798 не 16— | 598 796 9'5— | 509 18 тт 9. 768 155 5'0— | 168 598 6*6 693 618 0*1 в5н\Г945) $98 805 6'9 $89 665 $?‘ 6 999 87Р РП $ ТОР $95 91. 679 188 “01 989 И» 9°5т 8 УЕ 945 8 8 179 005 9 014 178 0* 1 т чдовтяо 91 СР 6. 05/ 756 $ 196. И 9? | 6/8 8601 0°1— 988 | 068 3*5 От $96 5'9 [5 106 то 5‘0 216 996 у‘е 1901 УТС 11 3 066 19/ 1 9 С 196 8. $60т 815 ии [3:51 тот 9т8 9°1 Отт Т95т Е ТР 561 р’ ОТ 3 1901 106 +5 8“ 8611 5‘ 91 У6Р1 6851 РТ 8 351 097 88 0851 НА ЗИ: [3 С005 8' 61 й ч4овтна”) 65СтТ „<Е9Т 5*3 1891 816 5.8 19 2661 ®И |

ПА 98тт #'9 [13:1 808 8551 8°6 89 179Т 1151 $ 3591 8151 6'9 7691 1371 6*6 7991 00лт 9 3 - 9291 ЭТ “И 6291 8705 3° ВТ 9691 0055 2‘ 91 вин!) 1881 `-| $886 1*9Т 16221 4965 6'/1 691 $666 861 3 6/1 8986 Г С9т. 6058 0'61 пт 90/8 0°05 $ 99 0798 8‘61 8821 9188 0*15 0891 о6ЕР 915. | 12&ву 6355 - рыл 8'9 1616 У 6'6 9655 С0У1 8. п | 6966 | 0881 0'8 9666 АТ |. 6*0Т ЗР1 от9т 6 51 8 5676 1905 218 Ч15б ВРУТ И 9616 СУЗТ 361 ы 6955 8695 | ДЕ $055 7885 <. 91 8161 796Е 9*91 ввнуГд). 1805 6788 3'6Т 1405 5966 р. бт тот $Р9? 0'05 3 1906.| 9/57 8'05 $018 6т6Е 505 1991 157 6'05 $ `868Т | 78% 156 с661 973? 8°15 6591 Оби ° 555 || чот 7986 $691 - 1 6165 6995 9'9 6961 1615 18 | 2945 9671 1'8 6666 5265 08 $816 7195 9*°6. 5 19/5 <9УТ 1 2085. 1755 0'6 $т6б 6/85 9*° 01 3 6675 _ $985 хи 2956 55Е 0 1805 580$ 5‘ 91 вин 94) ЗНОМ о —. о ва. олоивёи о чвадь “иво а олойк4и еда о, ва | °`омв4и о ева. -вФэцио и -вЧэпио т:. -едэшиз т. ь-2а кинИэ4 ь-1а _ | вивиз95 ь.1а | Вени 45 > РоидэП пи9эу{ ‘винзьАкеИ виздэне ‘вчнэвАиеи виу4эне ‘БинНэьАкеЕН ви-аэне: киогиниНоо) «Иов аО] ияниэчиэх

8°5 2*0 1% 90 0 тт 1“ 6‘0 8“. 8*0 6*0

8'0 6'0 5'9 6*5 [9 67 6 у‘ 88

3 6 У 8 9 0т 9*6 $6

3 61 93° У 0'55

| 3% 815 ув 9‘9е 555. 9*65 6°58 0*61 9*61 8*16 5*95 595 8*56 1185 1106 6*55 6*91 9*95 0*26 Ки 9'85 9 8*9т [37 9'2е 0°81 8'88. 8'6 [у В 1168 6* 68 и _ 90 | 18 т 8*56 015 6 516 0*85 6*01

1'3 8°6 0°2.

чЕ0 ОЭ НЧ еми8 > Мол 9594

0*3 6*ё “ВТ 6*18 6*96 51 1*е. | Мол ы тт 9961 % ‘в 5 цогоодох> эннзмомодпова. | Э/м ‘Ча. по |оонб | #9 | 3 [| | т | ченнл #704 ключ и Нойот ди ‘валов чо4омо

БЕОБОБЕО1 ‘ихыизчиоХ похобол БУМ иннзьтие сини ой» хи и 4108 огзойомь оннокоиобиова (62а ‘ъбон та} млабиунлии и иннотхойл ‘изетиуонно очитонох и омеоииО1, | пни циииАЫВЬь 8 5 1465— | чи 69 | 6'5—| 69 91 | 9'91— | 4 1 5.65— | ЭП 9 |9 | т УГ | 0:9 $ $ 1 9'95— | 2: 59 1. 65— | 581 # | 6в'91— Я 8 т 1'1— | 28 6 | 6.1 | 88 95 $'— | №5нмэво 81 0 ['1— 18 81 #0 29 #5 15. 3 УТ. 0 $0— 64 |: О А ы 85 ув $ ' Т. 0 80 78 $ 95 ТЕ я 7 т ззозхе!! иво озониаи Эе ‘Аз -икезова озонибо Зо ‘4: дыззова оли Оз ‘чад: -юбацио у „одэцлот — -обецизх ь 3 Ре) ь р) ь29 иии\у9Ч5 |;142 ‘овен и, нии зьдиеи нифене ‘ынезьдиен Бнзаэве ииноьдиви уноне |’ ЕГОУНВИ 05 кои ациизчиох

9 уд авнежуосой близько 8°С (амплітуда 3,79°С), а в грудні — близько 1°С (амплітуда 0,36 °С).

Ті самі закономірності в коливаннях температури виявляються в теплиці. Добова різниця температур залежить не тільки від погоди, а й від здатності теплиці акумулювати теплоту. Найвища денна температура спостерігається в усі місяці в період з 14 до 16 год, найнижча встановлюється взимку між 7 та 9 год ранку і влітку між 3 та 5 год ночі.

Швидкість вітру. У табл. 2.7. наведено дані про швидкість вітру для трьох районів Фінляндії в різний час року; Швидкість вітру залежно від місцевості коливається в досить широких межах, причому восени та взимку вона найвища. У прибережних районах країни швидкість вітру вища, ніж у внутрішніх.

Напрямок вітру. Основні напрямки вітру в різних районах Фінляндії змінюються залежно від пори року. Найбільш загальні напрямки неможливо вказати хоча б тому, що на зміну швидкості та особливо напрямку вітру сильний вплив мають рельєф місцевості, рослинність, щільність забудови тощо. Тому для з'ясування панівних напрямків вітрів необхідно виконати дослідження безпосередньо на даній ділянці або в даному районі протягом достатньо тривалого часу або провести опитування жителів цієї місцевості,

Охолоджувальна дія вітру на теплицю. Ця дія вельми велика і проявляється двома способами:

з підвищенням швидкості вітру інтенсифікується процес теплопередачі, особливо від скляних поверхонь з незадовільною теплоізоляцією (шляхом конвекції). При сильному вітрі цей фактор може зрости у 5 і навіть 10 разів порівняно з безвітряною погодою.

потоки повітря на зовнішній поверхні теплиці створюють різницю тисків, що своєю чергою призводить до виникнення локальних потоків повітря в усіх місцях розгерметизації між елементами конструкцій теплиці. |

З ростом швидкості вітру збільшується кількість повітря, що виходить з теплиці, що також призводить до великих тепловтрат.

Природну здатність засвоювати сонячну енергію природа реалізує за допомогою рослинності, яка в результаті хімічної реакції перетворює енергію сонячного випромінювання на біомасу. У процесі фотосинтезу ґрунтова вода, наявний у повітрі двоокис вуглецю (вуглекислий газ) і сонячне світло, головним чином за допомогою хлорофілу, що міститься в листках рослин, перетворюються на вуглеводи, в результаті чого виділяється і переходить в атмосферу кисень. Вуглеводи являють собою основні речовини рослин, що містять у хімічно зв'язаному вигляді сонячну енергію.

Вуглеводи є будівельними речовинами рослин і містять у собі енергоресурси для живлення як людини, так і тварин. У результаті засвоєння цих поживних речовин вивільняється енергія, яка йде на підтримання необхідної температури, роботу м'язів і здійснення багатосторонньої функціональної діяльності організму.

У лісах Фінляндії щороку виростає деревна маса, енергетичний потенціал якої відповідає приблизно 17 мегатоннам умовного палива. Це близько до загальних потреб Фінляндії в енергоресурсах, які в цей час становлять близько 25 мегатонн у.п. Однак деревина потрібна не тільки для вироблення енергії. Промисловість Фінляндії використовує близько 60 % щорічно виробленої деревної маси. Якби іншу частину деревної маси, тобто близько 40 %, можна було використовувати як енергоресурси, то це відповідало б приблизно 7 мегатоннам у.п., або майже 60 % нинішнього імпорту нафти.