Азот є ключовим елементом живлення рослин, проте його ефективне засвоєння обмежене фізико-хімічними процесами трансформації у ґрунті. Втрати цього елемента при внесенні добрив знижують урожайність та економічну віддачу від агротехнічних заходів. Розуміння динаміки азотного режиму, факторів його вимивання та випаровування критично важливе для практикуючих агрономів та фахівців, що прагнуть оптимізації живлення сільськогосподарських культур та збереження родючості ґрунту.
Ця добірка об'єднує наукові та прикладні матеріали, що розкривають шляхи підвищення ефективності азотних добрив. У статтях розглянуто механізми використання інгібіторів нітрифікації, методики розрахунку балансу поживних речовин та особливості застосування різних видів добрив: від сульфату амонію та аміачної селітри до органічних форм, включаючи гноївку та пташиний послід. Читачі знайдуть інформацію про технології змішування добрив, правила їх внесення у сівозмінах та вплив азотних сполук на агроекосистему. Матеріали також торкаються теоретичних основ вітчизняної агрохімії, що дозволяє системно підійти до вирішення завдань раціонального управління азотним обміном на польовому рівні.