Система та переваги основного обробітку ґрунту під ярові культури

Зяблева або весняна оранка: як спланувати обробіток ґрунту під ярі культури

Основний обробіток ґрунту">Основний обробіток ґрунту під ярі культури — це перший і найглибший етап підготовки поля після збирання врожаю попередника. Саме осінній (зяблевий) обробіток визначає структуру орного шару, допомагає накопичити вологу та покращує фітосанітарний стан поля. Перенесення цих робіт на весну знижує продуктивність техніки та призводить до втрати накопиченої за зиму вологи.

Систему осіннього обробітку налаштовують індивідуально під кожне поле. Агроному необхідно врахувати попередника — чи то зернові, просапні або багаторічні трави. Також важливо оцінити ґрунтово-кліматичні умови: гранулометричний склад, рівень вологості, загрозу ерозії. Виходячи з цього, обирають спосіб і глибину обробітку: полицевий, безполицевий, чизельний, поверхневий або комбінований.

Після збирання врожаю озимих та ярих зернових культур поле зазвичай виявляється ущільненим, засміченим бур'янами та зараженим патогенами. Вибір схеми обробітку залежить від ступеня засміченості та типу ґрунту. Для відновлення орного горизонту застосовують чотири основні схеми:

• лущення стерні та наступна оранка;
• лущення стерні, оранка та поверхневі обробітки;
• оранка та поверхневі обробітки;
• безполицева оранка та поверхневий обробіток.

Технологія обробітку: від лущення стерні до регулювання глибини

Лущення стерні після культур суцільної сівби — обов'язковий стартовий етап осінніх робіт. Ця технологічна операція запускає послідовний ланцюжок процесів для очищення та відновлення орного горизонту. Проводити її потрібно відразу після збирання врожаю попередника.

1. Розпушування верхнього шару ґрунту культиватором-лущильником для покращення доступу повітря.
2. Підтягування вологи з нижніх горизонтів ґрунту до верхнього шару.
3. Спровоковане проростання насіння бур'янів під впливом тепла та вологи в серпні — вересні.
4. Знищення масових сходів бур'янів наступною зяблевою оранкою або повторним лущенням.

Загортання рослинних решток плугами з передплужниками надійно ховає інфекцію в глибині ґрунту. Це призводить до загибелі збудників іржі, кореневих гнилей, борошнистої роси, сажки та ріжків. Лущення в серпні — вересні також різко знижує чисельність шкідників в орному шарі. Під час обробітку знищуються личинки хлібного пильщика, що зимують у стерні зернових культур, що захищає майбутні посіви ячменю, жита та пшениці. Крім того, цей період збігається з линянням та заляльковуванням дротяників — вивернуті на поверхню ніжні лялечки коваликів швидко гинуть від висихання, птиці та хижих комах.

У кліматичних умовах Білорусі найкращим часом для зяблевої оранки вважаються серпень і вересень. Ранній обробіток зберігає оптимальну структуру орного горизонту, забезпечує гарну крихкість ґрунту та дозволяє накопичити більше вологи до весни. Завдяки теплу в ранні строки в ґрунті активно тривають біологічні процеси, накопичуючи доступні форми живлення для майбутніх культур. Крім того, рання оранка провокує проростання бур'янів, які потім гинуть від морозів разом із частиною шкідників та збудників хвороб.

• Глибина безполицевого обробітку — 10–12 см
• Глибина оранки після кукурудзи — 20–22 см
• Період зяблевої оранки в Білорусі — серпень — вересень
• Період збирання врожаю просапних культур — вересень — жовтень

Строки оранки необхідно коригувати залежно від механічного складу ґрунту. Глинисті та суглинкові ділянки вимагають більш раннього зяблевого обробітку. Легкі за гранулометричним складом ґрунти доцільно орати пізніше.

Безполицева альтернатива та обробіток після просапних культур

На окультурених полях, чистих від багаторічних бур'янів, класичну зяблеву оранку під картоплю, кукурудзу, гречку та ярі зернові можна замінити безполицевим обробітком на глибину 10–12 см. Для цього застосовують важкі дискові борони, чизельні культиватори або полицеві лущильники. Цей прийом ефективний за умови весняного внесення органічних добрив">внесення органічних добрив. Польові дослідження підтверджують, що під овес і ячмінь безполицевий обробіток дає таку ж урожайність, як і класична полицева оранка.

1. Проведіть перший безполицевий обробіток ґрунту одразу після збирання врожаю попередньої культури.
2. Дочекайтеся появи масових сходів бур'янів на лущеному ґрунті.
3. Виконайте повторний обробіток у другий слід.

Горох і вика залишають після себе добре структурований, пухкий ґрунт, захищений від ущільнення та чистий від бур'янів завдяки розвиненому листовому пологу. Після їх якісного збирання врожаю можна спростити систему обробітку ґрунту, обмежившись чизелюванням або дискуванням. Однак люпин на насіння збирають значно пізніше. За наявності бур'янів після нього може знадобитися повноцінна оранка плугом із передплужниками.

Після кукурудзи, льону, цукрового та кормового буряку, а також картоплі зяблевий обробіток проводять у вересні-жовтні. Через пізні строки спровокувати та знищити сходи бур'янів восени вже не вдасться. Тим не менш, інтенсивна технологія вирощування просапних культур із застосуванням гербіцидів та міжрядних обробітків зазвичай залишає поля чистими та пухкими. Фінальний вибір технології зябу тут залежить від якості збирання врожаю, вологості ґрунту, обсягу пожнивних решток та забур'яненості.

Після збирання врожаю цукрового та кормового буряку ґрунт залишається сильно ущільненим колесами збиральних і транспортних машин, а на поверхні поля лежать рослинні рештки. Оптимальний спосіб основного обробітку в цьому разі — оранка на глибину трохи меншу за звичайну. Вона дозволяє загорнути рештки буряку в ґрунт і якісно розпушити ущільнені ділянки. Якщо коренеплоди прибрані чисто, оранку можна замінити глибоким чизельним обробітком.

Ґрунт після збирання врожаю картоплі завдяки самій технології викопування залишається пухким. При якісному збиранні бульб полицева глибока оранка не потрібна. Її замінюють культивацією з боронуванням або чизельним обробітком на 14–16 см.

Підготовка ґрунту після багаторічних трав та льону

Поля після багаторічних трав відрізняються від ділянок після зернових чи зернобобових культур. У верхній частині орного шару утворюється дернина — щільно переплетена коренева система та органічні рештки. На відміну від зернових, коріння багаторічних трав здатне відростати після збирання врожаю. При цьому поукісні та кореневі рештки бобових культур містять багато азоту і покращують структуру ґрунту. Завдання агронома — підрізати дернину та створити умови для її розкладання без втрати поживних речовин. Щоб повністю загорнути дернину і запобігти її відростанню, використовуйте для оранки пласта плуги з напівгвинтовими або гвинтовими полицями.

Пласт багаторічних трав орють після другого укосу або використання отави. У цей період рослинні рештки розкладаються повністю, поживні речовини не вимиваються, а господарство отримує максимальний збір зеленої маси. Строки проведення робіт залежать від стану травостою та виду трав. Ізріджені та зарослі бур'янами поля обробляють якомога раніше. Пласт після злакових трав орють раніше, оскільки вони розкладаються повільніше за бобові, а після багаторічних бобових оранку проводять пізніше.

Зяблевий обробіток полів після льону залежить від забур'яненості ґрунту та технології збирання врожаю. Цю культуру розміщують по обороту або пласту багаторічних трав, тому поле повинно залишитися чистим від бур'янів і мати хорошу структуру. Спосіб обробітку обирають за ситуацією:

• Якщо соломку на полі не розстеляють, одразу після збирання врожаю проводять оранку або чизельний обробіток.
• При засміченні кореневищними та коренепаростковими бур'янами поле спочатку лущать, а потім орють плугами з передплужниками або углоснимами.
• Якщо соломку розстеляли одночасно зі збиранням врожаю, а тресту піднімали пізно, поле необхідно зорати.

• Глибина чизельного обробітку після картоплі — 14–16 см
• Оранка під льон по пласту трав — на 1–2 см мілкіше за орний шар
• Підйом пласта в північних районах — кінець серпня — перша декада вересня
• Підйом пласта в центральних і південних районах — друга — третя декади вересня