Оперативне планування режимів зрошення сільськогосподарських культур з урахуванням метеоумов

(N 00 О г-Н

О сд (N S (N СО

Колосові озимі 0,5 0,55 0,65 0,75 0,8 _ -

Колосові ярі 0,35 0,4 0,55 0,7 0,75 0,8 _ - -

Зернобобові 0,35 0,45 0,6 0,7 _ -

Картопля пізня 0,3 0,35 0,45 0,55 0,6 0,65 _ - -

Картопля рання 0,3 0,4 0,5 0,6 0,65 _ -

_ - - - 0,9

Кукурудза (зерно) 0,4 0,5 0,65 0,85 0,9

- - - 0,8

Кукурудза (силос) 0,35 0,4 0,55 0,7 0,75 0,8 _

Цукрові буряки 0,4 0,45 0,6 0,7 0,8 _ -

Кормові буряки 0,3 0,35 0,45 0,55 0,65 0,7 _ -

Столові буряки 0,3 0,35 0,4 0,5 0,6 0,65 _ -

Люцерна підпок _ - 0,8 ривна 0,5 0,55 0,65 0,75 0,8

Люцерна минулих _ - 0,9 років 0,5 0,55 0,6 0,65 0,75 0,8 0,85 0,9

Пасовище зрошува 0,6 не 0,4 0,45 0,55 0,6

Продовження табл. 20

Сума середньодобових температур повітря наростаючим підсумком від початку вегетації, ° С

Культура 8 о о

Однорічні трави 0,3 0,35 0,5 0,65 0,75 0,75

Багаторічні траво суміші 0,45 0,5 0,6 0,7 0,75 0,75

Капуста пізня 0,3 0,35 0,4 0,5 0,55 0,6 0,6

Капуста рання 0,3 0,35 0,45 0,55 0,6 0,6

Овочі (томати, огірки) 0,3 0,35 0,45 0,55 0,6 0,6

Овочі (цибуля) 0,3 0,35 0,4 0,45 0,5 0,5

ОПЕРАТИВНЕ ПЛАНУВАННЯ ПОЛИВІВ

Для отримання високих і сталих урожаїв на зрошуваних землях режими зрошення повинні враховувати біологічні особливості вирощуваних культур, місцеві кліматичні, ґрунтово-меліоративні, погодні та інші умови, а також способи, технічні засоби і технологію поливу. При цьому повинні враховуватися всі зміни, які неминуче виникають на зрошувальних системах у процесі експлуатації. В умовах нестачі зрошувальної води експлуатаційні режими зрошення повинні передбачати подачу економічно доцільних зрошувальних норм з урахуванням наявних водних ресурсів та пріоритетності зрошуваних культур.

Співвідношення між водозабором і водоспоживанням змінюється по роках із різним знаком. При цьому слід відзначити відносну стабільність фактичного водозабору на зрошення та площ фактично политих земель порівняно зі змінністю по роках нормативного водоспоживання на зрошення.

З одного боку, система обліку використання вод у зрошуваному землеробстві базується на недостовірних первинних даних про водоспоживання. Нерідко приймаються аналогічні попередньому року значення обсягів водозабору. З іншого, норми водоспоживання (групові, середньозважені за культурами та за площею) представлені недостатньо, оскільки визначаються за однією-двома опорними метеостанціями на досить значну і різнорідну територію адміністративної області.

Крім того, потребують уточнення площі фактично политих земель і структура зрошуваних посівів на кожен розрахунковий рік, що в даний час становить складність.

У ситуації, що склалася, основним резервом підвищення ефективності зрошення має стати раціональне й економне використання наявних водних ресурсів завдяки вдосконаленню технологій планування зрошення.

У досягненні цієї мети головна роль має бути відведена нормуванню водокористування.

Таким чином, окрім розробки науково обґрунтованих, диференційованих територіально і по роках режимів зрошення, необхідне створення спеціалізованої служби з реалізації цих режимів. Без вирішення цих питань та впровадження їх у виробництво подальше підвищення продуктивності зрошуваного землеробства видається проблематичним.

Для зрошуваних земель одним із пріоритетів є оперативне планування та управління поливами з оптимізацією строків і норм їх проведення.

Оперативне планування експлуатаційних режимів зрошення з використанням математичних моделей і комп'ютерної технології підвищує точність нормування обсягів подачі води на полив, забезпечуючи ефективність гідромеліорації на різних природно-ландшафтних територіях, адекватний вибір антропогенних впливів, екологічну рівновагу природного середовища та ресурсозбереження.

Для досягнення найбільшого ефекту від зрошення, особливо в умовах безперервного наростання дефіциту водних ресурсів, контроль вологості ґрунту сільськогосподарського поля та управління поливами мають проводитися систематично з такою періодичністю:

• у звичайні періоди: не рідше одного разу на п'ять днів;
• у періоди критичних фаз розвитку рослин: щодня.

Така періодичність оцінки ситуацій та вироблення управлінських рішень на майбутній (прогнозний) період дозволяє з високою надійністю оптимізувати строки і норми поливу на кожній поливній ділянці.

Для оперативного коригування експлуатаційних режимів зрошення та розрахунку доз внесення мінеральних добрив з поливною водою у ФДБНУ ВНДІ «Радуга» розроблені і продовжують удосконалюватися комп'ютерні програми. У 2008 р. створена і апробована комп'ютерна програма «Розрахунок динаміки агрокліматичних ресурсів та їх регулювання». Розрахунковий метод ґрунтується на оцінці рівняння водного балансу стосовно ґрунтового шару активного вологообміну.

Прибуткові та видаткові статті балансу визначаються таким чином: