Проблеми імпортозаміщення на ринку олійних культур Індії

Індія залишається одним із найбільших у світі імпортерів рослинної олії, закуповуючи з-за кордону майже половину від загального обсягу внутрішнього споживання. У сезоні 2023-24 показник імпорту склав близько 15,6 млн тонн, основними позиціями в яких стали пальмова, соєва та соняшникова олії. Щоб знизити залежність від зовнішніх постачань, уряд країни у 2024 році запустив програму National Mission on Edible Oils–Oilseeds (NMEO-Oilseeds) з бюджетом 10 103 крор рупій, метою якої є значне збільшення виробництва олійних культур до 2030-31 років.

Однак, як зазначають аналітики, одних цільових показників недостатньо, оскільки аграрії при виборі культур для сівби орієнтуються на рівень доходів, ринкові ризики та передбачуваність цін. Фермери в таких штатах, як Мадх’я-Прадеш, Раджастхан і Гуджарат, приймають рішення про вирощування сої, гірчиці або арахісу, виходячи з економічної ефективності. Часті зміни в торговельній політиці, тарифних ставках та імпортних митах створюють невизначеність, яка перешкоджає інвестиціям у розвиток сектору.

Постійне регулювання ринку, спрямоване на стримування інфляції та захист інтересів споживачів, часто дезорієнтує виробників і переробників. Через волатильність цін і раптові заходи державного втручання довгострокові бізнес-плани стають важкоздійсненними. Для досягнення цілей із самозабезпечення потрібне зміщення фокуса з простих планових обсягів на ринкові реформи. Це передбачає поліпшення доступу аграріїв до якісного насіння, розвиток місцевої інфраструктури переробки та зміцнення виробничих ланцюжків.

Успіх державної місії залежатиме від того, наскільки економічно привабливим стане вирощування олійних культур для фермерів, наскільки передбачуваним виявиться ринок для бізнесу, а також від можливості забезпечити доступні ціни для кінцевих споживачів без викривлення ринкових механізмів. У поточних умовах ключовим завданням для галузі стає узгодженість між заходами сільськогосподарської політики, правилами міжнародної торгівлі та інструментами захисту інтересів громадян.