Індія дозволила застосування аміаку в сільському господарстві для зниження імпорту сечовини

Згідно з офіційним повідомленням від 23 липня, в Індії дозволено виробництво «безводного аміаку» з вмістом азоту не менше 82% за вагою. Термін дії дозволу, виданого в межах наказу про контроль добрив від 1985 року, становить три роки. Ініціатива спрямована на вирішення проблеми високого попиту та обмеженої пропозиції сечовини, яка містить 46% азоту.

У разі успішного впровадження Індія стане четвертою країною у світі, поряд із США, Канадою та Австралією, що застосовує аміак безпосередньо в польових умовах. Основна технологічна складність полягає в необхідності вносити газ під ґрунт, що потребує створення спеціальної інфраструктури. Галузеві експерти вказують на високі ризики, пов'язані з можливою утечею газу під час транспортування та внесення, що ставить під сумнів привабливість проєкту для існуючих виробників сечовини.

Випробування нового добрива проводяться у 13 інститутах Індійської ради сільськогосподарських досліджень (ICAR). Попередні польові тести, проведені в сезоні рабі 2026 року під час вирощування рису прямим посівом, показали збільшення біомаси та поліпшення кольору рослин. Однак вчені відзначили нерівномірність росту посівів, спричинену складнощами під час внесення аміаку. Для широкого впровадження технології потрібна стандартизація методології внесення, особливо для культур, що вирощуються на затоплюваних площах, таких як рис і кукурудза, а також визначення часових інтервалів між обробкою та підготовкою ґрунту.

На сьогодні багато індійських заводів щороку виробляють від 2000 до 6000 тонн надлишків аміаку, які спрямовуються на потреби виробництва комплексних добрив. Паралельно уряд опрацьовує питання виробництва «зеленої» сечовини. В Андхра-Прадеш планується запуск пілотного заводу потужністю 150 тонн на добу, який інтегруватиме системи уловлювання вуглецю з електролізом води. Враховуючи, що для щорічного виробництва 12,7 лакх тонн сечовини потрібно близько 10 лакх тонн CO₂, потреба у промислових викидах вуглекислого газу залишається ключовим фактором для розвитку цієї галузі.