Боротьба з контрафактом пестицидів та перспективи АПК Індії
Повномасштабне впровадження Національної інтегрованої системи управління шкідниками (IPMS) здатне повністю позбавити індійських аграріїв проблеми підроблених пестицидів. Як повідомив Субхаш Чанд, який обіймає посаду секретаря Центрального комітету з інсектицидів та реєстрації (CIB&RC) при Міністерстві сільського господарства, база даних Національної IPMS гарантує автентичність продукції через офіційну дилерську мережу завдяки функціям відстеження.
Виступаючи в Нью-Делі на національній конференції, організованій організацією CropLife India, Субхаш Чанд закликав галузеву спільноту спільно розробити інструмент або додаток на базі штучного інтелекту. Така технологія допоможе фермерам розпізнавати шкідників і приймати обґрунтовані рішення щодо вибору потрібного препарату, дотримання строків і дозувань задля зміцнення відповідального захисту рослин.
Під час заходу CropLife India спільно з Yes Bank презентувала звіт «Інновації в секторі захисту культур». У документі прогнозується скорочення чистої посівної площі в країні на 10 відсотків до 2050 року через передачу земель під міські потреби. Окрім того, збиток урожаю від шкідників і хвороб оцінюється у 2 трильйони рупій. Автори звіту наголошують на необхідності підвищення урожайності з гектара шляхом запобігання подібним втратам на тлі посилення впливу кліматичних змін.
Для розвитку сектора в доповіді пропонується провести реформи: посилити цифровізацію, покращити фермерські консультаційні служби, простимулювати внутрішні науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи за допомогою програми Production-Linked Incentive (PLI), впровадити єдину ліцензію One Nation One Licence, що діє в усіх штатах, а також запровадити п'ятирічний захист регуляторних даних (RDP) для появи нових засобів захисту рослин.
На панельній дискусії керівники провідних компаній галузі обговорили довгострокові перспективи до 2035 року. Представники бізнесу відзначили важливість робототехніки, цифрових каналів, штучного інтелекту як драйвера зростання, комплексного підходу із застосуванням генного редагування та покращеного насіння, а також необхідність адаптації до кліматичних змін і розвитку орієнтованого на результат сільського господарства.