Агровольтаїка: поєднання рослинництва та генерації сонячної енергії

Концепція агровольтаїки (агрі-PV) передбачає встановлення сонячних панелей безпосередньо на полях, де вирощуються культури або здійснюється випас тварин. Така інтеграція допомагає аграріям диверсифікувати доходи, зберігаючи сільськогосподарське використання земель. Обладнання розміщується таким чином, щоб рослини отримували необхідне сонячне світло, але при цьому були захищені від перегріву в пікові години. Крім того, панелі перешкоджають надмірному випаровуванню вологи з ґрунту, а випари від самих рослин сприяють охолодженню фотоелектричних елементів, підвищуючи ефективність їх роботи.

Цей підхід стає відповіддю на критику використання орних земель під енергетичні проєкти. У Каліфорнії, в долині Сан-Хоакін, планується запуск масштабних проєктів на 70 000 акрів земель, що не використовуються через дефіцит води. Програма Valley Clean Infrastructure Plan компанії Golden State Clean Energy передбачає встановлення сонячних панелей потужністю до 21 ГВт та аналогічного обсягу систем накопичення енергії протягом найближчого десятиліття. Очікується, що реалізація 30–60 окремих проєктів дозволить забезпечити електроенергією понад 10 мільйонів домогосподарств.

У штаті Вірджинія уряд також вжив заходів зі стимулювання агровольтаїки, закріпивши офіційне визначення цього напрямку в законодавстві. Це має допомогти в реалізації закону 2020 року, що вимагає від двох найбільших комунальних підприємств штату розвитку відновлюваних джерел енергії сумарною потужністю понад 16 ГВт.

Європейські країни також проявляють інтерес до подібних технологій. Згідно з даними Об'єднаного дослідницького центру Європейської комісії, залучення лише 1% сільськогосподарських земель Європи під агровольтаїчні установки дозволить щороку виробляти сотні терават-годин електроенергії без шкоди для аграрного сектору. Про відповідні плани вже оголосила Греція, яка має намір розвинути 130 МВт потужностей агровольтаїки на своїй території.

Розвиток подвійного використання земельних ресурсів дозволяє фермерам зберігати виробничі площі в періоди посух та інших кліматичних викликів, забезпечуючи при цьому екологічні переваги та знижуючи конкуренцію за земельні ділянки.