Класифікація та фактори розвитку виробничої інфраструктури агропромислового комплексу

Класифікація та роль виробничої інфраструктури АПК

Інфраструктура — сукупність галузей і служб, що обслуговують основне виробництво.

Виробничу інфраструктуру складають підприємства та організації матеріально-технічного постачання, заготівель, виробничо-технічного і транспортного обслуговування, лінії передачі електроенергії, меліоративні та іригаційні споруди, інші галузі, що забезпечують нормальне функціонування сільськогосподарського виробництва.

Для підприємств сільського господарства особливе значення мають такі специфічні спеціальні служби, як агротехнічна, служба захисту рослин, ветеринарна, штучного осіменіння. Крім того, до виробничої інфраструктури входять ремонтно-технічні служби. Поряд із виробничою інфраструктурою виділяють соціальну та ринкову. На рис. 8.1 представлена класифікація інфраструктури за низкою ознак.

На склад і рівень розвитку інфраструктури підприємства в сільському господарстві впливають:

• зовнішні (об'єктивні) фактори — природно-кліматичні умови, рельєф, водопостачання, розвиненість транспортної мережі, місце розташування підприємства, його віддаленість від транспортних вузлів і пунктів збуту продукції;
• внутрішні фактори — можливості організації за рахунок власних і позикових коштів створювати інфраструктуру, необхідну для забезпечення безперебійного виробництва: внутрішньогосподарські дороги, сховища зерна, картоплі та овочів, майстерні з ремонту техніки й обладнання, автогаражі, навіси та майданчики для зберігання техніки, склади пально-мастильних матеріалів, меліоративні споруди, гноєсховища, а також електрифікувати об'єкти виробничого призначення.

Динаміка введення основних потужностей сільськогосподарських підприємств показана в табл. 8.1.

Р и с. 8.1. Класифікація інфраструктури сільського господарства

Ефективність виробничої інфраструктури проявляється у скороченні втрат продукції, своєчасній її доставці на переробку, збереженні та поліпшенні якості продукції, підвищенні продуктивності праці, зниженні матеріально-грошових витрат на одиницю продукції. Строк окупності капітальних вкладень в об'єкти виробничої інфраструктури становить 3—5 років.

Капітальні вкладення співвідносяться з ефектом, який забезпечується функціонуванням об'єкта інфраструктури і виражається в економії витрат праці та матеріально-грошових коштів, додатковій продукції за рахунок скорочення втрат, прирості виручки від реалізації якіснішої продукції, економії на ремонті техніки тощо. Стан локальної інфраструктури підприємства галузі залежить від інфраструктурного забезпечення АПК регіону, області, краю, а її розвиток знаходиться в компетенції місцевих органів.

Соціальна інфраструктура та показники розвитку потужностей

Соціальна інфраструктура — об'єкти житлово-комунального господарства, освіти й культури, медицини та спорту, громадського харчування і торгівлі, транспорту з перевезення населення — обслуговує людину, її потреби та інтереси. Вона створює сприятливі умови для ефективної виробничої діяльності та забезпечує нормальні соціально-побутові умови для сільського населення, в тому числі працівників сільськогосподарського підприємства та членів їхніх сімей.

Т а б л и ц я 8.1. Введення сільськогосподарських потужностей у РФ

1585,4 3207,1 5271,7 7044,0 10923,0 20134,2 628 птахомісць Зерносховища, тис. т

210,4 168,5 291,1 252,0 299,9 975,2 579

Овочекартоплесховища, тис. т 13,3 9,2 41,0 53,1 70,9 68,9 749

Сіносховища, тис. т 13,2 14,1 4,1 5,9 1,2 4,8 34

Силосно-сінажні споруди, тис. м3 22,4 38,4 42,2 94,2 76,7 182,0 474

У 1990-ті рр. у сільській місцевості РФ через відсутність фінансування відбулося скорочення введення в дію об'єктів соціальної сфери та скорочення забезпеченості ними населення. У 1996 р. у період реформування та реорганізації об'єкти соціальної інфраструктури були передані з відання сільськогосподарських підприємств місцевим органам влади, оскільки практично всі підприємства працювали у збиток або припиняли свою діяльність. Однак цей захід не поліпшив соціального обслуговування сільського населення. Якщо в 1990 р. загалом по Росії було побудовано клубів і будинків культури на 90 тис. місць, то в 2008 р. — на 4,8 тис. місць; дитячих дошкільних закладів — на 84 тис. і 2,6 тис. місць відповідно.

Важливим показником розвиненості сільської соціальної інфраструктури є наявність доріг із твердим покриттям. Їх будівництво, що потребує великих інвестицій, у період 1990-х і 2001—2005 рр. практично припинилося. У 1985 р. було побудовано 9,6 тис. км подібних доріг, у 2006 р. — лише 0,7 тис. км, у 2008 р. —

1,1 тис. км. Введення в дію цих об'єктів у сільській місцевості активізувалося з перших років реалізації національних проектів. Наприклад, у сільській місцевості введення в дію житлових будинків зросло з 1833,9 тис. м2 у 2003 р. до 2279,6 тис. м2 у

2006 р. і до 15 095,2 тис. м2 у 2008 р.

Мета реалізації Федеральної цільової програми «Соціальний розвиток села до 2012 року» — задовольняти соціально значущі потреби людини. Ефекти від її реалізації багатоманітні: ◊ закріплення на селі молоді, кваліфікованих кадрів; ◊ створення нових робочих місць; ◊ збільшення тривалості життя селян; ◊ створення однакових із міськими умов для здобуття освіти; ◊ подолання несприятливої демографічної ситуації; ◊ підвищення культурного рівня населення; ◊ збереження традицій і відродження народних промислів.

Основним джерелом фінансування створення соціальної інфраструктури сільських територій є державні федеральні та регіональні ресурси, вкладення муніципалітетів, агропромислових формувань. Самі сільськогосподарські підприємства забезпечують створення інфраструктурних об'єктів у підрозділах, бригадах, фермах, майстернях. Це служби охорони праці, медпункти, душові, їдальні, кімнати відпочинку та інші локальні об'єкти соціальної інфраструктури, включаючи транспортні засоби для доправлення робітників до виробничих об'єктів.

них галузей, що забезпечують основну ринкову діяльність, яка полягає в купівлі-продажу товару. Інфраструктура ринку включає в себе матеріально-технічну базу торгово-збутових підприємств і бірж (будівлі, споруди, обладнання тощо), їх транспортне та інформаційне забезпечення. До найважливіших елементів, що складають ринкову інфраструктуру, насамперед належать: ◊ товарні, фондові, сировинні, валютні біржі, що надають посередницькі послуги покупцям і продавцям; ◊ торгові доми, ярмарки та аукціони, виставки-продажі, торгові палати та ін.; ◊ біржі праці та центри зайнятості, що обслуговують ринки праці; ◊ комунікативна інфраструктура — рекламне та інформаційне обслуговування, консалтингові компанії, транспорт і зв'язок; ◊ кредитно-фінансові елементи інфраструктури ринку.

Розвиток зовнішньоторговельних відносин потребує функціонування митної системи та її інфраструктури.

Ефективність ринкової інфраструктури проявляється у скороченні транзакційних витрат, своєчасному задоволенні попиту покупця, скороченні втрат виробника.

Інвестиції в оновлення основних засобів інфраструктурних складових ринку окупаються за рахунок підвищення ефективності продажів, скорочення витрат на одиницю реалізованої продукції, збереження самої продукції та її якості. Серед заходів розвитку та регулювання ринкової інфраструктури АПК і сільського господарства особливо актуальні: ◊ розвиток біржової торгівлі, що дозволяє сільськогосподарському виробнику реалізовувати біржові товари за ринковими цінами без посередників і монопольних структур; ◊ інформаційне забезпечення агропродовольчих ринків; ◊ залучення державних і приватних інвестицій для розвитку оптової та роздрібної торгівлі; ◊ підготовка кваліфікованих кадрів для роботи у сфері ринкової та інших видів інфраструктури.

Дайте визначення майна. 2. У чому суть трьох основних правомочностей щодо майна? 3. Що означає право розпорядження майном?

Що характерно для нерухомого майна і який його основний компонент? 5. Що собою являє майновий комплекс? 6. Яка умова обов'язково дотримується перед угодою на ринку нерухомості? 7. Для яких цілей використовуються результати оцінки нерухомості? 8. Яку користь витягують із капіталу його власники? 9. Чи може капітал належати фізичній особі? 10. Які види капіталу виділяють в економіці? 11. Що включається у фізичний капітал? 12. Що означає поняття «людський капітал»? 13. Що належить до юридичного капіталу? 14. Що включає в себе поняття «статутний капітал»? 15. У чому відмінність категорій «капітал» та «інвестиції»? 16. Розкрийте поняття інфраструктури. 17. Які специфічні служби належать до інфраструктури сільського господарства? 18. Від яких факторів залежать склад і рівень розвитку інфраструктури? 19. У чому проявляється ефективність виробничої інфраструктури? 20. Що характерно для розвитку соціальної інфраструктури на селі? 21. Які об'єкти соціальної інфраструктури необхідні на сільськогосподарському підприємстві? 22. Перерахуйте основні елементи ринкової інфраструктури. 23. У чому проявляється ефективність ринкової інфраструктури?

віком ресурси, які використовуються для отримання продукції та надання послуг. Вони складаються з предметів праці та засобів