Економічна ефективність організації виробничих процесів у сільському господарстві

Ефективність виробництва — економічна категорія, що ґрунтується на дії системи об'єктивних економічних законів і відображає одну з головних сторін виробництва — результативність як форму вираження мети сучасного ринкового виробництва.

Ефект — наслідок, результат тих чи інших заходів, що проводяться в сільському господарстві. Наприклад, ефект від застосування добрив виражається у прибавці урожаю, від використання якісних кормів — у збільшенні приросту живої маси або надою молока. Отриманий ефект не показує безпосередньо вигідність застосування добрив або кормів. Щоб визначити, як вони окупаються, необхідно порівняти отриманий результат у грошовому вираженні з тими витратами, які витрачені на придбання добрив і кормів. Тому важливо виявити не тільки ефект, а й загальні підсумки виробництва, або його економічну ефективність. Від того, наскільки раціонально організована робота, багато в чому залежить кінцевий результат виробництва.

Економічна ефективність раціональної організації основних виробничих процесів визначається як відношення ефекту до витрат на нього:

еЕф = е/з, де Е — ефект (результат); З — витрати на організацію виробничих процесів.

Розглянемо організацію виробничих процесів на прикладі сівби зернових культур. Тут необхідно враховувати: ◊ своєчасність проведення сівби, особливо в районах недостатнього зволоження; ◊ відповідність класу трактора і числа сівалок в агрегаті площі поля; ◊ добова продуктивність агрегату, що готується, яка повинна бути такою, щоб забезпечувалася сівба площі поля, що засівається; при груповій роботі агрегатів площа поля повинна бути не меншою за сумарний денний виробіток усіх агрегатів. При складанні агрегату враховують потужність трактора, тяговий опір знарядь на гаку та питомий опір ґрунту. Важливо правильно вибрати раціональний спосіб руху агрегату. Основними способами руху посівних агрегатів є човниковий, перекриттям, діагонально-перехресний, загінний.

Після вибору раціонального способу руху проводять підготовку поля до роботи: відбивають поворотні смуги, розбивають площу оброблюваної ділянки на загони. Зазвичай кожному посівному агрегату відповідає свій загін. Наприклад, при площі поля 100—120 га виділяється один трисівалковий агрегат. Для визначення ширини загону С користуються формулою

С= Wдоб∙Д∙104/l, де Wдоб — продуктивність агрегату за добу, га; Д — встановлений строк виконання роботи, дні; l — довжина гону, м; 104 — число квадратних метрів в 1 га. П р и к л а д 7.1. Якщо добова продуктивність агрегату 50 га, строк проведення роботи 2 дні, довжина гону 2000 м, то ширина загону в цьому випадку буде дорівнювати С = 50-2-104/ 2000 = 500 м. Це відповідає площі ділянки 100 га (50 га-2 дні).

Що розуміється під виробничим процесом? 2. Чим розрізняються виробничі процеси в сільському господарстві та промисловості? 3. На які складові частини поділяються виробничі процеси? 4. Які допоміжні процеси бувають у сільському господарстві? 5. Охарактеризуйте обслуговуючий процес виробництва. 6. З яких стадій складається технологічний процес? 7. За якими ознаками класифікуються технологічні процеси? 8. Що розуміється під виробничим циклом? З яких частин він складається? 9. Як впливає на тривалість виробничих циклів особливість сільського господарства? 10. Яка формула використовується для визначення ефективності виробництва?