Екологія

Методи та засоби контролю якості природних та стічних вод

Студентові

4 хв читання

ЕКОЛОГІЯ Е

Регулярний контроль поверхневих вододжерел

Якість води в поверхневих водоймах, що використовуються для господарських та агрономічних потреб, потребує постійного моніторингу. Дослідження проводять не рідше одного разу на місяць, визначаючи точки відбору проб залежно від санітарних та гідрологічних умов об'єкта. На річках та каналах проби обов'язково беруть безпосередньо в місці водозабору та за 1 км вище за течією. На озерах і водосховищах заміри роблять на відстані 1 км від точки водозабору у двох діаметрально протилежних місцях.

  • Періодичність контролю водойм — не рідше 1 разу на місяць
  • Контроль очищення стічних вод — 1 раз на 10 днів
  • Граничний строк початку аналізу — не пізніше 12 годин
  • Температура визначення БСК — 20°С

Крім лабораторного аналізу проб, на практиці активно застосовують автоматичні станції контролю, здатні безперервно фіксувати 10 і більше параметрів води. Вітчизняні пересувні комплекси дозволяють оперативно відстежувати критичні показники в польових умовах. Такі системи забезпечують високий рівень точності та охоплюють весь робочий діапазон вимірювань.

Пересувні станції фіксують концентрацію розчиненого кисню (до 0,025 кг/м³), електропровідність (від 10⁻⁴ до 10⁻² Ом/см), водневий показник рН (від 4 до 10), температуру (від 0 до 40°С), рівень води (від 0 до 12 м) та вміст зважених речовин (від 0 до 2 кг/м³). Для стаціонарних робіт і комплексного аналізу використовуються спеціалізовані технічні системи.

Тип системи / лабораторії Призначення та вимірювані параметри
Гідрохімічна лабораторія ГХЛ-66 Фізико-хімічний аналіз складу та властивостей природних і стічних вод.
Лабораторія аналізу води ЛАВ-1 Визначення якості питної води, води водойм, складу стічних вод та вмісту в них домішок.
Комплекс технічних засобів системи АНКОС-ВГ Автоматичне визначення та запис фізико-хімічних параметрів поверхневих вод, зокрема концентрації Cl₂, F₂, Na, фосфатів, нітридів.

Лабораторний контроль та показники якості стічних вод

На очисних спорудах сільськогосподарських і промислових об'єктів оцінюють склад вихідної та очищеної води, а також перевіряють ефективність самої системи очищення. Цей контроль за правилами проводять один раз на 10 днів. У лабораторних умовах замірюють органолептичні показники, рН, кількість зважених речовин, хімічне споживання кисню (ХСК), біохімічне споживання кисню (БСК), розчинений кисень та шкідливі речовини з нормованими ГДК.

Проби стічної води відбирають виключно в чистий посуд з боросилікатного скла або поліетилену. Лабораторне дослідження необхідно розпочати не пізніше ніж через 12 годин після відбору, інакше результати будуть викривлені через перебіг біологічних і хімічних процесів.

З органолептичних показників перевіряють запах і колір. Колірність визначають вимірюванням оптичної густини проби на спектрофотометрі при різних довжинах хвиль. Кислотність (рН) обчислюють електрометричним способом: потенціал скляного електрода змінюється на сталу величину при заданій температурі (на 59,1 мВ при 298° К або на 58,1 мВ при 293° К). Для цього використовують рН-метри марок КП-5, МТ-58, ЛПУ-01 та аналогічні.

При налагодженні роботи очисних споруд критично важливо контролювати не тільки масу «сухого» осаду та фракційний склад грубодисперсних домішок, а й періодично вимірювати швидкість їхнього спливання або осадження.

Величина ХСК відображає кількість кисню, необхідну для окиснення всіх відновників розчином біхромату калію в сірчаній кислоті. Аналіз проводять арбітражними методами (висока точність при тривалому дослідженні) або прискореними — для щоденного контролю очищення при стабільному складі стоків. Показник БСК (найчастіше п'ятидобовий, БСК₅) фіксує витрату кисню на біологічне окиснення органіки в 1 л води при 20°С в аеробних умовах.

Концентрацію розчиненого кисню замірюють перед скиданням очищених стоків у водойму для оцінки їхніх корозійних властивостей і розрахунку БСК. При значеннях більше 0,0002 кг/м³ застосовують йодометричний метод Вінклера, при менших — колориметричні методи за зміною кольору барвників. Для автоматичних вимірювань використовують прилади ЕГ-152-003 (діапазон 0...0,1 кг/м³) або «Оксиметр» (діапазони 0...0,01 та 0,01...0,02 кг/м³). Концентрацію нормованих шкідливих речовин контролюють на всіх етапах очищення.

Читайте також